Ухвала суду № 43098942, 12.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 р.Справа № 818/3509/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2014р. по справі № 818/3509/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області , Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі за текстом - ДПІ у м. Сумах, відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області (далі за текстом - ГУДКСУ в Сумській області), в якому просила суд:

- визнати протиправними та скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0054851701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1435,25 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 717,5 грн.;

- стягнути з державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1435,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 року №0054851701. Стягнуто з державного бюджету України (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 7, р/р № 31111030700002, банк ГУ ДКУ у Сумській області, МФО 837013, Держбюджет м. Суми, код ЄДРПОУ 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рах. НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1435,0 грн. (одна тисяча чотириста тридцять п'ять грн. 00 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ у м. Сумах зазначає, що позивачем завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість внаслідок неправомірного формування податкового кредиту по господарським відносинам з ТОВ "Сталь-Плюс" та обґрунтовує це ненаданням до перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, тобто відсутністю реальності здійснення господарської операції з вказаним постачальником.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 4132/18-19-17-01-17/2344804920/200 від 16.10.2014 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1435,0 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки ДПІ у м. Сумах 05.11.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0054851701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1435,25 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 717,5 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції з ТОВ "Сталь-Плюс", з огляду на наявність всіх первинних документів, які свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведених положень вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникає у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується податковими накладними. При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної.

Згідно вимогами пунктів 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Аналіз вказаних норм свідчить, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (Покупець) на підставі виставлених ТОВ "Сталь-Плюс" рахунку-фактури придбано листи сталеві.

Виконання господарської операції підтверджується наступними первинними документами, складеними сторонами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: рахунком-фактурою від 06.03.2012 року № СФ-0000431, видатковою накладною від 27.03.2012 року № РН-0000335, податковою накладною від 19.03.2012 року № 75, розрахунком кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27.04.2012 року № 33, платіжним дорученням від 16.06.2012 року № 754.

Транспортування товару здійснювалось перевізником - ТОВ "Транспортна компанія "САТ", що підтверджується рахунком на оплату від 26.03.2012 року № СУ0001435, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.03.2012 року № СУ0001391, податковою накладною від 26.03.2012 року № 768, товарно-транспортною накладною від 23.03.2012 року № ДП0102714, товарно-транспортною накладною від 22.03.2012 року № ЗПО105057, платіжним дорученням від 26.03.2012р. № 767.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з огляду на наявність належного документального підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Сталь-Плюс", а тому сума податку на додану вартість у розмірі 1435,0 грн., задекларована такою, що підлягає бюджетному відшкодуванню, є бюджетною заборгованістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0054851701.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.12.2014р. по справі № 818/3509/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Зеленський В.В.