Постанова № 43098271, 06.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. справа № 804/11649/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства багатопрофільної фірми «НА і КС» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000202206, № 0000212206 від 09.07.2013 р., -

встановив:

03 вересня 2013 року Приватне підприємство багатопрофільна фірма «НА і КС» (далі - ПП БФ «НА і КС») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Західно-Донбаська ОДПІ) № 0000202206 від 09.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 63 504 грн., у томі числі за основним платежем - на 42 336 грн., за штрафними санкціями - на 21 168 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000212206 від 09.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на 122 244 грн., у тому числі за основним платежем - на 97 795 грн., за штрафними санкціями - на 24 449 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними відповідачем на підставі проведеної перевірки ПП БФ «НА і КС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Ферріт Д» за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р., результати якої оформлені актом № 152/22/6-21924122 від 03.06.2013 р. Заперечуючи висновки, зроблені відповідачем за результатами проведеної перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000202206, № 0000212206 від 09.07.2013 р., позивач посилається на те, що податковий орган при дослідженні обставин здійснення господарських операцій позивача з контрагентами повинен був досліджувати відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів і послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останніми у ланцюгу постачань, тому посилання податкового органу на встановлення нереальності операцій купівлі-продажу товарів по ланцюгу постачання із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Кафепродакшн», ПП «СВ «Гермес», ТОВ «Хімагросервіс» не основані на правильному застосуванні норм матеріального права. На думку позивача, кожна господарська операція підтверджена документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог закону, які підписані уповноваженими представниками сторін, та надавалися податковому органу при проведенні перевірки, разом із доказами використання придбаних товарів у власній господарській діяльності. Крім того, позивач посилається на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили, яким встановлено факт того, що податковий орган при проведенні перевірки контрагента позивача - ТОВ «Ферріт Д», позбавив останнього права надати відповідні пояснення та документи на підтвердження задекларованих показників податкових зобов'язань та податкового кредиту. Також, на думку позивача, висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, нікчемність яких відповідачем не доведена з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, а також суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач вважає висновки податкового органу про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП БФ «НА і КС» з ТОВ «Ферріт Д» за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. протиправними, а тому просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ (а.с. 2-6).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).

Від представника відповідача за довіреністю до суду надійшли заперечення на адміністративний позов від 03.10.2013 р., в яких зазначено, що проведеною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, а саме п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого позивачем неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2012 року у сумі 42 335 грн. 55 коп., що призвело до заниження податкових зобов'язань за цей період на вказану суму за операціями з придбання товарів у ТОВ «Ферріт Д» за відсутності ознак їх реальності; порушення п.п. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 п. 137.10 ст. 137 ПК України, що виразились у невключенні до складу доходу суми доходу, отриманого від невстановлених осіб у розмірі 254 013 грн. 25 коп. за 4 квартал 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 53 342 грн. 78 коп.; порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що виразились у віднесенні до складу валових витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами, на суму 211 677 грн. 70 коп. за 4 квартал 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 44 452 грн. 32 коп.

Зокрема, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, виконання робіт та укладання угод з контрагентом ТОВ «Ферріт Д» за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. з метою настання реальних наслідків. Надані позивачем під час проведення перевірки первинні документи податковим органом не брались до уваги, оскільки встановлено відсутність доказів реального вчинення господарських операцій, що підтверджується даними позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт Д» № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 р., а також відсутністю доказів здійснення таких операцій (товарно-транспортних накладних, власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу, тощо). Враховуючи те, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. У зв'язку з чим, представник відповідача вважає обґрунтованими висновки акту перевірки позивача № 152/22/6-21924122 від 03.06.2013 р., та винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення № 0000202206, № 0000212206 від 09.07.2013 р. (а.с. 86-91).

В судове засідання 06.03.2014 р. сторони, повідомлені належним чином про час та місце слухання справи, не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надали (а.с. 157-158).

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПП БФ «НА і КС» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 04.01.1995 р., знаходиться на податковому обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, та є платником податку на додану вартість (а.с. 8-10)

У період з 20 по 28 травня 2013 року посадовими особами Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу № 374 від 20.05.2013 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП БФ «НА і КС» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. та подальшої реалізації, за результатами якої складено акт перевірки № 152/22/6-21924122 від 03.06.2013 р. (а.с.10-38).

При цьому, під час перевірки ПП БФ «НА і КС» вручено запит податкового органу № 13957/10/22/6-730 від 23.05.2013 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт Д» у жовтні 2012 р., в тому числі запропоновано надати товарно-транспортні накладні на транспортування товару від ТОВ «Ферріт Д» до позивача, договір з перевізником, копію книги видачі довіреностей, банківські виписки або платіжні доручення по проведеним розрахункам, пояснення та документальне підтвердження щодо подальшої реалізації придбаного товару або використання його у власній господарській діяльності, а також пояснення, за чий рахунок відбувалося транспортування товару (а.с. 107).

У відповідь на вказаний запит, позивач надав до Західно-Донбаської ОДПІ наступні документи: оборотно-сальдові відомості по рахункам 203, 207, копії договорів, копію книги видачі довіреностей, картку рахунку 631, копію штатного розкладу, копії актів списання товарно-матеріальних цінностей № СпТ-000067, № СпТ-000068, № СпТ-000069, № СпТ-000070, № СпТ-000071 від 31.10.2012 р. щодо списання 20 641,21 л. дизельного палива на загальну суму 215 323 грн. 76 коп., та пояснювальну записку директора ПП БФ «НА і КС» Нарівського О.П., у якій зазначено, що придбане у ТОВ «Ферріт Д» пальне було використане позивачем при наданні послуг з перевезення вантажів, а придбані автомобільні шини використані для модернізації автомобілів (а.с. 26, 28).

При цьому, позивачем до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні на перевезення зазначеного товару, а також банківські виписки або платіжні доручення, які б підтверджували здійснення розрахунків із зазначеним контрагентом у вказаний період, або інші документи, які б підтверджували походження та транспортування товару від ТОВ «Ферріт Д» до ПП БФ «НА і КС». Так само, не надані документи, що підтверджують прийняття придбаного товару, та документи на підтвердження його якості.

Згідно наданого письмового пояснення директора ПП БФ «НА і КС» Нарівського О.П., транспортування товару від ТОВ «Ферріт Д» на адресу позивача відбувалось за рахунок продавця. Те ж саме передбачено умовами укладених договорів купівлі-продажу (п. 2.1 розділу 2).

Водночас, з акту перевірки ТОВ «Ферріт Д» слідує, що дане підприємство, не маючи власних виробничих, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, займалося діяльністю, спрямованою на здійснення операцій з метою отримання податкової вигоди третіми особами. Так, актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 211 року, ПП «СВ «Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в податковому обліку, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 р.р., тобто, проведення безтоварних операцій по ланцюгу постачання товарів, робіт/послуг з ТОВ «Будівництво та комплектації», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Кафепродакшн», ПП «СВ «Гермес», ТОВ «Хімагросервіс», та зроблено висновок про те, що ТОВ «Ферріт-Д» здійснювало діяльність, спрямовану на проведення безтоварних операцій з метою надання податкової виходи третім особам (а.с. 108-134).

З урахуванням вказаного акту перевірки ТОВ «Ферріт-Д», а також на підставі наданих позивачем до перевірки документів, податковим органом за результатами перевірки ПП БФ «НА і КС» зроблено висновок про порушення платником податків п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: за відсутності об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з придбання товарів у ТОВ «Ферріт Д», позивачем безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 42 335 грн. 55 коп., та, як наслідок, занижено податкові зобов'язання за цей період на вказану суму; порушення п.п. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 п. 137.10 ст. 137 ПК України, а саме, не включено до складу доходів суми отриманого від невстановлених осіб доходу у розмірі 254 013 грн. 25 коп. за 4 квартал 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 53 342 грн. 78 коп.; порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме, віднесено до складу валових витрат такі витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами, на суму 211 677 грн. 70 коп. за 4 квартал 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 44 452 грн. 32 коп.

Акт перевірки від 03.06.2013 року було вручено 21.06.2013 року особисто директору ПП БФ «НА і КС» Нарівському О.П. (а.с. 104).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем були подані заперечення від 01.07.2013 року. При цьому, жодних додаткових документів на спростування висновків акту перевірки до заперечень позивачем надано не було (а.с. 135-136).

Листом від 08.07.2013 року № 17400/10/22/6-809 позивача повідомлено, що висновки акту перевірки № 152/22/6-21924122 від 03.06.2013 року залишаються без змін (а.с. 137-140).

На підставі висновків акту перевірки № 152/22/6-21924122 від 03.06.2013 року, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000202206 від 09.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 63 504 грн., у томі числі за основним платежем - на 42 336 грн., за штрафними санкціями - на 21 168 грн., та № 0000212206 від 09.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 122 244 грн., у тому числі за основним платежем - на 97 795 грн., за штрафними санкціями - на 24 449 грн. (а.с. 39-40).

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що в періоді, що перевірявся, позивач формував показники податкової звітності виходячи із господарських операцій з ТОВ «Ферріт Д» відповідно до договорів купівлі-продажу дизельного палива та автомобільних шин, укладених між ПП БФ «НА і КС» (покупець) та ТОВ «Ферріт Д» (продавець), а саме: № 251012 від 25.10.2012 р. з придбання дизельного палива «Mustang» в кількості 4115 л. на суму 43 619 грн., № 261012 від 26.10.2012 р. з придбання автомобільних шин «Continental» на загальну суму 54 400 грн., № 3110121 від 31.10.2012 р. з придбання дизельного палива «Mustang» в кількості 10915 л. на суму 115 153 грн. 25 коп., № 311012 від 31.10.2012 р. з придбання автомобільних шин «Continental» на загальну суму 40 860 грн. (а.с. 42-45). За умовами всіх вищевказаних договорів, вивіз товару продавець здійснює власним автотранспортом.

Згідно наданих до перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, ПП БФ «НА і КС» за даними договорами отримано від ТОВ «Ферріт Д» видаткові накладні: № РН-0007777 від 31.10.2012 р., № РН-0007778 від 31.10.2012 р., № РН-0007779 від 31.10.2012 р., № РН-0007780 від 31.10.2012 р., та податкові накладні: № 739 від 31.10.2012 р., № 740 від 31.10.2012 р., № 741 від 31.10.2012 р., № 742 від 31.10.2012 р. (а.с. 46-54).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, та даним декларації з ПДВ за жовтень 2012 р.

При цьому, у позивача відсутні первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Ферріт Д», зокрема, товарно-транспортні накладні на транспортування в жовтні 2012 року товару від ТОВ «Ферріт Д» до позивача, або інші документи, які б підтверджували походження та транспортування товару від ТОВ «Ферріт Д» до ПП БФ «НА і КС». Так само, не надані документи, що підтверджують прийняття позивачем від продавця придбаного товару, документи на підтвердження його якості, а також, документи на підтвердження проведення розрахунків за придбаний товар у вказаному періоді.

На підтвердження використання придбаного товару у власній діяльності позивачем були надані акти списання на паливно-мастильні матеріали та на запасні частини (всі - від 31.10.2012 року, які складені одноособово директором позивача Нарівським А.П., без підписів членів комісії, яка обов'язково створюється для списання ТМЦ. Слід також зазначити, що всі вказані акти не підтверджені належними первинними документами, які б свідчили про використання ПП БФ «НА і КС» у відповідному періоді та у відповідних обсягах пального та запасних частин) (а.с. 55-58).

Інших документів первинного бухгалтерського та податкового обліку до перевірки позивачем надано не було. Щодо використання шин, то зі слів Нарівського А.П., вони були використані для модернізації автомобілів (а.с. 28).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р., господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацію товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Проте, всупереч вищезазначеним вимогам законодавства, у позивача відсутні документи, які б підтверджували факт транспортування товару від постачальника - ТОВ «Ферріт Д» до покупця - ПП БФ «НА і КС», та свідчили б про наявність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих сторонами зобов'язань з метою створення відповідних правових наслідків, а саме, товарно-транспортні накладні, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по існуючим зобов'язанням шляхом транспортування товару від постачальника до покупця.

При цьому, доводи позивача про те, що доставка товару на склад покупця (ПП БФ «НА і КС») здійснювалась транспортом та за рахунок постачальника, а тому потреби в оформленні ТТН не було, суд не може прийняти до уваги, оскільки, у відповідності до наведених вище вимог нормативно-правових актів, а також, згідно з «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., та «Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, прямо передбачено обов'язок платника податків належним чином оформлювати товарно-транспортні накладні як юридичні документи, що призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Так, згідно «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.3 Правил передбачено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Крім того, Інструкцією «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 передбачений спеціальний порядок перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом, який встановлює особливості оформлення документів на перевезення даного виду товару від постачальника до покупця, в тому числі щодо оформлення товарно-транспортних накладних.

Так, згідно пп.5.4.1 п. 5.4 Інструкції, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования». З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град. С відповідно до ГОСТ 3900. Підпунктом 5.4.2 п. 5.4 цієї Інструкції передбачено, що маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом. Згідно пп. 5.4.3 п. 5.4 Інструкції, маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Жодних з цих документів позивачем не надано, хоча за договорами купівлі-продажу з ТОВ «Ферріт Д» ним придбавалися ПММ: дизельне паливо «Mustang» в кількості 4 115 л. на суму 43 619 грн., дизельне паливо «Mustang» в кількості 10915 л. на суму 115 153 грн. 25 коп.

Згідно з п. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нереальний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано первинних документів, які б підтвердили реальність господарських операцій, що стали об'єктом оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт Д» протягом жовтня 2012 року, а також на спростовано висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про відсутність у ТОВ «Ферріт Д» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 2011 по жовтень 2012 року.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що надані позивачем договори, а також видаткові та податкові накладні самі по собі не мають юридичної значимості для цілей ведення податкового обліку, незважаючи на те, що вони містять необхідні формальні реквізити, оскільки господарської операції ПП БФ «НА і КС» не спричиняли реальних змін майнового стану платника податків, а були направлені на отримання податкової вигоди.

Суд також зазначає, що за відсутності ТТН, наявність яких є обов'язковою у відповідності до вимог чинного законодавства, не можуть бути прийняті до уваги і надані позивачем акти списання ТМЦ по вищевказаним видатковим накладним, у зв'язку з не підтвердженням факту надходження придбаного товару та його належного оприбуткування згідно зобов'язань по господарським відносинам з ТОВ «Ферріт Д».

Щодо посилань позивача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 р. по справі № 804/1263/13-а, яке набрало законної сили, в якому судом, на думку позивача, було встановлено факт того, що податковий орган при проведенні перевірки контрагента позивача - ТОВ «Ферріт Д», позбавив останнього права надати відповідні пояснення та документи на підтвердження задекларованих показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 р. по справі № 804/1263/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферріт Д» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій задовольнити частково: визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» (код ЄДРПОУ 36274510) за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРПОУ 31684491) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ПП «СВ «Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, висновків про визнання відсутності у ТОВ «Ферріт Д» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 2011 по жовтень 2012 року; визнано протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ферріт Д» за період з грудня 2011 по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 р. щодо документального підтверження господарських відносин із вищевказаними платниками податків у вказаний період їх реальності та повноти відображення в облік, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ферріт Д» у податкових деклараціях за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року, а також зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ТОВ «Ферріт Д» за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ферріт Д» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.66-70).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2013 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 р. по справі № 804/1263/13-а змінено: закрито провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 р. висновків про визнання відсутності у ТОВ «Ферріт Д» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 2011 по жовтень 2012 року, в решті - постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 71-75).

Як вбачається з тексту даного судового рішення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції лише в частині визнання безпідставності проведення коригування показників податкової звітності за результатами проведеної перевірки без винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень.

При цьому, в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зазначено, що висновки акту перевірки податкового органу не є рішенням у розумінні п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України, і не породжують обов'язків для платника податків, а виступають лише носієм доказової інформації про виявлені під час проведення перевірки порушення, та можуть розглядатися судом як докази нарівні з іншими доказами у справі.

За таких обставин, суд вважає за можливе використовувати як доказ у справі дані, які були встановлені податковим органом під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферріт Д», в тому числі щодо відсутності факту поставки товару, виконання робіт та укладення угод з метою настання реальних наслідків у господарських відносинах з усіма контрагентами, вказаними у акті, за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року.

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних по господарським операціям, що не спричиняли реальних змін майнового стану платника податків, з огляду на відсутність у позивача документального підтвердження реальності господарських операцій з придбання товарів, а також висновки акту перевірки ТОВ «Ферріт Д», яким встановлено відсутність поставки товарів та здійснення даним контрагентом діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків на користь третіх осіб, суд робить висновок про обґрунтованість висновків податкового органу щодо безпідставного завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 42 335 грн. 55 коп., та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з ПДВ за цей період на вказану суму, невключення до складу доходу суми отриманого від невстановлених осіб доходу у розмірі 254 013 грн. 25 коп. за 4 квартал 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 53 342 грн. 78 коп., а також віднесення за 4 квартал 2012 року до складу витрат таких, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами на суму 211 677 грн. 70 коп., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 44 452 грн. 32 коп.

Відповідно, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000202206, № 0000212206 від 09.07.2013 року - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства багатопрофільна фірма «НА і КС» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна