Постанова № 43098768, 03.03.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 р. Справа № 805/405/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 12 година 40 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 730, 80 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Костянтинівська ОДПІ) звернулась до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості в сумі 730, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в Костянтинівській ОДПІ та станом на 28.01.2015 року має податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 730,80 гривень. Посилаючись на статтю 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 кошти в розмірі 730,80 гривень в рахунок погашення податкового боргу зі сплати єдиного податку.

23 лютого 2015 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі представників Костянтинівської ОДПІ та зворотній бік облікової картки ФОП ОСОБА_2

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, уповноваженого представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясувавши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 27.03.2014 року та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи. Перебуває на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ з 28.03.2014 року за №053614039756, що підтверджується довідкою № 1405361400067 від 09.12.2014 року про взяття на облік платника податків.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 обрано вид діяльності згідно з кодами КВЕД 56.10, 56,30, 47.11., 47.25, 47.29 «діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування» зі ставкою 20%, як платник єдиного податку другої групи. Переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2013 року.

Статтею 67 Конституції України, визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до пункту 298.2 статті 298 ПК України, відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 цієї статті.

Пунктом 293.1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 ПК України).

Друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Згідно статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата становить 1 218 гривень.

З врахуванням вищевикладеного, відповідач у 2014 році мав сплачувати єдиний податок у розмірі 243,60 гривень щомісяця.

Тобто відповідач, з 20.04.2014 року по 20.06.2014 року, мав сплатити 730,80 грн. єдиного податку, про що свідчить розрахунок суми податкового боргу.

Пунктом 113.1 статті 113 ПК України визначено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

06 листопада 2014 року позивачем сформовано податкову вимогу № 389-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями - 730,80 гривень.

Дана податкова вимога надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначене поштове відправлення повернулось на адресу позивача з відміткою про вручення

Відомостей щодо оскарження податкової вимоги матеріали справи не містять.

Станом на момент розгляду справи ФОП ОСОБА_1 має податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 730,80 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 730,80 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 16, 54, 57-58, 95, 113 Податкового кодексу України та статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 730, 80 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1,85160), кошти в розмірі 730 (сімсот тридцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок у рахунок погашення податкового боргу зі сплати єдиного податку на користь місцевого бюджету на рахунок відкритий в ГУ ДКС України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37890775, код платежу 18050400.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 03 березня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.