Рішення № 43101562, 10.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/1417/14ц Головуючий у І інстанції Потоцький В.В.Провадження № 22-ц/780/1526/15 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 52 10.03.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

при секретарі : Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Український банк реконструкції та розвитку» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український банк реконструкції та розвитку», третя особа - голова правління Публічного акціонерного товариства «Український банк реконструкції та розвитку» Локтіонов Олег Юрійович про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку», яке міститься в протоколі № 3 від 6 серпня 2012 року, він був обраний членом спостережної ради відповідача. Вказаним протоколом також були затвердженні умови типових трудових договорів, що укладатимуться із членами спостережної ради. За умовами трудового договору, за виконання обов'язків, передбачених цим договором, члену спостережної ради нараховується та щомісячно виплачується винагорода (заробітна плата) за рахунок коштів банку в розмірі посадового окладу 20 000 грн. з урахуванням фактично відпрацьованого часу. 19 березня 2013 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку», на яких, одним із прийнятих рішень позивача було переобрано до нового складу членів спостережної ради. Позивач вказує, що заробітна плата йому не виплачувалася, оскільки голова правління, на якого покладено обов'язок підписувати трудові договори з членами спостережної ради банку, безпідставно зволікав з їх підписанням. Посилаючись на норми трудового законодавства, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» на свою користь 400 000 грн. заборгованості по заробітній платі з вирахуванням обов'язкових податків та зборів за виконання трудових обов'язків члена спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за період з 6 серпня 2012 року по 16 травня 2014 року та 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Окрім цього, просив зобов'язати голову правління ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» укласти з ОСОБА_1 трудовий договір як зі членом спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку», який затверджений рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, що міститься в протоколі № 3 від 6 серпня 2012 року. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Заперечуючи проти заявленого позову, голова правління ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» зазначив, що жодного трудового договору з позивачем не укладалося, при цьому, починаючи з дати обрання позивача членом спостережної ради банку і по теперішній час, він жодного разу не звертався з вимогою укласти трудовий договір (контракт). Відповідно до пункту 6.2. типового трудового договору, на який посилається ОСОБА_1 як підставу своїх вимог, договір вступає в силу з дати його підписання сторонами. Трудовий договір не вступив в силу, оскільки не був підписаний сторонами не з вини відповідача, а тому відсутні будь-які зобов'язання щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу. Також Локтіонов О.Ю. вважає, що трудовий договір не був укладений у зв'язку з діями самого позивача в якості посадової особи банку, який, голосуючи у складі спостережної ради за прийняття управлінських рішень щодо вжиття заходів для усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України та поліпшення фінансового стану, фактично позбавив відповідача правових підстав на укладення такого договору та здійснення за ним будь-яких виплат. Позовна вимога стосовно зобов'язання голови правління банку підписати з позивачем трудовий договір, заявлена з пропуском строку позовної давності. Крім того, відсутні будь-які правові підстави для зобов'язання укладати такий договір, оскільки позивач добровільно подав заяву про припинення повноважень члена спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» і вони були припиненні в установленому законом порядку.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» на користь ОСОБА_1 400 000 грн. заборгованості по заробітній платі з вирахуванням обов'язкових податків та зборів за виконання трудових обов'язків члена спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за період з 6 серпня 2012 року по 16 травня 2014 року. Стягнуто з ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» на користь ОСОБА_1 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Зобов'язано голову правління ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» укласти з ОСОБА_1 трудовий договір як зі членом спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку», який затверджений рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку», що міститься в протоколі № 3 від 6 серпня 2012 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 22 грудня 2014 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову повністю, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_1 фактично був допущений до роботи і виконував свої обов'язки, брав участь у засіданнях Наглядової ради за січень-лютий та грудень 2013 року.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблено з порушенням ч. 3 ст. 213 ЦПК України без урахування усіх представлених та не представлених по справі доказів та з порушенням норм матеріального права.

Так, судом встановлено, що відповідач є АТ (публ.) «Український банк реконструкції та розвитку» був створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №655 від 05.05.2003 року «Деякі питання розвитку інноваційної інфраструктури в Україні та напрями діяльності Української державної інноваційної компанії у 2003 році» та зареєстрований Національним банком України 19 березня 2004 року (а.с.126).

Річними Загальними зборами акціонерів ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» було затверджено Положення про спостережну раду ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку», що є додатком №4 до протоколу №1 від 24.03.2011 року (а.с.81-107).

Згідно п. 5.10. данного Положення Голова та Заступник Голови Спостережної Ради перебувають з Банком у трудових відносинах. Інші члени Спостережної Ради за рішенням Загальних зборів можуть перебувати з Банком у трудових відносинах (а.с.91).

За правилом ч. 3 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» порядок роботи членів наглядової ради та виплати їм винагороди визначається цим законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради.

Згідно даних протоколу № 3 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» від 06 серпня 2012 року ОСОБА_1 був обраний членом спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» (а.с.9 зворот.

Пунктом 5 вказаного протоколу були затвердженні умови трудових договорів (контрактів), що укладатимуться із головою, заступником голови та членами спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку». Також встановлено розмір винагороди даних посадових осіб згідно умов трудових договорів та уповноважено голову правління або особу, що виконує його обов'язки на підписання трудових договорів згідно затверджених умов (а.с.10).

Додатком №3 до Рішення державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» від 20 липня 2012 року № 01/322 506 затверджено Трудовий договір із членом спостережної ради Публічного Акціонерного Товариства «Український банк реконструкції та розвитку» (а.с.17-18), де в розділі 3 вказано, що за виконання обов'язків, передбачених цим договором, члену спостережної ради нараховується та щомісячно виплачується винагорода (заробітна плата) за рахунок коштів банку в розмірі посадового окладу 20 000 грн., з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Згідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Трудовий договір, згідно до ч.1 ст. 21 Кодексу Законів про працю України, є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову щодо зобов'язання голови правління ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» укласти з ОСОБА_1 трудовий договір як із членом Спостережної ради ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку», суд перешої інстанції не звернув увагу на вказані законодавчі норми щодо обов'язкового укладення трудового договору. Позивач не надав суду доказів на підтвердження його звернення до роботодавця з вимогою про укладення трудового договору, та докази щодо відмови в укладенні трудового договору з часу його обрання членом спостережної ради (06.08.2012р.) і до часу звернення до суду з позовом (29.05.2014р.).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 57, ч.1 ст. 58, ч.2 ст. 59 та ч.4 ст 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Звертаючись до суд з позовною вимогою про стягнення заробітної плати за період з 06.08.2012 року по 16.05.2014 року позивач не наддав доказів про виконання ним обов'язків члена спостережної ради та повну його зайнятість у вказаний ним період, оскільки відповідно до розділу 3 Додатку №3 до Рішення державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» від 20 липня 2012 року № 01/322 506, яким затверджено бланк Трудового договору члена спостережної ради Публічного Акціонерного Товариства «Український банк реконструкції та розвитку» (а.с.17-18), передбачено, що за виконання обов'язків, передбачених цим договором, члену спостережної ради нараховується та щомісячно виплачується винагорода (заробітна плата) за рахунок коштів банку, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Позивач надав лише деякі протоколи його участі у засіданнях спостережної ради, а весь облік фактично відпрацьованого часу не підтвердив, при цьому просив стягнути заробітну плату повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, а тому, відповідно п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п.2 ст.307, 309, 313, 314, 316, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український банк реконструкції та розвитку» задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В.Ігнатченко

Судді: Т.Ц. Кашперська

В.О.Фінагєєв