Рішення № 43098648, 11.03.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2015 р.

Справа № 903/1/15

за позовом Комунального підприємства " Теплоенерго " Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Спільного Українсько- швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", м. Луцьк

про стягнення 257 434 грн. 03 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернувся в господарський суд Волинської області з позовною заявою до спільного українсько-швейцарського ТОВ "Луцькенергоком" про стягнення 257 434 грн. 03 коп., в т. ч. 203 742 грн. 68 коп. основного боргу згідно договору № 508 від 01.02.2011 року, 8 107 грн. 71 коп. пені, 7 482 грн. 82 коп. 3% річних, 38 100 грн. 81 коп. інфляційних втрат та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 148 грн. 68 коп..

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті теплової енергії для потреб центрального опалення згідно договору № 508 від 01.02.2011 року.

Позивач подав заяву № 729 від 20.02.2015 року про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 222 005 грн. 77 коп. основного боргу за період з січня 2013 року по січень 2015 року, 10 047 грн. 73 коп. пені, 8 495 грн. 30 коп. - 3% річних, 49 081 грн. 60 коп. інфляційних втрат.

Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Збільшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, прийняте судом, тому має місце нова ціна позову - 289 630 грн. 40 коп.

Крім того, позивач у заяві про збільшення позовних вимог просить включити до суми судових витрат та стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 3 402 грн. 51 коп., пов'язані з відрядженням представника КП "Теплоенерго" до господарського суду Волинської області.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників у судове засідання не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідач у клопотанні № 10/03-2015 від 10.03.2015 року просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не надав відповідачу належним чином оформлені та підписані відповідною особою оригінали рахунків, актів здачі-приймання теплової енергії за договором № 508 від 01.02.2011 року. Крім того, з поданих рахунків та актів здачі-приймання вартість теплової енергії не відповідає умовам договору, оскільки п.7.2 договору передбачено тариф 1 гкал- 744 грн. 50 коп. (з ПДВ).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

1 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії № 508 (далі –договір, а. с. 25-28).

Згідно п. п. 2.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.9, 4.2.2, 4.2.4, 5.2.3, 6.6, 6.7, 6.8, 6.10, 7.1, 7.2, 9.4.4, 11.1, 11.2, 12.1, 12.2, 12.4, 13.3 договору позивач виробляє та постачає теплову енергію, а відповідач одержує та сплачує її вартість за встановленими тарифами, в терміни та на умовах, передбаченими договором. Обсяг теплової енергії для потреб визначений додатком №1, визначається розрахунковим способом з використанням "Норм та вказівок", є динамічною величиною, яка змінюється під впливом температурних показників та інших суттєвих факторів, які сторони в момент укладення договору не в змозі передбачити. Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії наведено у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку № 3 до договору. Початок та кінець опалювального періоду встановлюється відповідним актом місцевого органу самоврядування. Зміна обсягів теплової енергії, визначених додатком №1, здійснюється на підставі письмового звернення споживача, при наданні останнім документального підтвердження необхідності таких змін та оформляється додатковою угодою. Відповідач зобов'язується до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим отримати від позивача рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу позивача. В разі не згоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним позивачем обсягом поставленої теплової енергії, відповідач зобов'язаний направити на адресу позивача мотивоване заперечення (з контрразрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю позивача) в письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього Договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з позивачем. Позивач зобов'язаний при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти відповідача про це письмово з доданням проекту відповідної додаткової угоди до договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердження відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії. Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити авансовий платіж у розмірі 80% вартості теплової енергії за розрахунковий період, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується. Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію впродовж 5 календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів. Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 календарних діб, з моменту отримання, підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою вважати такий акт за відповідний розрахунковий період підписаний з боку споживача. Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.05.09року за № 1345, який складає 744,50грн за 1 Гкал теплової енергії. В разі прострочення виконання грошового зобов'язання за цим договором відповідач, на вимогу позивача, зобов'язаний виплатити йому суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 01.02.2014 року, а в числі проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах, кількість пролонгацій необмежена. Зміна або припинення цього договору вчинюється у письмовій формі, та будуть дійсними лише, якщо оформлені в письмовій формі, належним чином, підписані уповноваженими представниками обох сторін. У разі зміни або припинення договору зобов'язання сторін за ним здійснюються або припиняються з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди про їх зміну або припинення уповноваженими представниками обох сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку сплати за спожиту теплову енергію. Зміни та доповнення, додатки, додаткові угоди до цього договору є невід'ємною частиною договору, мають юридичну силу, якщо вони складені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін. Сторони, підписавши цей договір, керуються ст. 259 ЦК України, за взаємною згодою, збільшують загальний строк позовної давності до 5 років щодо прав та обов'язків, набутих сторонами за цим договором.

05.10.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 508 від 01.02.2011 року згідно якої змінено тариф для розрахунків за договором: теплова енергія для потреб інших споживачі (крім населення) 890,26 грн. за 1 гкал (без ПДВ), 1068,31 за 1 гкал (з ПДВ) (а.с. 138).

22.01.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 508 від 01.02.2011 року згідно якої змінено тариф для розрахунків за договором: теплова енергія для потреб інших споживачі (крім населення) 751,74 грн./гкал (без ПДВ), 902,09 грн./гкал (з ПДВ) (а.с. 146).

31.07.2014 року року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 508 від 01.02.2011 року згідно якої змінено тариф для розрахунків за договором: теплова енергія для потреб інших споживачі (крім населення) 1045,91 грн./гкал (без ПДВ), 1255,09 грн./гкал (з ПДВ) (а.с. 149).

11.12.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 508 від 01.02.2011 року, згідно якої до п.п. 7.1, 7.2 договору викладені в наступній редакції: тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014 року № 649.Тариф для розрахунків, з врахуванням вимог ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" за цим договором складає: для потреб інших споживачів (крім населення) - 1238,94 грн./гкал (без ПДВ), 1486,73 грн./гкал (з ПДВ) (а.с. 151).

Вищевказані додаткові угоди підписані сторонами, скріплені їх печатками, отримані відповідачем, що підтверджується листами позивача (а.с. 136-137, 140-142, 145, 147-148, 150, ).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору про постачання теплової енергії № 508 від 01.02.2011 року.

Зважаючи на те, що договором передбачено умову здійснення розрахунків - виставлення рахунків, відповідач у клопотанні від 10.03.2015 року, посилаючись на ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 2.4 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, стверджує, що у нього відсутнє зобов’язання щодо оплати наданих послуг, оскільки позивач не надав належним чином оформлені та підписані відповідною особою оригінали рахунків та актів здачі-приймання теплової енергії.

Посилання відповідача на порушення позивачем ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 2.4 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” є необгрунтованим, оскільки рахунки підписані уповноваженою особою позивача та скріплені печаткою ПАТ "Теплоенерго", акти здачі-приймання теплової енергії представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Зі змісту пунктів 4.2.2, 6.6 - 6.10 договору № 508 від 01.02.2011 р. про постачання теплової енергії вбачається, що відповідач взяв на себе обов'язок самостійно отримувати рахунки та акти здачі-приймання теплової енергії від позивача та оплачувати отримані послуги у встановлені договором строки.

Отримання відповідачем рахунків та актів виконаних робіт підтверджується реєстрами виставленнях рахунків (а.с. 55-67).

На виконання умов договору позивач за період з січня 2013 року по лютий 2015 року надав послуги відповідачу на загальну суму 316 458 грн. 94 коп., що стверджується виставленими позивачем рахунками, актами здачі-приймання теплової енергії за договору № 508 від 01.02.2011 року, реєстром виставлених рахунків за період з січня 2013 року по листопад 2014 року, податковими накладними, розрахунком основної суми заборгованості станом на 23.02.2015 року (а.с. 8, 29-80).

Відповідач свої зобов'язання виконав частково на суму 94 453 грн. 17 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 11-24) у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 222 005 грн. 77 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, п. 9.4.4 договору № 508 від 01.02.2011 року боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 8 495 грн. 30 коп. - три відсотки річних.

Суд, провівши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3., враховуючи строки виникнення у відповідача зобов’язань по оплаті наданих послуг, п.6.8 договору № 508 від 01.02.2011 року, вважає підставними 3% річних в сумі 8 096 грн. 05 коп., нарахованих за період:

- рахунок № 177 на суму 33 060 грн. 52 коп., за період з 12.02.2013 року по 28.05.2013 року - 87 грн. 12 коп.;

- рахунок № 177 на суму 23 060 грн. 52 коп., за період з 30.05.2013 року по 23.02.2015 року - 1 203 грн. 57 коп.;

- рахунок № 1058 на суму 26 951 грн. 59 коп., за період з 12.03.2013 року по 23.02.2015 року - 1 581 грн. 65 коп.;

- рахунок № 1896 на суму 26 962 грн. 49 коп., за період з 15.04.2013 року по 23.02.2015 року - 1 506 грн. 94 коп.;

- рахунок № 2877 на суму 1 493 грн. 08 коп., за період з 22.04.2013 року по 16.05.2014 року - 44 грн. 79 коп..;

- рахунок № 8573 на суму 13 721 грн. 18 коп., за період з 21.11.2013 року по 23.02.2015 року - 518 грн. 77 коп.;

- рахунок № 9477 на суму 20 339 грн. 70 коп., за період з 11.12.2013 року по 23.02.2015 року - 735 грн. 57 коп.;

- рахунок № 10416 на суму 32 527 грн. 32 коп., за період з 16.01.2013 року по 23.02.2015 року - 1 080 грн. 09 коп.;

- рахунок № 548 на суму 31 550 грн. 98 коп., за період з 16.02.2013 року по 23.02.2015 року - 952 грн. 45 коп.;

- рахунок № 1204 на суму 24 808 грн. 24 коп., за період з 12.03.2013 року по 09.06.2014 року - 73 грн. 97 коп.;

- рахунок № 1204 на суму 14 808 грн. 24 коп., за період з 11.06.2014 року по 08.12.2014 року - 220 грн. 30 коп.;

- рахунок № 3055 на суму 5 609 грн. 34 коп., за період з 13.05.2014 року по 29.07.2014 року - 35 грн. 96 коп.;

- рахунок № 8173 на суму 7 965 грн. 31 коп., за період з 17.11.2014 року по 03.12.2014 року - 11 грн. 13 коп.;

- рахунок № 9031 на суму 29 028 грн. 90 коп., за період з 22.12.2014 року по 19.01.2015 року - 34 грн. 52 коп.;

- рахунок № 9031 на суму 14 028 грн. 90 коп., за період з 21.01.2015 року по 28.01.2015 року - 9 грн. 22 коп.;

Нарахування позивачем 3% річних згідно рахунку № 2115 від 31.03.2014 року на суму 66 грн. 45 коп. є безпідставним, оскільки датою отримання відповідачем рахунку є 07.07.2014 року (реєстр виставлених рахунків за березень 2014 року, а.с. 64), в той час як погашення боргу за рахунком № 2115 здійснено 05.06.2014 року, фактичну дату отримання рахунку позивач не довів.

Крім того, позивач посилаючись на рахунок № 9981 від грудня 2014 року нараховує 134 грн. 89 коп. 3% річних. Проте, даний рахунок, реєстр виставлених рахунків за грудень 2014 року, з якого вбачалося б дата отримання даного рахунку, позивачем не додані, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості здійснити перерахунок заявленої суми.

Враховуючи вищевикладене, у позові на суму 399 грн. 25 коп. 3% річних слід відмовити у зв'язку з помилкою в нарахуванні.

Позивач просить стягнути з відповідача 49 081 грн. 60 коп. інфляційних

втрат.

Суд, провівши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3., враховуючи строки виникнення у відповідача зобов’язань по оплаті наданих послуг, п.6.8 договору № 508 від 01.02.2011 року, індекс дефляції, вважає підставними 45 542 грн. 82 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період:

- рахунок № 177 на суму 33 060 грн. 52 коп., за період з 12.02.2013 року по 28.05.2013 року - -0,03 грн.;

- рахунок № 177 на суму 23 060 грн. 52 коп., за період з 30.05.2013 року по 23.02.2015 року - 5 562 грн. 81 коп.;

- рахунок № 1058 на суму 26 951 грн. 59 коп., за період з 12.03.2013 року по 23.02.2015 року - 6 534 грн. 93 коп.;

- рахунок № 1896 на суму 26 962 грн. 49 коп., за період з 15.04.2013 року по 23.02.2015 року - 6 537 грн. 57 коп.;

- рахунок № 2877 на суму 1 493 грн. 08 коп., за період з 22.04.2013 року по 16.05.2014 року - 0 грн. 00 коп..;

- рахунок № 8573 на суму 13 721 грн. 18 коп., за період з 21.11.2013 року по 23.02.2015 року - 3 447 грн. 16 коп.;

- рахунок № 9477 на суму 20 339 грн. 70 коп., за період з 11.12.2013 року по 23.02.2015 року - 5 008 грн. 53 коп.;

- рахунок № 10416 на суму 32 527 грн. 32 коп., за період з 16.01.2013 року по 23.02.2015 року - 7 928 грн. 75 коп.;

- рахунок № 548 на суму 31 550 грн. 98 коп., за період з 16.02.2013 року по 23.02.2015 року - 7 417 грн. 59 коп.;

- рахунок № 1204 на суму 24 808 грн. 24 коп., за період з 12.03.2013 року по 09.06.2014 року - 969 грн. 39 коп.;

- рахунок № 1204 на суму 14 808 грн. 24 коп., за період з 11.06.2014 року по 08.12.2014 року - 1 443 грн. 83 коп.;

- рахунок № 3055 на суму 5 609 грн. 34 коп., за період з 13.05.2014 року по 29.07.2014 року - 242 грн. 29 коп.;

- рахунок № 8173 на суму 7 965 грн. 31 коп., за період з 17.11.2014 року по 03.12.2014 року - 0 грн. 00 коп.;

- рахунок № 9031 на суму 29 028 грн. 90 коп., за період з 22.12.2014 року по 19.01.2015 року - 450 грн. 00 коп.;

- рахунок № 9031 на суму 14 028 грн. 90 коп., за період з 21.01.2015 року по 28.01.2015 року - 0 грн. 00 коп.;

Нарахування позивачем інфляційних втрат згідно рахунку № 2115 від 31.03.2014 року на суму 1 123 грн. 43 коп. є безпідставним, оскільки датою отримання відповідачем рахунку є 07.07.2014 року (реєстр виставлених рахунків за березень 2014 року, а.с. 64), в той час як погашення боргу за рахунком № 2115 здійснено 05.06.2014 року, фактичну дату отримання рахунку позивач не довів.

Враховуючи вищевикладене, у позові на суму 3 538 грн. 78 коп. інфляційних втрат слід відмовити у зв'язку з помилкою в нарахуванні.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п. 9.4.4 Договору в разі прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за цим договором відповідач на вимогу позивача зобов'язаний сплатити йому пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 047 грн. 73 коп.

Суд, провівши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3., враховуючи строки виникнення у відповідача зобов’язань по оплаті наданих послуг, п.6.8 договору № 508 від 01.02.2011 року, вважає підставними 7 385 грн. 70 коп. пені, нарахованих за період:

- рахунок № 10416 на суму 32 527 грн. 32 коп., за період з 16.01.2013 року по 15.07.2014 року - 2 583 грн. 47 коп.;

- рахунок № 548 на суму 31 151 грн. 00 коп., за період з 16.02.2013 року по 16.08.2014 року - 2 770 грн. 30 коп.;

- рахунок № 1204 на суму 24 808 грн. 24 коп., за період з 12.03.2013 року по 09.06.2014 року - 414 грн. 25 коп.;

- рахунок № 1204 на суму 14 808 грн. 24 коп., за період з 11.06.2014 року по 12.09.2014 року - 865 грн. 77 коп.;

- рахунок № 3055 на суму 5 609 грн. 34 коп., за період з 13.05.2014 року по 29.07.2014 року - 239 грн. 74 коп.;

- рахунок № 8173 на суму 7 965 грн. 31 коп., за період з 17.11.2014 року по 03.12.2014 року - 103 грн. 88 коп.;

- рахунок № 9031 на суму 29 028 грн. 90 коп., за період з 22.12.2014 року по 19.01.2015 року - 322 грн. 19 коп.;

- рахунок № 9031 на суму 14 028 грн. 90 коп., за період з 21.01.2015 року по 28.01.2015 року - 86 грн. 10 коп..

Нарахування позивача пені згідно рахунку № 2115 від 31.03.2014 року на суму 412 грн. 78 коп. є безпідставним, оскільки датою отримання відповідачем рахунку є 07.07.2014 року (реєстр виставлених рахунків за березень 2014 року, а.с. 64), в той час як погашення боргу за рахунком № 2115 здійснено 05.06.2014 року, фактичну дату отримання рахунку позивач не довів.

Крім того, позивач посилаючись на рахунок № 9981 від грудня 2014 року нараховує пеню в сумі 1 297 грн. 59 коп.. Проте, даний рахунок, реєстр виставлених рахунків за грудень 2014 року, з якого вбачалося б дата отримання даного рахунку, позивачем не додані, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості здійснити перерахунок заявленої суми.

У позові на суму 2 662 грн. 03 коп. пені слід відмовити у зв'язку з помилкою в нарахуванні.

Крім того, позивач просить включити до суми судових витрат та стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 3 402 грн. 51 коп., пов'язані з відрядженням представника КП "Теплоенерго" до господарського суду Волинської області.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов’язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов’язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов’язковою.

Ухвалами суду від 06.01.2015 року, 21.01.2015 року, 11.02.2015 року, 25.02.2015 року явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов’язковою. Крім того, відкладення розгляду справи здійснювались з вини позивача у зв'язку з уточненням позовних вимог, витребування уточнених розрахунків суми боргу, 3% річних, пені, інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, у задоволенні вимог позивача, щодо включити до суми судових витрат та стягнути з відповідача грошових коштів в сумі 3 402 грн. 51 коп., пов'язані з відрядженням представника КП "Теплоенерго" до господарського суду Волинської області відмовити.

В Інформаційному листі ВГС України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" № 01-8/164 від 18.03.2008 року зазначено, що у господарського суду немає передбачених законом підстав витрати на відрядження вважати судовими витратами і зазначати про відмову в їх стягненні у резолютивній частині рішення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, в частині задоволених вимог в сумі 5 660 грн. 60 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного Українського-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком" (м. Луцьк, вул. 8-го Березня, буд. 1, код ЄДРПОУ 21753962) на користь комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради ( м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н., вул. Погребняка, буд. 7, код ЄДРПОУ 32688148)

- 222 005 грн. 77 коп. основного боргу згідно договору № 508 від 01.02.2011 року, 7 385 грн. 70 коп. пені, 8 096 грн. 05 коп. 3% річних, 45 542 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 5 660 грн. 60 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору а всього: 288 690 грн. 94 коп. (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто грн. 94 коп.).

3. У позові на суму 6 600 грн. 06 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук