Рішення № 43099084, 03.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 910/748/15-г

Розглянувши матеріали справи за позовом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд», смт.Макарів, Броварського р-ну Київської області

про стягнення 13270,15 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Климчук М.Ю.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» (далі - відповідач) про стягнення 13270,15 грн.

Провадження у справі №910/748/15-г порушено відповідно до ухвали суду від 06.02.2015 року та призначено справу до розгляду на 19.02.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 19.02.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 03.03.2015 року.

Відповідач в судове засідання на 03.03.2015 року повторно не з'явився, про причин неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд» 17.12.2013 року було укладено Договір підряду № 233/12 (далі - Договір), відповідно до якого Замовник (КО «Київзеленбуд») доручає, а Підрядник (ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд») зобов'язується на свій ризик і залученими силами та засобами здійснити капітальний ремонт по об'єкту: «Влаштування поливо-зрошувальної системи розаріїв в Подільському районі м. Києва площею 2000 м2 на транспортній розв'язці по вул. О.Теліги». Даний договір було зареєстровано та взято на облік ГУ Державної казначейської служби у м. Києві.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість робіт становила 42 024,24 грн. Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету (п. 2.5. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Замовник (позивач) протягом 5 днів після реєстрації даного договору в держказначействі та отримання від головного розпорядника бюджетних коштів може перерахувати Підряднику (відповідачу) за його заявкою аванс на придбання матеріалів у розмірі 30% (на придбання матеріальних ресурсів) від вартості договірної ціни. Строк виконання робіт на суму перерахованого авансу не повинен перевищувати трьох місяців з дня його отримання, а використання зазначених коштів підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою КБ-3. Після закінчення тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику.

Аналогічні вимоги закріплені в абз. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 року (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Відповідно до п. 10.1. Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 11.7. Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до умов договору вносяться за письмово за згодою сторін у вигляді додаткових угод.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2013 року, яка була підписана сторонами та є невід'ємною частиною основного договору, сторони домовились пролонгувати термін дії Договору до 31.12.2014 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач на виконання умов Договору перерахував на рахунок відповідача аванс в загальній сумі 12607,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 24.06.2014 року.

За умовами п. 4.1. Договору, строк виконання робіт на суму перерахованого авансу не повинен перевищувати трьох місяців з дня його отримання. Підрядник отримав аванс 24.06.2014 року, отже трьохмісячний строк сплинув 24.09.2014 року. Після цієї дати у відповідача виникає грошове зобов'язання. Однак, відповідач роботи не виконав, передплачені кошти не повернув.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з вимогою (листом № 148-02-3013 від 22.10.2014 року) про повернення авансу у сумі 12 607,27 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача крім 12 607,27 грн. боргу, також інфляційні втрати в сумі 547,86 грн. та 3% річних в сумі 115,02 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з 25.09.2014 року по заявлений в позові 13.01.2015 року.

Як визначено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, за Договором між сторонами існували відносини підряду.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 2 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» господарський суд, з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК, у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних, який здійснено позивачем за період з 25.09.2014 року по заявлений в позові 13.01.2015 року, тобто за період виникнення у відповідача грошового зобов'язання по поверненню передплачених коштів, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

Таким чином, оскільки позивач виконав свої зобов'язання, здійснивши попередню оплату за Договором, відповідач своїх зобов'язань не виконав у визначені Договором строки, передплачені грошові кошти не повернув і після сплину тримісячного терміну передплачені грошові кошти вважаються грошовим зобов'язанням відповідача, позовні вимоги про стягнення заявлених у позові 12 607,27 грн. боргу, також інфляційних втрат в сумі 547,86 грн. та 3% річних в сумі 115,02 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з 25.09.2014 року по заявлений в позові 13.01.2015 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати про сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» (08000, Київська область, Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 20-6, код ЄДРПОУ 33272196) на користь Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, код 03362123) 12 607,27 грн. боргу, 547,86 грн. інфляційних витрат, 115,02 грн. 3% річних та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю.Кошик

дата підписання 11.03.2015 р.