Ухвала суду № 43100179, 10.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6651/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Кастл Лайт" до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство "Кастл Лайт" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлено актом від 02.10.2014 р. №533/22-03/38851077; визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності ПП "Кастл Лайт" в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) на підставі акта від 02.10.2014 р. №533/22-03/38851077; зобов'язання відновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) показники податкової звітності ПП "Кастл Лайт" шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта від 02.10.2014 р. №533/22-03/38851077.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено зустрічну звірку ПП «Кастл Лайт», за результатами якої складено Акт від 02.10.2014 р. №533/22-03/38851077 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Кастл Лайт» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-покупцями та контрагентами - постачальниками за липень, серпень 2014 року".

За результатами звірки, податковий орган зробив висновок про те, що у ПП «Кастл Лайт» вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період липень, серпень 2014 року, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового Кодексу України. Крім того, зроблено висновок, що господарські операції між ТОВ «Кастл Лайт» з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за липень, серпень 2014 року та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують ст. 185 Податкового Кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Крім того, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, за результатами складання Акту зустрічної звірки, податковим органом відкориговано податкові зобов'язання та податковий кредит, які задекларовані підприємством під час здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами за серпень 2014 року.

Позивач вважаючи протиправними вказані дії державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 даного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Крім того, з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби, наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно пп. 4.3-4.4 п. 4 вказаних Методичних рекомендацій, при отриманні запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання структурний підрозділ органу ДПС, визначений керівником (заступником керівника) органу ДПС, відповідальним за її проведення (далі - відповідальний підрозділ), у той самий день проводить аналіз інформації та документального її підтвердження, які містяться в інформаційних базах органу ДПС та справі суб'єкта господарювання.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зі змісту приведених правових приписів убачається, що у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження факту надіслання позивачу відповідного запиту.

Так, колегією суддів встановлено, що підставами для складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача слугувала інформація, що на момент проведення зустрічної звірки стан позивача зазначено як: 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб на момент проведення звірки немає можливості.

При цьому, з наведених матеріалів не вбачається, що відповідачем проводилися будь-які дії для встановлення фактичного місцезнаходження платника, а якщо проводилися, то які саме.

Разом з тим, згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з ЄДРПОУ від 02.10.2014 року, вбачається, що будь-які записи відносно відсутності підприємства за юридичною адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як на час складання Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, так і на час розгляду справи в суді відсутні.

Також, суду був наданий договір оренди від 1 серпня 2013 року, який укладено між ПАТ «Таскомбанк» та позивачем щодо нежитлового приміщення за юридичною адресою позивача: м. Вишневе, Київської області, вул. Київська. 4 .

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не дотримано порядку проведення зустрічної звірки, передбаченого нормами Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Крім того, відповідно до пп. 4.4 п. 4 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затверджених наказом ДПА України №236 від 22.04.2011, визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

У додатку №3 наказу №236 затверджено зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Так, в п. 15 проформи, у разі наявності зазначається інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Отже, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Оскільки податковим органом не досліджувались первинні документи, які відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» опосередковують рух коштів у безготівковій формі, можна зробити висновок про протиправність дій відповідача щодо зазначення ним у акті від 21.03.2014р. за № 857/26552201/38450537 про встановлення факту неможливості реального вчинення позивачем господарських операцій за перевіряємий період.

Зміст викладених вище норм свідчить про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, як функція щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.10.2014р. за № 533/22-03/38851077 висновки податкового органу про порушення платником податків вимог ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового Кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії контролюючого органу щодо проведення зустрічної звірки, в результаті якої було складено акт від 02.10.2014р. за № 533/22-03/38851077, є протиправними.

При перевірці рішення суду першої інстанції про визнання протиправними дій щодо коригування відповідачем показників податкової звітності ПП "Кастл Лайт" в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) на підставі акта від 02.10.2014 р. №533/22-03/38851077; зобов'язання відновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) показники податкової звітності ПП "Кастл Лайт" шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта від 02.10.2014 р. №533/22-03/38851077, колегія суддів виходить з наступного.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем у базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року по справі № К/800/58427/13 та від 04 березня 2014 року по справі № К/800/46922/13.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.

Відтак, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.