Ухвала суду № 43098120, 10.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4198/14

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області про стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до Каланчацької РДА Херсонської області про стягнення середнього заробітку, за період з 08.05.2013 року по 22.08.2014 року, у загальній сумі 93205,84 грн., у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача середній заробіток за цей же період, але у сумі 64177,75 грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, а частині відмовлених позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення в цій частині прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, так як розрахунок середнього заробітку за весь час невиплати робітнику належних йому коштів, проводиться з урахуванням календарних днів, як це передбачено статтею 117 Кодексу законів про працю України, а не робочих днів, як це передбачено "Порядком обчислення середньої заробітної плати", який затверджено постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.

Відповідачем не надано заперечення на дану апеляційну скаргу проте у суді першої інстанції зазначено про те, що у роботодавця відсутній обов'язок виплачувати позивачу вихідну допомогу, а відтак він не повинен сплачувати й середній заробіток за час затримки її виплати.

Сторони у судове засідання не з'явились, а тому справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.05.2013 року позивача звільнено з посади начальника містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, проте при звільненні йому не виплачено вихідну допомогу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року по справі №821/4236/13-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 року, зобов'язано Каланчацьку РДА Херсонської області нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу, у розмірі середнього місячного заробітку, що й зроблено 22.08.2014 року.

Враховуючи, що роботодавцем проведено повний розрахунок з робітником із запізненням, позивачем нараховано до стягнення суму середнього заробітку, яку обраховано із кількості календарних днів прострочення.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необхідності стягнення середнього заробітку, оскільки роботодавцем невчасно виплачено позивачу всі належні йому кошти, проте вказані виплати потрібно проводити із розрахунку робочих днів, а не календарних, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" - середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до абз.1 п.8 розділу 4 цього Порядку - нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Частиною 1 ст.244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовою колегією встановлено, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем лише в частині відмовлених до стягнення коштів, у розмірі 29028,09 грн., а в частині задоволених позовних вимог, на суму 64177,75 грн., - постанову суду не оскаржено сторонами по справі, оскільки апеляційну скаргу Каланчацької РДА повернуто 02.03.2015 року, у зв'язку із невиконання попередньої ухвали суду про надання доказів сплати судового збору, а тому колегія суддів переглядає оскаржувану постанову суду виключно в межах апеляційної скарги позивача.

Як вбачається з матеріалів справи - позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку, у зв'язку із невчасним розрахунком при звільненні та зазначено період прострочення із урахуванням календарних днів (з дня звільнення по день повного розрахунку), що складає 472 дні.

Судова колегія не погоджується з вказаним обрахунком позивача та вважає, що він повинен проводитись із врахуванням тільки робочих днів, як це передбачено вищевказаним Порядком обчислення середньої заробітної плати.

Колегія суддів зазначає, що стаття 117 Кодексу законів про працю України є загальною нормою, якою визначено право робітника на отримання компенсації (середнього заробітку), у разі невчасного розрахунку при звільненні.

При цьому Закон України "Про оплату праці" є спеціальним законом у сфері трудових відносин, яким врегульовано питання оплати та, зокрема, обчислення середнього заробітку.

Враховуючи, що даний закон є спеціальним у даних правовідносинах, а "Порядок обчислення середньої заробітної плати" прийнято на його виконання - то питання обрахунку середнього заробітку потрібно проводити саме за тими правилами, які встановлено Порядком, а саме - обрахунок середнього заробітку проводиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, що в даному випадку складає 325 днів (з урахуванням листів Мінсоцполітики про розрахунок норм тривалості робочого часу), а відтак і загальна сума середнього заробітку складає 64177,75 грн. (325 днів х 197,47 грн. середньоденної заробітної плати).

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у своєму рішенні від 21.01.2015 року (що є обов'язковим для врахування судами при розгляді подібних правовідносин) та Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні від 03.02.2015 року, по справі №К/800/66591/14.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Яковлєв О.В.

Судді: Бойко А.В.

Танасогло Т.М.