Ухвала суду № 43098608, 12.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1525/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Регіональне управління Департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (Регіональне управління Департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 04 березня 2013 року № 260828/21-129/0095..

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з таких підстав.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Регіональне управління Департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві) про застосування фінансових санкцій від 04 березня 2013 року № 260828/21-129/0095, яке було прийнято відповідачем на підставі акту перевірки від 21 січня 2013 року № 0042/01/36592399.

При цьому із даним позовом позивач звернувся до суду 31 січня 2015 року.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений частиною 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та не наведено поважних причин пропуску такого строку, що, у відповідності до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства, має процесуальним наслідком залишення позову без розгляду.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду постановлена судом першої інстанції передчасно, із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 99 цього Кодексу для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеного, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 109.2. статті 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

В силу положень пункту 113.1. статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Порядок та строки оскарження рішень контролюючих органів встановлюються статтею 56 Податкового кодексу України.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Зі змісту статті 102 Податкового кодексу України випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником рішення про застосування фінансових санкцій, що оскаржено.

Така позиція узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема з ухвалами від 19.05.2014 № К/800/11011/14 та від 29.10.2014 № К/9991/22076/12.

Судом першої інстанції обставин щодо моменту отримання спірного рішення не з'ясовано.

Враховуючи, що оскаржуване в даному провадженні рішення № 260828/21-129/0095 прийняте 4 березня 2013 року, а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" подано 31 січня 2015 року, судова колегія вважає, що адміністративний позов подано в межах спеціального строку звернення до адміністративного суду, встановленого Податковим кодексом України.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, є помилковим, а оскаржувана ухвала постановлена судом із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Регіональне управління Департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2013 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б Парінов О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2015 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.