Постанова № 43097931, 15.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2015 рокусправа № 804/1116/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. у справі №804/1116/14 за позовом: ОСОБА_1 до: про:Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

21.12.2013р. ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області скасування рішення, судом першої інстанції позов зареєстровано 14.01.2014р. /а.с. 3,7/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/1116/14 та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що він відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №0575 від 15.03.1995р. здійснює адвокатську діяльність, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) №138/ДПР-13 від 04.12.2013р. відносно нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців, а відносно адвоката ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, це рішення відповідачем прийнято за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, позивач вважає рішення відповідача необґрунтованим та безпідставним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ні він ні адвокат ОСОБА_2 ніколи не надавали ОСОБА_3 юридичні послуги, що виключає можливість притягнення їх до відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, між ними та ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежилого приміщення, яке використовувалось адвокатами для здійснення професійної діяльності і яке ними було за свої кошти відремонтовано, зараз триває розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку та відшкодування моральної шкоди, тому позивач вважає, що рішення відповідача ґрунтується на припущеннях, просив суд скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) №138/ДПР-13 від 04.12.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. у справі №804/1116/14 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) №138/ДПР-13 від 04.12.2013р. в частині застосування відносно адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №0575 від 15.03.1995р., дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (суддя Борисенко П.О.) /а.с. 147-149/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції від 18.06.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу /а.с. 157-159,166-168/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення судом у даній справі рішення у цій частині з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати постанову суду першої інстанції від 18.06.2014р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 18.06.2014р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, які мали значення для вирішення справи та постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 18.06.2014р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивач у справі відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №0575 від 15.03.1995р. здійснює адвокатську діяльність / а.с. 113/.

09.10.2013р. до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_3 відносно адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 / а.с. 99-101/.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) №113/ДПП-13 від 06.11.2013р. за результатами перевірки відомостей викладений у вищезазначеній заяві ОСОБА_3 порушено дисциплінарну справу стосовно адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 / а.с. 15-17/.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) №138/ДПР-13 від 04.12.2013р. застосовано : - відносно адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №0575 від 15.03.1995р., дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців; відносно адвоката ОСОБА_2, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1207 від 07.07.2004р. , дисциплінарне стягнення у вигляді попередження / а.с. 44-46/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного рішення відповідача, яке оскаржується позивачем у даній справі, відповідачем за результатами перевірки обставин викладених у заяві ОСОБА_4 було зроблено висновок про те, що факти та обставини викладені у цій заяві знайшли своє підтвердження, тому дії адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають ознаки дисциплінарного проступку, оскільки порушують положення ст.ст. 7,12,31 Правил адвокатської етики та є підставою для застосування до адвокатів дисциплінарного стягнення.

Так під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було у усній формі укладено договір оренди частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, строком на три місяці, та адвокатами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цьому приміщенні було відкрито офіс, який ними використовувався в професійній адвокатській діяльності, коли сплинув строк дії оренди ОСОБА_3 звернувся до адвокатів з проханням звільнити приміщення, вони відмовились та продовжували займати приміщення у зв'язку з чим власник приміщення був змушений звернутись до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку та стягнення моральної шкоди за яким Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області було відкрито провадження у справі №437/1274/12 (провадження №2/191/24/13) і вищенаведені фактичні обставини встановлені судовим рішенням у справі №437/1274/12 (провадження №2/191/24/13), яке набрало законної сили, і відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України ці обставини не потребують повторного доведення під час розгляду даної адміністративної справи / а.с. 116-121,130-131/.

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.10.2013р. у справі №437/1274/12 (провадження №2/191/24/13) усунуто ОСОБА_3 перешкоди у користуванні та розпорядженні належною йому 3/5 частиною житлового будинку , розташованого за адресою АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити належні ОСОБА_3 на праві власності 3/5 частиною житлового будинку , розташованого за адресою АДРЕСА_1, в задоволенні решти позовних вимог (про стягнення моральної шкоди) відмовлено, та крім вищезазначених фактичних обставин цим рішення суду встановлено факт тривалого затягування відповідачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розгляду даної цивільної справи, що є порушенням права позивача - ОСОБА_3 , на своєчасний розгляд його справи судом / а.с. 116-121/.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.03.2014р. у справі №437/1274/12 апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена, Апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.10.2013р. у справі №437/1274/12 (провадження №2/191/24/13) в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди скасовано, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3000 грн. солідарно / а.с. 130-131/.

Отже вищезазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено факт протиправної поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка полягає у незаконному користування частиною житлового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_4. та факт навмисного затягування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розгляду цивільної справи №437/1274/12 (провадження №2/191/24/13) за позовом ОСОБА_4., при цьому необхідно зазначити, що такі дії вчинені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є адвокатами та мають відповідні свідоцтва на права зайняття адвокатською діяльністю.

Правові засади, порядок діяльності адвокатів в Україні визначено нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , яким серед іншого передбачено необхідність дотримання особами, які здійснюють адвокатську діяльність, Правил адвокатської етики (далі - Правила) як одного з основних професійних обов'язків адвоката.

Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики, які затверджені установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012р., роль єдиного незалежного недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі на закріплених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин, при здійсненні своєї професійної діяльності адвокат виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, стосовно: - клієнтів; - судів та інших державних органів; - адвокатури в цілому та окремих адвокатів; -суспільства в цілому, надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки, при цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права, виходячи з наведених міркувань, ці Правила мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві таслугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України , Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Статтею 7 Правил передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності; адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами; адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам; у своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи, колегія суддів вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є адвокатами та мають відповідні свідоцтва на права зайняття адвокатською діяльністю, правопорушення, яке полягає у порушенні ними прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_3 (права власності) знайшов своє підтвердження під час розгляду даної справи, як і знайшов своє підтвердження факт навмисного затягування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розгляду цивільної справи №437/1274/12 (провадження №2/191/24/13), у якій вони були відповідачами, що свідчить про порушення ними положень ст. 7 Правил адвокатської етики, що є дисциплінарним проступком відповідальність за яке передбачена ст. 36 Правил адвокатської етики, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач у справі під час прийняття рішення №138/ДПР-13 від 04.12.2013р. діяв в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством та обрав види дисциплінарних стягнень, які є співрозмірними порушенням вчиненим адвокатами ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду, а тому необхідно апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 18.06.2014р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому позивачу у задоволенні таких позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. у справі №804/1116/14 - скасувати.

В позові відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 11.03.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко