Постанова № 43099565, 02.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2015 р. Справа № 920/230/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", м. Конотоп, Сумська область (вх. № 620 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.02.14 р. у справі № 920/230/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі

до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 15 678,29 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.02.2014 р. у справі № 920/230/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Конотопський завод по ремонту дизель – потягів” на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі 15678,29 грн. заборгованості, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Конотопський завод по ремонту дизель – потягів” в дохід державного бюджету 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, провадження у справі № 920/230/14 про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 припинити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. апеляційна скарга ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", м. Конотоп, Сумська область задоволена. Рішення господарського суду Сумської області від 27.02.14 у справі № 920/230/14 скасовано та провадження у даній справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014 р. касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області задоволена частково. Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. у справі № 920/230/14 скасована. Справа № 920/230/14 направлена до Харківського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 р. апеляційна скарга відповідача прийнята до провадження.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з’явились.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, згідно зі списками № 1, № 2 за січень 2014 року в сумі 15678 грн. 29 коп.

Здійснивши апеляційний перегляд зазначеного рішення, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, на підставі дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, із посиланням на відповідні норми матеріального права (зокрема, на Закони України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, “Про пенсійне забезпечення), зроблено висновок, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 15678,29 грн.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених п. 1 ст. 1 цього ж Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач також зазначив, що ухвалою господарського суду Сумської області від 06.10.2008 р. порушено провадження у справі № 6/177-08 про банкрутство ПАТ «Конотопський завод по ремонту дизель – потягів».

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

Суд першої інстанції правомірно з посиланням на вище зазначені норми відмовив у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі через непідсудність даного спору господарським судам.

Крім того, сума грошових зобов’язань відповідача, яка є предметом спору у даній справі, складається з поточної заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначених відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Згідно з п. 6.1. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі – інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для платників, зазначених у п. 2.1.1 Інструкції, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Для платників, зазначених у п. 2.1.1 Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначаються відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з додатками до названої Інструкції № 6 та № 7, які надсилаються підприємствам.

Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції (пункт 6.5. Інструкції № 21-1).

Підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.8. названої вище Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та повідомлень № 853/02-08 від 17.01.2014 р. та № 854/02-08 від 17.01.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем за січень 2014 року складає 15678 грн. 29 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій згідно зі списком № 1 та № 2 за січень 2014 року складає 15 678 грн. 29 коп.

Відповідач доказів сплати заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1, № 2 за січень 2014 року не подав, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15678 грн. 29 коп., правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 15678 грн. 29 коп.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 27.02.14 р. у справі № 920/230/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 27.02.14 р. у справі № 920/230/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 10.03.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.