Постанова № 43098813, 10.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/78/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Пузь Ю.А,

представника відповідача - Чайки М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.12.2014 № 0007432202/3044.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків відповідача про заниження ТОВ "Атмосфера доріг" податку на додану вартість на загальну суму 24 960 грн за результатами господарських операцій з ТОВ "Гео Ленд Лімітед", оскільки податковий кредит сформовано в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а господарські операції підтверджено первинними документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

У письмових запереченнях в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення зазначав, що в ході проведення перевірки ТОВ "Атмосфера доріг" не підтверджено реальність господарської операції з ТОВ «Гео - Ленд Лімітед» щодо поставки товарів, з огляду на неможливість транспортування товару з урахуванням часу та місця знаходження майна, невідповідність адреси місцезнаходження постачальника у договорі, видаткових та товарно-транспортних накладних, відомостях у Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також враховуючи податкову інформацію, отриману від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.10.2014 № 2505/7/20-36-22-03-09, згідно з якою операції ТОВ «Гео - Ленд Лімітед» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Крім того, в ході проведеного аналізу ЄРПН за серпень 2014 року встановлено, що ТОВ «Гео - Ленд Лімітед» реєструє податкові накладні з наступною номенклатурою ТМЦ: бітум нафтовий дорожній, відшкодування транспортних витрат, шафа холодильна, шафа морозильна, стіл морозильний, стіл холодильний, модем, ж/д переїзд ж/б 9 м, насос, броня конуса, броня нижня, тощо; придбання реєструє лише як склопром. Вказував, що за відсутності факту придбання товарів або послуг, або в разі, якщо придбані товари та послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, такі суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. За таких обставин стверджував, що формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ «Гео - Ленд Лімітед» є безпідставним /а.с. 149 -153 т.1/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Атмосфера доріг" зареєстроване як юридична особа 10.07.2013, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1 585 102 0000 008684, ідентифікаційний код 38742956 /а.с.85-86, т. 1/, має статус платника податку на додану вартість з 01.09.2013 /а.с.96, т. 1/.

З 24.11.2014 по 28.11.2014 на підставі направлення №3119/16-03-22-02 від 21.11.2014 та відповідно до наказу №3395 від 21.11.2014 старшим державним ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ Бугайцем О.С. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Атмосфера доріг" з питань взаємовідносин з ТОВ "Гео Ленд Лімітед" за період серпень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №2782/16-03-22-02-12 від 05.12.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем приписів пунктів 198.1, 198.3, 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкового кредиту та занижено податку на додану вартість на загальну суму 24 960 грн, в тому числі за серпень 2014 року - 24 960 грн. /а.с.11-23, т. 1/

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0007432202/3044 від 22.22.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 200 грн, в тому числі 24 960 грн - за основним платежем, 6 240 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 10, т.1/.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення і існування спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд також враховує, що пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Надаючи оцінку реальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Гео-Ленд Лімітед" та правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за їх наслідками, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 26.08.2014 між позивачем та ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" укладено договір купівлі - продажу № 5/8, відповідно до якого ТОВ "Гео -Ленд Лімітед" (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ "Атмосфера доріг" (покупець) товар в асортименті, кількостях та за ціною, що наводяться у додатках до цього договору, який покупець зобов'язується прийняти та оплатити /а.с.24, т. 1/.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що відвантаження товару здійснюється на умовах - EXW м. Запоріжжя, або авто експедиційними компаніями по території України, за рахунок покупця, якщо інше не обумовлене в додатках.

Необхідно зазначити, що за умовами поставки EXW згідно Правил Інкотермс 2010 продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, якщо він надав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). Покупець несе усі ризики і витрати щодо переміщення товару з території продавця до вказаного місця призначення.

У додатку № 1 до договору (специфікація № 1) були визначені товари: тензодріт КММ 6х0,75 у кількості 370 м, тензодатчик Н3 С3 1 у кількості 4 шт., тензодатчик Н3 С3 0,5 у кількості 3 шт., тензодатчик Н3 С3 0,2 у кількості 3 шт., тензодатчик Н3 С3 0,1 у кількості 3 шт., реле Р4 220 у кількості 25 шт., колодка до реле Р4 у кількості 25 шт., загальною вартістю 53 190 грн, в тому числі ПДВ - 8865 грн /а.с. 28 т.1/.

Додаток № 2 до договору (специфікація № 2) містив наступний перелік товарів: проушина НС22 - 10 шт., проушина НС23 - 16 шт., амортизатор НА22 С3 - 52 шт., провід ПВ3 - 100м, коробка клемна Скаме 653 - 5 шт., коробка клемна Скаме 654 - 4 шт., кабель ПВ4-1.0 - 150 м, кабель ПВС 4х1 - 72 м загальною вартістю 41 656,80 грн, в тому числі ПДВ - 6942,80 грн /а.с. 29 т.1/.

У додатку № 3 до договору (специфікація № 3) сторонами погоджено наступний перелік товарів: модуль гальвано-розв'язки СД-А03 - 2 шт., модуль гальвано-розв'язки СД-АТСМ - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки СД-АИВ - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4015 - 2 шт., модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4017 - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4024 - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4520 - 2 шт. загальною вартістю 54 912 грн, в тому числі ПДВ - 9 152 грн /а.с. 30 т.1/.

У всіх додатках до договору обумовлено, що покупець здійснює 100 % оплату товару шляхом переказу коштів на поточний рахунок постачальника, відвантаження товару здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту зарахування на розрахунковий рахунок продавця оплати.

За результатами господарської операції ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" виписано податкові накладні № 501 від 27.08.2014, на загальну суму 53 190 грн., в тому числі ПДВ - 8 865 грн, №502 від 27.08.2014, на загальну суму 41 656 грн 80 коп., в тому числі ПДВ - 6 942 грн 80 коп, №503 від 27.08.2014, на загальну суму 54 912 грн, в тому числі ПДВ - 9 152 грн. /а.с.31, 43, 56, т. 1/. Сторонами договору підписано видаткові накладні № 00112 від 27.08.2014, № 00113 від 27.08.2014, № 00114 від 27.08.2014 /а.с. 33, 45, 58 т.1/.

Згідно платіжних доручень №291 від 02.09.2014, №290 від 02.09.2014, №578 від 02.09.2014 позивачем здійснено оплату за товар в сумі 53 190 грн., в сумі 41 656 грн 80 коп. та в сумі 54 912 грн відповідно /а.с.35, 47, 60, т.1/.

На підтвердження факту перевезення товару позивачем надано товарно-транспортні накладні №112 від 27.08.2014, №113 від 27.08.2014 та №114 від 27.08.2014, із яких вбачається, що перевезення здійснювалося ФОП ОСОБА_7 за допомогою автомобіля OPEL, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, із пункту навантаження м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 13, до пункту розвантаження м. Кременчук, вул. Київська, 9 /а.с. 32, 44, 57 т.1/.

Послуги перевезення надавалися на виконання договору №1-02 від 04.02.2014 між ФОП ОСОБА_7 і позивачем про надання транспортних та експедиційних послуг /а.с.78 т.1/, оформлені актом № ОУ-0000128 від 27.08.2014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо надання послуги автоперевезень м. Дніпропетровськ - м. Кременчук вартістю 1500 грн. /а.с. 82 т.1/. Оплату таких послуг проведено позивачем згідно платіжного доручення від 10.12.2014 на суму 4000 грн /а.с. 232т.1/.

В ході дослідження та аналізу вищенаведених документів, судом встановлено ряд суперечностей.

Так, договір купівлі-продажу № 5/8 від 26.08.2014 підписано ТОВ «Гео Ленд Лімітед» із зазначенням місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 69, податкові накладні, видаткові накладні від 27.08.2014 містили відомості про місцезнаходження ТОВ «Гео Ленд Лімітед» - м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 13, у товарно-транспортних накладних вказано, що товар завантажувався за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 13.

Водночас згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.08.2014 місцезнаходження ТОВ «Гео-Ленд Лімітед» було: АДРЕСА_1 /а.с. 196 т.1/. Державна реєстрація зміни місцезнаходження товариства на вказану адресу здійснена 21.08.2014 /а.с. 64, на звороті, т.2/. При цьому 02.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу за відповідною адресою /а.с. 64, на звороті, т.2/.

Відповідно до частини 4, 5 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

При цьому згідно статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, договір, податкові, видаткові накладні містили недостовірні відомості щодо місцезнаходження контрагента позивача ТОВ «Гео-Ленд Лімітед», що у свою чергу викликає сумнів у достовірності відомостей про місце відвантаження товару (м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 13), яке не відповідало фактичному місцезнаходженню товариства згідно даних ЄДР.

Крім того, суд звертає увагу, що одним із обов'язкових реквізитів податкової накладної згідно пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України є місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

За таких обставин податкові накладні ТОВ «Гео-Ленд Лімітед» № 501 від 27.08.2014, №502 від 27.08.2014, №503 від 27.08.2014, які містили неправильні відомості про місцезнаходження товариства, вважаються такими, що оформлені із порушенням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України .

Суд також враховує, що пунктом 2.2. Договору купівлі-продажу № 5/8 від 26.08.2014 було визначено, що відвантаження товару здійснюється на умовах - EXW м. Запоріжжя, або авто експедиційними компаніями по території України, за рахунок покупця, якщо інше не обумовлене в додатках, однак згідно товарно-транспортних накладних товар відвантажувався у м. Дніпропетровськ.

При цьому в ході розгляду справи судом встановлено, що товар у м. Дніпропетровську отримувався водієм (перевізником) ОСОБА_7, однак довіреність на отримання ТМЦ або будь-який інший документ на підтвердження повноважень отримати ТМЦ позивачем ОСОБА_7 не видавався, що підтверджується витягом з Журналу довіреностей за серпень 2014 року /а.с. 233 - 235 т.1/.

Крім того, згідно письмових пояснень ФОП ОСОБА_7 від 25.02.2015 останній 27.08.2014 прибув до м. Дніпропетровська за адресою вул. Журналістів, 13, за якою знаходилася триповерхова біла офісна будівля, через деякий час під'їхав чоловік на легковому авто, якому ОСОБА_7 показав посвідчення водія та заявку на перевезення, після чого чоловік надав товарно-транспортні накладні, документи на товар, після чого товар перевантажили у автомобіль ОСОБА_7/а.с. 250 т.1/.

Таким чином, товар передано ОСОБА_7, без будь-якого уповноваження на його отримання, від невідомої особи, приналежність якої до юридичної особи ТОВ «Гео-Ленд Лімітед» не встановлено, за адресою, яка не є ані місцезнаходженням, ані складом постачальника. Виробник вказаного товару невідомий, сертифікати або інші документи відсутні.

Також суд бере до уваги, що за умовами специфікацій до договору купівлі-продажу № 5/8 від 26.08.2014 покупець здійснює 100 % оплату товару шляхом переказу коштів на поточний рахунок постачальника, відвантаження товару здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту зарахування на розрахунковий рахунок продавця оплати, однак з невідомих причин товар було відвантажено без попередньої 100 % оплати. При цьому представник позивача директор Чичибабін Г.Ю. під час розгляду справи зазначав, що вказана господарська операція була єдиною, до цього господарських відносин із ТОВ «Гео-Ленд Лімітед» не було, як і після цього.

Також суд звертає увагу на те, що рахунки-фактури на оплату товару були виставлені ТОВ «Гео-Ленд Лімітед» позивачу 20.08.2014, 22.08.2014, 25.08.2014 /а.с. 34, 46, 59 т.1/, тобто до укладення договору купівлі-продажу від 26.08.2014 та погодження специфікацій, однак були сплачені позивачем 02.09.2014 як на підтвердження виконання договору від 26.08.2014.

Таким чином вищенаведені документи не дають можливість встановити особу, яка здійснила поставку товару, місце, звідки товар відвантажувався, виробник цього товару, його характеристики.

В ході з'ясування судом мети придбання позивачем товару, представник позивача пояснював, що придбані вироби є складовими частинами вагодозуючого пристрою асфальтозмішувальної установки (АЗУ), ремонт (модернізацію) яких здійснює позивач, на підтвердження чого надав договори з ТОВ «Промдорсервіс» та ТОВ «Будресурс».

Однак із матеріалів справи суд вбачає, що із ТОВ «Будресурс» позивачем укладено договір постачання № 08/01-14 від 28.01.2014, і у специфікації зазначено про поставку ваго дозуючого пристрою /а.с. 143 - 145 т.1/, аналогічно із ТОВ «Промдорсервіс» позивачем укладено договір постачання № 58/09-14 від 09.09.2014 і у специфікації обумовлено поставку вагодозуючого пристрою /а.с. 138 - 140 т.1/. При цьому видаткових накладних на підтвердження виконання договорів позивачем не надано.

Таким чином, позивачем не надано жодного документа щодо можливого використання придбаних виробів для ремонту (модернізації) ВДП, а також наявності у позивача можливості здійснювати такий ремонт. Так, штатний розпис позивача на дату придбання виробів передбачав лише посади директора, бухгалтера і фахівця з методів розширення збуту (маркетолог) /а.с. 228 т.1/.

Натомість суд із обліково-сальдових відомостей позивача вбачає, що позивачем придбавався окремо вагодозуючий пристрій, наприклад, 05.06.2014 /а.с. 207 т.1/. Документів, що свідчать про право та можливості позивача здійснювати самостійно виробництво ВДП (наприклад паспорт пристрою тощо), позивачем не надано.

Наявні у матеріалах справи картки рахунку 281 свідчать про те, що придбані вироби не використані у господарській діяльності позивача та обліковуються на складі /а.с. 36 - 42, 48 - 55, 61 - 67 т.1/, однак їх фактична наявність під час перевірки не з'ясовувалася.

Суд враховує, що кожна господарська операція має бути обумовлена розумними економічними причинами (діловою метою).

Наведене випливає із норм ПК України. Зокрема, згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З аналізу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України випливає, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У свою чергу, господарська діяльність, виходячи з аналізу підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податку на отримання позитивного економічного ефекту.

Якщо та або інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

В ході розгляду справи позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо наявності ділової мети при укладанні договору з ТОВ «ГеоЛенд Лімітед».

Так, при вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання). Однак податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, а податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Відповідач зазначав, що позивачем сформовано податковий кредит з метою отримання податкової вигоди без мети отримання прибутку.

Суд бере до уваги, що згідно податкової інформації, отриманої відповідачем від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.10.2014 № 2505/7/20-36-22-03-09 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Г О Л Л» за серпень - вересень 2014 року», у ТОВ «Г О Л Л» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому операції ТОВ «Г О Л Л» не є господарською діяльністю в розумінні пп. 14.1.36 Податкового кодексу України. Таким чином, реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Г О Л Л» з платниками податків відсутня, тому підстав для податкового обліку таких операцій не було. Отже, у ТОВ «Г О Л Л» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціям з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період серпень - вересень 2014 року /а.с. 161 - 165 т.1/.

У вказаній інформації також зафіксовано, що згідно матеріалів відпрацювання ТОВ «Г О Л Л» за серпень - вересень 2014 року ОУ ДПІ у Київському районі м. Харкова встановлено, що за податковою адресою товариства у серпні - вересні 2014 року (АДРЕСА_1) знаходиться двоповерхова нежитлова будівля, яка належить на праві власності гр. ОСОБА_8, який повідомив, що ТОВ «Г О Л Л» орендувало кімнату за вказаною адресою у 2012 році, у 2013 році договір розірвано і підприємство не знаходиться за цією адресою, громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_10 йому невідомі.

Крім того, під час перевірки позивача в ході проведеного аналізу ЄРПН за серпень 2014 року встановлено, що ТОВ «Гео - Ленд Лімітед» реєструє податкові накладні з наступною номенклатурою ТМЦ: бітум нафтовий дорожній, відшкодування транспортних витрат, шафа холодильна, шафа морозильна, стіл морозильний, стіл холодильний, модем, ж/д переїзд ж/б 9 м, насос, броня конуса, броня нижня, тощо; придбання реєструє лише як склопром.

Таким чином, беручи до уваги те, що документи, якими оформлено господарську операцію позивача із ТОВ «Гео-Ленд Лімітед», містять суперечності, недостовірні дані, не дають можливість ідентифікувати конкретну особу, яка здійснила поставку товару, місце, в якому відвантажувався товар, встановити виробника та характеристики товару, враховуючи зміст податкової інформації відносно ТОВ «Гео-Ленд Лімітед», невідповідність основного виду діяльності ТОВ «Гео-Ленд Лімітед» ((71.12. діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах /а.с. 97 т.1/) укладеному договору купівлі - продажу, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи не знайшла підтвердження реальність вказаної господарської операції, при цьому, зважаючи на відсутність розумної економічної мети у позивача під час придбання товару, зв'язку такого придбання із господарською діяльністю позивача, позивач не мав права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених документів та сплати грошових коштів.

Суд враховує, що податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, і була пов'язана із господарською діяльністю платника податків.

З огляду на викладене, господарська операція позивача із ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" не може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується із висновком відповідача про неправомірність включення позивачем вищевказаних сум по взаємовідносинам з ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи доведено правомірність прийнятого рішення, натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, покладених в основу позову, та відповідно не спростовано висновки перевірки відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0007432202/3044 від 22.12.2014 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Атмосфера доріг" задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Беручи до уваги те, що позивачем заявлено майнову вимогу - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 10 відсотків від його розміру (182,70 грн.), то з позивача підлягають стягненню до Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1 644,30 грн. (1827 - 182,70).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" (ідентифікаційний код 38742956) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судовий збір в розмірі 1 644 грн 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 березня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол