Рішення № 43100011, 10.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.15р. Справа № 904/10190/14

За позовом державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Веста-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Войнов В.В., довіреність №157/1191 від 30.12.2014 року, представник;

від відповідача: Калга С.І., довіреність №92/1 від 22.01.2015 року, представник;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" заборгованість у сумі 644 968, 03 грн. у тому числі: 484 545, 22 грн. основного боргу, 68 495, 81 грн. пені, 7 460, 63 грн. 3% річних, 50 548, 21 грн. величина інфляції, 33 918, 16 грн. 7% штраф. Судові витрати у сумі 12 900 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №41 від 01.04.2010 року в частині своєчасної та повної оплати за передану електричну енергію за період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року у сумі 484 545, 22 грн. За порушення строків оплати позивач на підставі п.8.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 06.12.2013 року по 17.12.2014 року у сумі 68 495, 81 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 7 460, 63 грн. та 50 548, 21 грн. інфляційних за загальний період з 06.12.2013 року по 17.12.2014 року, 33 918, 16 грн. 7% штрафу.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" не згодне з розміром позовних вимог оскільки позивачем не врахована сплата боргу за договором поруки №08/13 від 01.07.2013 року, укладеного між позивачем, відповідачем та ПАТ "Веста-Дніпро", у розмірі 240 000 грн., на підставі чого відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ПАТ "Веста-Дніпро". Таким чином, сума основного боргу складає 288 468, 92 грн. Також, відповідач не погоджується із сумою пені, яка повинна бути нарахована у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України. Окрім цього, розрахунок та розмір штрафних санкцій за позовом підлягає коригуванню у зв'язку з необхідністю уточнення суми основного боргу.

Крім того, враховуючи здійснені відповідачем розрахунок пені з урахуванням положень норм ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та штрафних санкцій з урахуванням суми основного боргу та здійснених відповідачем платежів, відповідач вважає розмір пені складає 11 881, 69 грн., інфляційні втрати - 12 125, 46 грн., 3% річних - 1 752, 38 грн.

Також, відповідач заперечує щодо позовних вимог у частині стягнення з нього штрафних санкцій у розмірі 7% від суми основного боргу, оскільки згідно умов п.2 ст. 231 Господарського кодексу України зазначені штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. А оскільки умовами п.8.2 договору штрафні санкції за порушення термінів платежів передбачені, зазначена норма не може бути застосована.

10.03.2015 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог згідно якої останній просить стягнути з відповідача:

1) 484 545, 22 грн. основного боргу:

- 31 419, 52 грн. за вересень 2013 року;

- 50 164, 50 грн. за жовтень 2013 року;

- 53 733, 74 грн. за листопад 2013 року;

- 56 338, 40 грн. за грудень 2013 року;

- 34 124, 36 грн. за лютий 2014 року;

- 39 264, 98 грн. за травень 2014 року;

- 42 604, 38 грн. за червень 2014 року;

- 49 694, 28 грн. за липень 2014 року;

- 46 476, 59 грн. за серпень 2014 року;

- 37 610, 38 грн. за вересень 2014 року;

- 43 114, 09 грн. за жовтень 2014 року;

2) 46 842, 86 грн. пені за загальний період з 18.10.2013 року по 20.02.2015 року;

3) 11 465, 69 грн. 3% річних за загальний період з 18.10.2013 року по 20.02.2015 року;

4) 100 367, 58 грн. інфляційних за загальний період з жовтня 2013 року по січень 2015 року. Судові витрати у сумі 12 900 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Веста-Дніпро".

У судовому засіданні від 23.02.2015 року оголошувалась перерва до 10.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 10.03.2015 року.

У судовому засіданні 10.03.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2010 року між державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі-Власник мереж) та відкритим акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" (далі-Споживач) укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживання №41 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору.

Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в Додатку №1 "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з відповідним договором Споживача з постачальником електричної енергії. На однолінійній схемі точка продажу позначається "Тп" (п.1.2 Договору).

Приєднана потужність електроустановок Споживача 6000 кВт, дозволена потужність електроустановок Споживача 6000 кВт. (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 10.7 Договору (в редакції додаткової угоди №4 від 25.12.2013 року) цей Договір укладається на строк до 31.12.2014 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 7.1 Договору облік активної та реактивної енергії у Споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж Власника мереж, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

На підставі показів засобів обліку електричної енергії у терміни, передбачені Додатком №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", Споживачем та Власником мереж оформлюються такі документи:

- акт про обсяг переданої Споживачу електричної енергії;

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку значення показів надаються окремо за кожною точкою обліку (п. 7.4 Договору).

На виконання умов Договору власником мереж за період з серпня 2013 року по жовтень 2014 року передано Споживачу електричну енергію на загальну суму 677 796, 21 грн., що підтверджується підписаними актами прийому-передачі електричної енергії:

- №08/41 від 31.08.2013 року за серпень 2013 року на суму 53 585, 28 грн.;

- №09/41 від 30.09.2013 року за вересень 2013 року на суму 45 577, 51 грн.;

- №09/41 від 31.10.2013 року за жовтень 2013 року на суму 50 164, 50 грн.;

- №11/41 від 30.11.2013 року за листопад 2013 року на суму 53 733, 74 грн.;

- №12/41 від 31.12.2013 року за грудень 2013 року на суму 56 338, 40 грн.;

- №01/41 від 31.01.2014 року за січень 2014 року на суму 43 215, 77 грн.;

- №02/41 від 28.02.2014 року за лютий 2014 року на суму 40 908, 59 грн.;

- №03/41 від 31.03.2014 року за березень 2014 року на суму 38 535, 90 грн.;

- №04/41 від 30.04.2014 року за квітень 2014 року на суму 36 971, 82 грн.;

- №04/41 від 31.05.2014 року за травень 2014 року на суму 39 264, 98 грн.;

- №06/41 від 30.06.2014 року за червень 2014 року на суму 42 604, 38 грн.;

- №07/41 від 31.07.2014 року за липень 2014 року на суму 49 694, 28 грн.;

- №08/41 від 31.08.2014 року за серпень 2014 року на суму 46 476, 59 грн.;

- №09/41 від 30.09.2014 року за вересень 2014 року на суму 37 610, 38 грн.;

- №09/41 від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року на суму 43 114, 09 грн.

Згідно пп.4.1.1 п.4.1 Договору Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетік реактивної електричної енергії на межі балансової належності електропередавальної організації згідно з додатком №5 "Порядок розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії".

Відповідно до п. 1 Додатку № 5 до Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №41 від 01.04.2012 року "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" розрахунок здійснюється для кожної площадки вимірювань за точками обліку, що зазначені в таблиці 1 до цього додатку "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії".

За підсумками розрахункового періоду Власник мереж за даними Акту про використану електричну енергію Споживачем здійснює обчислення платежів і виписує Споживачу рахунок за перетікання реактивної електричної енергії.

Рахунок надається представнику Споживача на руки, нарочним (через канцелярію Споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через банк.

Оплата за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі розрахункового документу протягом 5 банківських днів (п. 14 Додатку № 5 до Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №41 від 01.04.2012 року "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії").

Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" виставило публічному акціонерному товаристві "Дніпровський машинобудівний завод" платіжні вимоги-доручення на загальну суму 677 796, 21 грн.:

- №313045 від 31.08.2013 року за серпень 2013 року на суму 53 585, 28 грн.;

- №313222 від 30.09.2013 року за вересень 2013 року на суму 45 577, 51 грн.;

- №313370 від 31.10.2013 року за жовтень 2013 року на суму 50 164, 50 грн.;

- №313529 від 30.11.2013 року за листопад 2013 року на суму 53 733, 74 грн.;

- №313660 від 31.12.2013 року за грудень 2013 року на суму 56 338, 40 грн.;

- №412039 від 31.01.2014 року за січень 2014 року на суму 43 215, 77 грн.;

- №412179 від 28.02.2014 року за лютий 2014 року на суму 40 908, 59 грн.;

- №412328 від 31.03.2014 року за березень 2014 року на суму 38 535, 90 грн.;

- №412541 від 30.04.2014 року за квітень 2014 року на суму 36 971, 82 грн.;

- №412669 від 31.05.2014 року за травень 2014 року на суму 39 264, 98 грн.;

- №412839 від 30.06.2014 року за червень 2014 року на суму 42 604, 38 грн.;

- №412989 від 31.07.2014 року за липень 2014 року на суму 49 694, 28 грн.;

- №413134 від 31.08.2014 року за серпень 2014 року на суму 46 476, 59 грн.;

- №413258 від 30.09.2014 року за вересень 2014 року на суму 37 610, 38 грн.;

- №413368 від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року на суму 43 114, 09 грн.

Всі платіжні вимоги-доручення отримані публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод", що підтверджується відмітками про їх отримання в реєстрах.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов Договору про технічне забезпечення електропостачання споживання №41 від 01.04.2010 року в частині своєчасної та повної оплати рахунків.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про технічне забезпечення електропостачання споживання №41 від 01.04.2010 року за період з вересня 2013 року по жовтень 2014 року у сумі 484 545, 22 грн.

З огляду на положення п. 4.1.1 Договору, п. 14 Додатку № 5 до Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №41 від 01.04.2012 року "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії", строк оплати рахунків за спірний період (з вересня 2013 року по жовтень 2014 року) є таким, що настав.

01.07.2013 року між державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - Кредитор), публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод" (далі - Боржник) та публічним акціонерним товариством "Веста-Дніпро" (далі - Поручитель) укладено договір поруки №08/13 відповідно до п.1.1 якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором виконати грошові зобов'язання Боржника за договором про технічне забезпечення електричної енергії від 01.04.2010 року №41, що укладений між Кредитором і Боржником, по оплаті за спожиту реактивну електроенергію, сплаті пені та інших штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством України починаючи з 01.02.2012 року. Кредитор після виконання Поручителем умов п.п.1.1 цього договору здійснює погашення заборгованості Боржника за Договором про технічне забезпечення електричної енергії від 01.04.2010 року №41 на суму виконаних зобов'язань (п.1.2 Договору поруки).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (стаття 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи Поручителем сплачено 193 250, 99 грн., що підтверджується банківськими виписками (платіжні документи: №1931 від 27.01.2014 року - 100 000грн., з яких 53 250, 99 грн. були направленні на погашення заборгованості за серпень 2013р.; №3289 від 31.03.2014 року - 50 000 грн., з яких 43 215, 77 грн. були направленні на погашення заборгованості за січень 2014р. та 6 784, 23 грн. - за лютий 2014 року; №3764 від 18.04.2014 року - 40 000 грн., з яких 334, 29 грн. були направлення на погашення заборгованості за серпень 2013 року, 1 129, 81 грн. - за вересень 2013 року, 38 535, 90 грн. - за березень 2014 року; №5 від 23.05.2014 року - 50 000 грн., з яких 13 028, 18 грн. були направленні на погашення заборгованості за вересень 2013 року, 36 971, 82 грн. - за квітень 2014 року).

Такими чином, доказів сплати заборгованості у сумі 484 545, 22 грн. (677 796, 21 грн. - 193 250, 99 грн. = 484 545, 22 грн.) відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" подало до господарського суду відзив на позов (вих. №92/19 від 09.02.2015), яким позовні вимоги в частині суми основного боргу визнані частково у сумі 288 468, 92 грн.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання частково суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем частково в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 484 545, 22 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, з порушенням термінів, Споживач сплачує Власнику мереж пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.

За несвоєчасну оплату рахунків позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 18.10.2013 року по 20.02.2015 року в сумі 46 842, 86 грн. з урахування приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки при проведенні розрахунку пені позивачем невірно визначено початок виникнення прострочки та кількість днів в періоді, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 46 206, 30 грн. виходячи з наступного:

- за прострочення виконання зобов'язання за вересень 2013 року - 31 419, 52 грн. за період з 22.10.2013 по 19.04.2014 - у сумі 2 040, 12 грн.;

- за прострочення виконання зобов'язань за жовтень 2013 року - 50 164, 50 грн. за період з 20.11.2013 по 20.05.2014 - у сумі 3 548, 62 грн.;

- за прострочення виконання зобов'язань за листопад 2013 року - 53 733, 74 грн. за період з 09.12.2013 по 20.05.2014 - у сумі 3 437, 49 грн.;

- за прострочення виконання зобов'язань за грудень 2013 року - 56 338, 40 грн. за період з 21.01.2014 по 22.07.2014- у сумі 4 625, 92 грн. (оскільки після перерахунку, здійсненим судом, визначена сума пені, є більшою, ніж заявлено позивачем за вказаний період, та відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині, суд вважає необхідним стягнути пеню в розмірі заявленому позивачем за зазначений період);

- за прострочення виконання зобов'язань за лютий 2014 року - 34 124, 36 грн. за період з 21.03.2014 по 19.09.2014- у сумі 3 463, 86 грн. (оскільки після перерахунку, здійсненим судом, визначена сума пені, є більшою, ніж заявлено позивачем за вказаний період, та відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині, суд вважає необхідним стягнути пеню в розмірі заявленому позивачем за зазначений період);

- за прострочення виконання зобов'язань за травень 2014 року - 39 264, 98 грн. за період з 23.06.2014 по 20.12.2014 - у сумі 4 835, 51 грн.;

- за прострочення виконання зобов'язань за червень 2014 року - 42 604, 38 грн. за період з 21.07.2014 по 18.01.2015 - у сумі 5 545, 57 грн.;

- за прострочення виконання зобов'язань за липень 2014 року - 49 694, 28 грн. за період з 22.08.2014 по 20.02.2015 - у сумі 6 637, 25 грн. (оскільки після перерахунку, здійсненим судом, визначена сума пені, є більшою, ніж заявлено позивачем за вказаний період, та відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині, суд вважає необхідним стягнути пеню в розмірі заявленому позивачем за зазначений період);

- за прострочення виконання зобов'язань за серпень 2014 року - 46 476, 59 грн. за період з 19.09.2014 по 20.02.2015 - у сумі 5 316, 16 грн. (оскільки після перерахунку, здійсненим судом, визначена сума пені, є більшою, ніж заявлено позивачем за вказаний період, та відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині, суд вважає необхідним стягнути пеню в розмірі заявленому позивачем за зазначений період);

- за прострочення виконання зобов'язань за вересень 2014 року - 37 610, 38 грн. за період з 20.10.2014 по 20.02.2015 - у сумі 3 580, 71 грн. (оскільки після перерахунку, здійсненим судом, визначена сума пені, є більшою, ніж заявлено позивачем за вказаний період, та відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині, суд вважає необхідним стягнути пеню в розмірі заявленому позивачем за зазначений період);

- за прострочення виконання зобов'язань за жовтень 2014 року - 43 114, 09 грн. за період з 20.11.2014 по 20.02.2015 - у сумі 3 175, 09 грн. (оскільки після перерахунку, здійсненим судом, визначена сума пені, є більшою, ніж заявлено позивачем за вказаний період, та відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині, суд вважає необхідним стягнути пеню в розмірі заявленому позивачем за зазначений період).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за загальний період з 18.10.2013 року по 20.02.2015 року у сумі 11 465, 69 грн.

У зв'язку з тим, що при підрахунку 3% річних позивачем невірно визначено початок виникнення прострочки та кількість днів в періоді, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 11 425, 27 грн., виходячи з наступного розрахунку:

- за вересень 2013 року - 31 419, 52 грн. за період з 22.10.2013 по 20.02.2015 - у сумі 1 257, 64 грн.;

- за жовтень 2013 року - 50 164, 50 грн. за період з 20.11.2013 по 20.02.2015 - у сумі 1 888, 38 грн.;

- за листопад 2013 року - 53 733, 74 грн. за період з 09.12.2013 по 20.02.2015 - у сумі 1 938, 83 грн.;

- за грудень 2013 року - 56 338, 40 грн. за період з 21.01.2014 по 20.02.2015- у сумі 1 833, 70 грн.;

- за лютий 2014 року - 34 124, 36 грн. за період з 21.03.2014 по 20.02.2015- у сумі 945, 20 грн.;

- за травень 2014 року - 39 264, 98 грн. за період з 23.06.2014 по 20.02.2015 - у сумі 784, 22 грн.;

- за червень 2014 року - 42 604, 38 грн. за період з 21.07.2014 по 20.02.2015 - у сумі 724, 86 грн. (оскільки після перерахунку, здійсненим судом, визначена сума 3% річних, є більшою, ніж заявлено позивачем за вказаний період, та відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині, суд вважає необхідним стягнути 3% в розмірі заявленому позивачем за зазначений період);

- за липень 2014 року - 49 694, 28 грн. за період з 22.08.2014 по 20.02.2015 - у сумі 747, 46 грн.;

- за серпень 2014 року - 46 476, 59 грн. за період з 19.09.2014 по 20.02.2015 - у сумі 592, 10 грн.;

- за вересень 2014 року - 37 610, 38 грн. за період з 20.10.2014 по 20.02.2015 - у сумі 383, 32 грн.;

- за жовтень 2014 року - 43 114, 09 грн. за період з 20.11.2014 по 20.02.2015 - у сумі 329, 56 грн.

Також, після здійсненного господарським судом перерахунку до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 94 551, 69 грн., на підставі наступного:

- за вересень 2013 року - 31 419, 52 грн. за період з листопада 2013 року по січень 2015 року - у сумі 9 300, 18 грн.;

- за жовтень 2013 року - 50 164, 50 грн. за період з грудня 2013 року по січень 2015 року - у сумі 14 748, 36 грн.;

- за листопад 2013 року - 53 733, 74 грн. за період з грудня 2013 року по січень 2015 року - у сумі 15 786, 97 грн.;

- за грудень 2013 року - 56 338, 40 грн. за період з лютого 2014 року по січень 2015 року - у сумі 16 056, 44 грн.;

- за лютий 2014 року - 34 124, 36 грн. за період з квітня 2014 року по січень 2015 року - у сумі 8 531, 09 грн.;

- за травень 2014 року - 39 264, 98 грн. за період з липня 2014 року по січень 2015 року - у сумі 6 046, 81 грн.;

- за червень 2014 року - 42 604, 38 грн. за період з серпня 2014 року по січень 2015 року - у сумі 6 348, 05 грн.;

- за липень 2014 року - 49 694, 28 грн. за період з серпня 2014 року по січень 2015 року - у сумі 6 957, 20 грн.;

- за серпень 2014 року - 46 476, 59 грн. за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року - у сумі 5 019, 47 грн.;

- за вересень 2014 року - 37 610, 38 грн. за період з листопада 2014 року по січень 2015 року - у сумі 3 084, 05 грн.;

- за жовтень 2014 року - 43 114, 09 грн. за період з грудень 2014 року по січень 2015 року - у сумі 2 673, 07 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума 636 728, 48 грн. (484 545, 22 грн. основний борг + 46 206, 30 грн. пеня + 11 425, 27 грн. 3% річних + 94 551, 69 грн. інфляційні втрати).

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 900 грн. згідно платіжного доручення №4676 від 05.12.2014, а потрібно було сплатити 12 899, 36 грн. (644 968, 03 грн. х2%). Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивачем надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,64 грн.

10.03.2015 позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №14361/15), якою заявлено до стягнення 643 221, 35 грн. (643 221, 35 грн.х2%=12 864, 43 грн.)

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, підлягають повернення позивачу з державного бюджету України 34, 29 грн. судового збору.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 12 734, 57 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, р/р26002277367 в АТ Райфайзен банк "Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 14313332) на користь державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, р/р26001132026114 ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 3052299, код ЄДРПОУ 14308368) основний борг у сумі 484 545, 22 грн., пеню у сумі 46 206, 30 грн., 3% річних у сумі 11 425, 27 грн., втрати від інфляції у сумі 94 551, 69 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 12 734, 57 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повернути державному підприємству "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, р/р26001132026114 ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 3052299, код ЄДРПОУ 14308368) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 29 коп., перерахований згідно платіжного доручення №4676 від 05.12.2014, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене - 16.03.2015 року.

Суддя С.В. Мартинюк