Ухвала суду № 43099163, 11.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11629/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо повернення надмірно сплачених до бюджету ТОВ «Еколан Інгредієнти» мита в сумі 9 492, 61 грн. та податку на додану вартість у сумі 31 106, 54 грн., які було зараховано до Державного бюджету України, у загальній сумі 40 599, 15 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Еколан Інгредієнти» надмірно сплаченого мита в розмірі 9 492, 61 грн. та податок на додану вартість у розмірі 31 106, 54 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 19 вересня 2014 року адміністративний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянтів, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2013 року ТОВ «Еколан Інгредієнти» було подано до Митниці митну декларацію № 100270000.2013.221653.

Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.04.2014 року № 100270000/2013/400458/2, а митна вартість була визначена Митницею із застосуванням резервного методу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2013 року у справі № 826/16604/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 року, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 24.04.2013 року № 100270000/2013/400458/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.04.2013 року № 100270000/2013/20417 Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів.

Таким чином, на підставі визнаного протиправним та скасованого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів за резервним методом від 24.04.2013 року № 100270000/2013/400458/2, відповідачем 1 було зараховано до Державного бюджету суми різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною позивачем як декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем 1, згідно інформації вантажно-митних декларацій та аркушів коригування митних декларацій.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами регламентується Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (надалі - Порядок № 618).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 618 визначено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 43.1, 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2014 року ТОВ «Еколан Інгредієнти» звернулося до відповідача 1 з заявою про повернення коштів від 01.07.2014 року № 364 надмірно сплачених за митною декларацією № 100270000/2013/221693 від 24.04.2013 року у сумі 40 599,15 грн., в тому числі з податку на додану вартість у сумі 31 106, 54 грн. та мита в сумі 9 492,61 грн.

Заява була отримана відповідачем 1 03.07.2014 року, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти.

Судом встановлено, що заява подана у відповідності до вимог Порядку № 618.

Листом від 14.07.2014 року № 8088/1/26-7-52-04 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

П. 2, п. 3 Розділу III Порядку N 618 встановлено, що заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Пунктом 4 Розділу III Порядку N 618 передбачено, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затверджений наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 pоку N 611/147, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25 вересня 2007 року за N 1095/14362, (далі - Порядок N 611/147) регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Відповідно до п. 7 Порядку N 611/147 на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Отже, згідно з нормами Порядку N 618 та Порядку N 611/147 відповідач 1 зобов'язаний був перевірити факт наявності зайвої сплати позивачем грошових коштів до бюджету та надати у разі підтвердження факту до відповідного органу Державного казначейства України - відповідача 2 висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Згідно п. 2.2 Порядку «Розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 року № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 року № 64/11938, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на ім'я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки органів стягнення».

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 зазначеного Порядку сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУ ДКСУ у місті Києві. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:

- зарахування до відповідних бюджетів України;

- повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформлені митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, а саме, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за № 1097/14364.

Тобто, керуючись вказаним Порядком, основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що посилання відповідача 1 в обґрунтування правомірності своєї відмови від повернення з бюджету грошових коштів на те, що при скасуванні Рішення про коригування митної вартості, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині повернення надлишково сплачених сум, є безпідставними, оскільки судова практика чітко формулює свою правову позицію з цього приводу, а саме: чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/ надмірно сплачених до бюджету. Основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що вищенаведеними правовими нормами передбачено обов'язок митного органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 7 Розділ ІІІ Порядку № 618).

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено обов'язок митного органу самостійно повертати надмірно сплачені кошти, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в поверненні ТОВ «Еколан Інгредієнти» суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість по ВМД № 100270000.2013.221653 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, на митний орган покладено обов'язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Натомість відповідачем 1 не було підготовлено висновок про повернення.

Отже, вирішуючи питання про повернення з Держбюджету сплачених митних платежів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що митницею було допущено порушення вимоги статей 265, 266, 301 Митного кодексу України, Порядку N 618 та Порядку N 611/147.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 03.06.2014 року у справі № 21-161а14.

Згідно пп. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 31 106,54 грн. та мита в сумі 9 492,61 грн. підлягають поверненню ТОВ «Еколан Інгредієнти».

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши ретельно всі матеріали справи, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов ТОВ «Еколан Інгредієнти» є частково обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.