КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3123/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
04 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцького міського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, начальника Прилуцького міського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Щербини Т.А. про визнання незаконними дій, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прилуцького міського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, начальника Прилуцького міського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Щербини Т.А. про визнання неправомірним віднесення відповідачем запитуваної інформації про підстави реєстрації третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в житловому будинку позивачки до інформації з обмеженим доступом; визнання неправомірною відмову Начальника Прилуцького міського сектору УДМС України в Чернігівській області Щербина Т.А. в задоволенні запиту позивачки та неповною відповідь на запит її представника про надання інформації про підстави реєстрації місця проживання в належному їй житловому будинку по АДРЕСА_1 в місті Прилуки третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та надання інформації щодо необхідності письмової згоди власника житла для відповідної реєстрації згідно чинного законодавства.
Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 27 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів», на виконання пункту 4 статті 7 Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Указ), Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ліквідовано.
Даний Указ передбачає правонаступництво лише тих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які утворюються шляхом реорганізації, у зв'язку із чим Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ліквідовано без правонаступництва.
Вищезазначеним Указом утворена Державна міграційна служба України, на яку покладені функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції у межах, визначених законодавством про біженців.
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2011 № 28 (далі - Положення), Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області є територіальним органом ДМС України та їй підпорядковується.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що Державна міграційна служба України не є правонаступником Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а Прилуцький міський сектор УДМС України в Чернігівській області в свою чергу - правонаступником відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Прилуцького міського відділу УМВС України в Чернігівській області.
Також, УДМС України в Чернігівській області не володіє інформацією щодо підстав реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка проводилася відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Прилуцького міського відділу УМВС України в Чернігівській області, зі слів позивача в 2005 та 2006 роках.
Частинами 1, 2 пункту 9.5. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 року № 1077 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2109/22421 (далі - Порядок) встановлено, що відомості про реєстрацію місця проживання осіб зберігаються в картотеці до надходження талонів зняття з реєстрації місця проживання в Україні стосовно цих осіб, після чого вилучаються і знищуються.
Талони зняття з реєстрації місця проживання в Україні зберігаються в картотеці до надходження відомостей про реєстрацію місця проживання осіб за новим місцем проживання або протягом шести років, після чого вилучаються і знищуються.
19.11.2013 позивач звернулася до Прилуцького міського відділу УДМС України в Чернігівській області з заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та надала рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.09.2013 року у справі № 2/742/1062/13. (а/с 84)
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначений перелік підстав для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється в день звернення особи.
19.11.2013 року Прилуцьким міським відділом УДМС України в Чернігівській області прийняте рішення про зняття з реєстрації місця проживання вищезазначених осіб за адресою: місто Прилуки, АДРЕСА_1 на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.09.2013 року у справі № 2/742/1062/13.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова начальника Прилуцького міського сектору УДМС України в Чернігівській області Щербина Т.А. в задоволенні запиту позивачки є правомірною.
Відповідно до вимог частини 2 статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або повноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Також відповідно до частини 2 статті 21 вищезазначеного Закону конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
Також, відповідно до пункту 8.1. Порядку відомості про місце проживання/перебування особи та інші персональні дані особи надаються адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України і підрозділами ДМС України за запитами осіб, органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів щодо доступу до персональних даних за формою, наведеною в додатку 18 до цього Порядку, та оформлюються відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» за умови згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю бази персональних даних на обробку цих персональних даних, або відповідно до вимог закону.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки УДМС України в Чернігівській області діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.
Судове рішення № 43098040, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/3123/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: