Ухвала суду № 43098024, 12.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16403/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа: Департамент культури КМДА про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі по тексту відповідач), в якому просив:

- визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у не вирішенні по суті вимог заяви позивача від 11.08.2014 року щодо взяття на облік пам'ятного знаку на Інститутській, - протиправною;

- визнати бездіяльність відповідача щодо ненадання обґрунтованої відповіді на заяву позивача від 11.08.2014 року у встановлений законом строк протиправною;

- зобов'язати відповідача у місячний строк взяти на облік (зареєструвати тощо) пам'ятний знак, що знаходиться на вул. Інститутській, та являє собою гарну гранітну плиту із написом "сини мої, брати мої....";

- зобов'язати відповідача надати позивачу обґрунтовану відповідь на його заяву від 11.08.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 звернувся до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації з заявою від 11.08.2014 року щодо узаконення пам'ятника загиблим громадянам під час подій зими 2014 року, який знаходиться на вулиці Інститутській у м. Києві (а.с.10-11).

Листом від 15.08.2014 року № 105-105/ОП/П-640-1160 Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, розглянувши заяву ОСОБА_2 від 11.08.2014 року, повідомила позивача, що перенаправила заву ОСОБА_2 за належністю до Департаменту культури Київської міської державної адміністрації для опрацювання, вжиття відповідних заходів, в межах наданих повноважень, та надання відповіді заявнику.

Позивач, не отримавши обґрунтованої відповіді на свою заяву від Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, звернувся до суду із ствердженням про порушення його законних прав з боку Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача по суті, а тому позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян»громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Відповідно до частини першої та третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною першою статті 15 передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як було зазначено вище та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 звернувся до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації з заявою від 11.08.2014 року.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача, що листом від 15.08.2014 року № 105-105/ОП/П-640-1160 перенаправила звернення позивача за належністю до Департаменту культури Київської міської державної адміністрації.

Однак, відповідач стверджує про відсутність у нього звернення позивача, та зазначає, що згідно з журналом вхідної кореспонденції Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лист Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.08.2014 року № 105-105/ОП/П-640-1160 до Департаменту не надходив.

Ця обставина підтверджена також тим, що в листі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації взагалі не вказано за якою адресою перенаправляється заява позивача.

Так, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) знаходиться за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 36, а Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Шевченка, 3, однак, з листа Печерської районної у м. Києві державної адміністрації не зрозуміло за якою саме адресою було направлено заяву позивача.

Крім того, будь-яких документів, зокрема, реєстру про відправку кореспонденції, журналу вихідної кореспонденції чи повідомлення про вручення Департаментом поштового підправлення, на підтвердження тих обставин, що вказаний лист направлявся в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, відповідач не вчинив жодних дій стосовно розгляду чи не розгляду заяви позивача, оскільки вона на адресу відповідача не надходила.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відсутність дій (не надання відповіді) з боку відповідача та третьої особи Апелянт розцінює як фактичну відмову у задоволенні вимог, викладеної у заяві від 11.08.2014 року.

Але, фактично Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не відмовляв у задоволенні вимог ОСОБА_2 та не мав змоги розглянути його звернення з тієї причини, що на їх адресу не надходило звернення ОСОБА_2 від 11.08.2014 року, тому розглянути питання, що порушуються у заяві, та надати відповідь не є можливим.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що позивачем не доведено і судом не встановлено обставин порушення саме Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прав позивача, так як відповідачем не було вчинено протиправної бездіяльності щодо не розгляду звернення позивача з підстав відсутності у нього даного звернення, а тому позовні вимоги є передчасними та такими задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції, що виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) є неналежним відповідачем по справі, однак, це не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, в силу ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 16 березня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Горбань Н.І.