Ухвала суду № 43097807, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 0870/7069/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. у справі №0870/7069/12

за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя

про визнання протиправними дій ,

в с т а н о в и в:

Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до (далі по тексту - відповідач, податковий орган) від 22.06.2012 №6473/10/17 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі акту перевірки від 28.03.2012 №0025/01/01/22/НОМЕР_1 та визнати противоправними дій відповідача щодо проведення перевірки.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що Рішення відповідача про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку згідно зі ст.299.16 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки від 28.03.2012р. є необґрунтованим та незаконним.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відповідачем не доведено факт здійснення позивачем саме реалізації ювелірних виробів.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт вказує, що позивачем здійснювалася діяльність, яку платникам єдиного податку здійснювати заборонено. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 31.01.2012 позивач є платником єдиного податку 2 категорії, за ставкою податку 20 % та має право здійснювати наступний вид господарської діяльності: номер згідно КВЕД ДК 09-2005 71.40.0. Прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку за місцем проведені господарської діяльності по АДРЕСА_1 (а.с.14,15).

Як свідчать матеріали справи, 28.03.2012р. податковим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №0025/01/01/22/НОМЕР_1 від 28.03.2012р (а.с.10-12).

При цьому перевірку проведено за місцем проведення господарської діяльності позивача: АДРЕСА_1. Правомірність призначення перевірки підтверджується копіями направлення проведення перевірки №№ 45,46 від 26.03.2012.

Як зазначається в акті перевірки виявлено порушення вимог п. 291,5 ст.291 Податкового кодексу України, а саме: здійснення діяльності, яку платникам єдино податку здійснювати заборонено, - встановлено факт реалізації ювелірних виробів із срібла та порушення позивачі.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято рішення від 22.06.2012р. № 6473/10/17, відповідно до якого анульовано свідоцтво про сплату єдиного податку фізичної особи - підприємця позивача.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ч. 30 п. 291.7. ст. 291 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платним єдиного податку, розуміється прокат речей особистого користування та побутових товарів.

За приписами Національного класифікатора України ДК 009-2005 «Класифікатор видів економічної діяльності», прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. № 375, вид господарської діяльності підкласу 71.40.0 включає в себе у Прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку Цей підклас включає: прокат виробів для домашніх господарств, підприємств та організацій: текстильні виробів, одягу, взуття; меблів, виробів зі скла та кераміки, кухонного та столового посуд; побутових електроприладів, ручних інструментів тощо; прогулянкових човнів та судеї велосипедів, спортивного інвентарю; ювелірних виробів, музичних інструментів, театральні декорацій та костюмів, аудіо- та відеопродукції, квітів та інших рослин тощо.

Цей підклас не включає:

- оренду особистих автомобілів та, легкових автофургонів, мотоциклів, житловк автофургонів та причепів, трешерів тощо (див. 71.10, 71.21)

- надання бібліотеками книг, газет, журналів, прокат платівок відеокасет і цифрови відеодисків (див. 92.51.1)

- прокат пральнями білизни, робочого одягу та інших подібних виробів (див. 93.01).

Згідної з наказом Держспоживстандарту України «Про затвердження та скасуванні національних класифікаторів» від 11.10.2010р. № 457, з 01.01.2012р. набрав чинності Національний класифікатор; України ДК 009-2010 «Класифікатор видів економічно діяльності» (надалі - КВЕД 2010), період до скасування чинності Національного класифікатора України ДК 009-2005 «Класифікатор видів економічної діяльності» і 31.12.2012р. є періодом проведення переходу на КВЕД 2010р.

Відповідно до КВЕД 2010 послуги з прокату побутових виробів і предметів особистого вжитку відносяться до класу 77.29 включає в себе:

прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку. Цей підклас включає:

- надання в прокат будь-яких виробів для домашніх господарств і підприємств(крім товарів для спорту та відпочинку): текстилю, одягу та взуття; меблів, кераміки та скла, кухонного та столового посуду, електричних приладів і домашнього начиння; ювелірних виробів, музичних інструменті, предметів декору та костюмів, книг, журналів; машин і устаткування, що їх використовують у некомерційних цілях, наприклад для ремонту будинку; квітів і рослин, електронного устаткування для домашнього користування.

Цей підклас не включає:

- надання в оренду легкових, вантажних автомобілів, причепів і транспорту для відпочинку без водія, див, 77,1

- надання в оренду товарів для спорту та відпочинку, див, 77.21

- надання в прокат відеозаписів і дисків, див. 77.22

- надання в оренду офісних меблів, див. 77.33

- надання в прокат мотоциклів і фургонів без водія, див. 77.39

- надання білизни, робочого одягу тощо пральнями, див. 96.01

За визначенням п. 3.1. ДСТУ 3375-96 «Вироби Золотарські. Терміни і визначення» ювелірний виріб - це виріб культурно-побутового призначення, з коштовних металів; з застосуванням коштовних металів; виріб з некоштовних металів у разі застосування різних видів художнього оброблення, таких як, скань, зернь, чернь, фініфть, ритування, карбування, кування, алмазне гранування; виріб зі стопів, що імітують коштовні метали, за умови високохудожнього його виконання в поєднанні з коштовними, напівкоштовними і кольоровими каменями природного чи штучного походження, перлами, коралами, бурштином, перламутром, склом, кришталем, рогом, кістю; високохудожній виріб з каменю, бурштину, рогу, кості.

Відповідно до розділу З ГСТУ 75.1-00013480-001-2003 «Метали дорогоцінні та їх сплави», ювелірний (побутовий) виріб - виріб культурно - побутового призначення з дорогоцінних (коштовних) металів та (або) дорогоцінного каміння, який використовується в якості прикрас, предметів побуту.

Згідно з матеріалами справи, діяльність з надання послуг з прокату ювелірних виробів господарської одиниці позивача, розташованої за адресою: вул. Пушкіна, буд. 3, м.Сімферополь регламентується наступними документами:

- Правила побутового прокату ювелірних виробів:

- Типовий договір побутового прокату.

- Замовлення до договору побутового прокату.

- Прейскурант на послуги побутового прокату ювелірних виробів.

- Книга обліку доходів і витрат підприємця № 3080, зареєстрована в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

Відповідно до п. 296.10. ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

За нормами п.6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються для продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Як свідчать матеріали справи, свідоцтво про сплату єдиного податку анульоване згідно з п. 299.16 ст.299 Податкового Кодексу України на підставі акту фактичної перевірки позивача від 28.03.2012 №0025/01/01/22/НОМЕР_1 (надалі-Акт), яким встановлено порушення п.291.5 ст.291 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.291.5 ст.291 Податкового Кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Згідно з ч.30 п.291, ст..291 Податкового кодексу України - під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платні єдиного податку розуміється прокат речей особистого користування та побутових товарів

Відповідно до п.299.16. ст.299 Податкового кодексу України у разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки.

Статтею 291.5.1 ст. 291.5 ст.291 Податкового Кодексу України визначається перелік видів діяльності, здійснюючи які, суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку.

Проаналізувавши надані до суду документи та фактичні обставини, слід погодитись з позицією суду щодо недоведеності податковим органом факту порушення з боку позивача вищевказаних норм. Так, в пп.2.2.14 акта перевірки відповідач підтверджує надання позивачем послуг побутового прокату. Про надання позивачем послуг саме побутового прокату свідчать матеріали справи, отже суд першої інстанції вірного визначився щодо задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування не вбачається.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. у справі №0870/7069/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. у справі № 0870/7069/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна