Рішення № 43097272, 25.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 911/5591/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон Солар”, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

про стягнення 7598506,46 євро та 9422,79 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон Солар” про стягнення 7598506,46 євро та 9422,79 грн. з яких: 3365331,65 євро простроченої заборгованості за кредитом; 3700044,37 євро простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 180736,11 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту; 289736,11 євро пені за несвоєчасну сплату процентів; 21132,44 євро 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 41455,98 євро 3% річних за несвоєчасну сплату процентів; 8000,00 грн. простроченої заборгованості за комісійною винагородою; 606,41 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 80,38 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 736,00 грн. інфляційних втрат, що становить 146432642,27 грн. за офіційним курсом НБУ на дату подання позову до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору кредитної лінії від 26.12.2013 р. № 24.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.01.2015 р.

19.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом.

У судове засідання 28.01.2015 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 26.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2014 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 25.02.2015 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

26 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оріон Солар” (відповідач, позичальник) укладено договір кредитної лінії № 24 відповідно до п. 2.1. якого банк зобов’язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов’язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах,визначених цим договором.

У пункті 2.2. договору зазначено, що кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше « 25» квітня 2020 року.

Згідно з п. 2.3.договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитуванняі визначили його в розмірі 47114643,00 (сорок сім мільйонів сто чотирнадцять тисяч шістсот сорок три євро 00 євроцентів) євро.

Пунктом 2.3.3. договору сторони погодили графік погашення кредиту в наступні строки, а саме: щомісячно кожного 15 числа починаючи з липня 2014 року (69 місяців) по 673066,33 (шістсот сімдесят три тисячі шістдесят шість євро 33 євроценти) євро; не пізніше « 25» квітня 2020 року (70-й місяць) 673066,23 (шістсот сімдесят три тисячі шістдесят шість євро 23 євроценти) євро.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов’язаний не пізніше останнього банківського дня періоду,в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування,здійснити погашення частини коштів у сумі,що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Відповідно до п.2.8.1. договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 10,5 (десять цілих п’ять десятих) процентів річних євро яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 2.8.3. договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п 2.8.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту – одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше « 15» січня 2014 року.

За надання банківських послуг позичальник сплачує банку такі комісійні винагороди:

- За надання кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 100000,00 (сто тисяч грн.. 00 коп.) гривень протягом 3 (трьох) банківських днів з дати видачі першого траншу (п. 2.11.1. договору).

- За обслуговування кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1000,00 (одна тисяча грн..00 коп.) гривень щомісячно в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем (п. 2.11.2. договору).

- За зміну умов цього договору за ініціативою позичальника, зокрема, але не виключно за зміну кінцевого терміну повернення кредиту, зазначеного в п. 2.2. цього договору, заміну виду або предмета забезпечення, зміну розміру плати за користування кредитом (процентної ставки, комісійних винагород), зміну обов’язків за цим договором, зміну строків діючого ліміту кредитування, за виключенням збільшення суми (розміру) максимального ліміту кредитування. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 5000,00(пять тисяч) гривень в день підписання відповідного додаткового договору (договори) про зміни умов кредитування (п. 2.11.3. договору).

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов договору кредитної лінії № 24 від 26.12.2013 року позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 47114643,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом виконав не в повному обсязі, у зв’язку з чим станом на дату звернення до суду у ТОВ “Оріон Солар” наявна заборгованість перед ПАТ “Державний ощадний банк України”, у розмірі 3365331,65 євро по тілу кредиту та 3700044,37 євро по відсотках за користування кредитом.

Факт наявності у відповідача вказаної заборгованості підтверджується випискою по особовому рахунку, що наявна у матеріалах справи.

19.01.2015 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог. Позивач просить стягнути з відповідача 52889725,16 євро, з яких: 47114647,00 євро заборгованості за кредитом, 4526809,55 євро заборгованості за процентами, 735855,14 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту, 375897,92 євро пені за несвоєчасну сплату процентів, 80601,99 євро 3% за несвоєчасне погашення кредиту, 55917,56 євро 3% річних за несвоєчасну сплату процентів; та 12175,31 грн., я яких 10000,00 грн. комісійної винагороди, 814,27 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 112,04 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 1249,00 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.

Відповідно до частин четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

З огляду на вищенаведену норму чинного законодавства України, судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог, станом на дату винесення рішення позовними вимогами у даному спорі є стягнення у розмірі 52889725,16 євро, з яких: 47114647,00 євро заборгованості за кредитом, 4526809,55 євро заборгованості за процентами, 735855,14 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту, 375897,92 євро пені за несвоєчасну сплату процентів, 80601,99 євро 3% за несвоєчасне погашення кредиту, 55917,56 євро 3% річних за несвоєчасну сплату процентів; та 12175,31 грн., я яких 10000,00 грн. комісійної винагороди, 814,27 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 112,04 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 1249,00 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, що становить 968951940,24 грн. за офіційним курсом НБУ на дату подання заяви.

Відповідно до п. 3.3.1. договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов’язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними позичальником з банком, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом збудь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо:

- позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором та/або за будь-яким іншим договором про надання кредиту, або договором про надання банківської гарантії, або договором про відкриття акредитиву, укладеним між банком (установою АТ «Ощадбанк») та позичальником;

- ліквідність забезпечення втрачена та/або не відповідає умовам надання;

- порушена процедура визнання позичальника та/або поручителя та/або майнового поручителя банкрутом та/або судом прийнято рішення, що визнає позичальника та/або поручителя та/або майнового поручителя банкрутом або підтверджує його (їх) неплатоспроможність;

- прийнято рішення про припинення (реорганізацію або ліквідацію) та/або розпочата процедура реорганізації або ліквідації позичальника та/або майнового поручителя та/або поручителя, якщо такі дії здійснюються без попередньої письмової згоди банку;

- позичальник використовує кредитні кошти не за цільовим призначенням кредиту;

- з’являться обставини, які за обґрунтованим висновком банку призведуть до того, що позичальник не виконає свої зобов’язання за цим договором;

- звітність та інформація, які повинні надаватись позичальником згідно з умовами цього договору, не будуть надані вчасно або при перевірці виявляться недійсними та/або не зможуть бути перевірені у зв’язку з недоліками ведення бухгалтерського обліку позичальника;

- позичальник не виконує взяті на себе обов’язки за цим договором та/або документами забезпечення.

З огляду на порушення умов договору позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту № 42 02.12.2014 року. У свою чергу позичальник відповіді не надав та заборгованість не сплатив. Документально-підтверджені докази протилежного відповідачем до суду не надано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Оріон Солар” своїх зобов’язань щодо сплати заборгованості за договором кредитної лінії № 24 від 26.12.2013 року а саме: 47114643,00 євро по тілу кредиту, 4526809,55 євро по відсотках за користування кредитом та 10000,00 грн. комісійної винагороди, що передбачена п. 2.11.2. договору.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано зазначених вище норм процесуального законодавства України, подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 47114643,00 євро по тілу кредиту, 4526809,55 євро по відсотках за користування кредитом та 10000,00 грн. комісійної винагороди, що передбачена п. 2.11.2. договору.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 47114643,00 євро по тілу кредиту, 4526809,55 євро по відсотках за користування кредитом та 10000,00 грн. комісійної винагороди, що передбачена п. 2.11.2. договору задовольняє повністю.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 735855,14 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту, 375897,92 євро пені за несвоєчасну сплату процентів, 80601,99 євро 3% за несвоєчасне погашення кредиту, 55917,56 євро 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 814,27 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 112,04 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 1249,00 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2. та п. 7.2.1. договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, передбачених положеннями цього договору, банк має право застосувати до позичальника пеню на користь банку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.

Зробивши розрахунок пені за несвоєчасне погашення основного боргу, за період з 16.07.2014 року по 12.01.2015 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 735855,14 євро задовольняє повністю.

Зробивши розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів, за період з 16.03.2014 року по 12.01.2015 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 375897,92 євро задовольняє повністю.

Зробивши розрахунок пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, за період з 16.04.2014 року по 12.01.2015 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 814,27 грн. задовольняє повністю.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, за період з 16.07.2014 року по 12.01.2015 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 80601,99 євро задовольняє повністю.

Зробивши розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, за період з 16.03.2014 року по 12.01.2015 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 55917,56 євро задовольняє повністю.

Зробивши розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, за період з 16.04.2014 року по 12.01.2015 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1204 грн. задовольняє повністю.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, за період з 01.03.2014 року по 31.12.2014 року включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1249,00 грн. задовольняє частково, а саме у частині стягнення 785,30 грн., оскільки відповідний розрахунок позивачем виконано арифметично невірно.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон Солар” (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського/Турецька, буд. 12/4; код ЄДРПО України 37773915) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г; код ЄДРПО України 00032129) – 47114643 (сорок сім мільйонів сто чотирнадцять тисяч шістсот сорок три) євро 00 євроцентів, що еквівалентно 863046313 (вісімсот шістдесят три мільйони сорок шість тисяч триста тринадцять) гривень 16 коп. заборгованості за кредитом, 4256809 (чотири мільйони п’ятсот двадцять шість тисяч вісімсот дев’ять) євро 55 євроцентів, що еквівалентно 77976262 (сімдесят сім мільйонів дев’ятсот сімдесят шість тисяч двісті шістдесят дві) гривні 88 коп. заборгованості за процентами, 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. комісійної винагороди, 735855 (сімсот тридцять п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) євро 14 євроцентів, що еквівалентно 13479398 (тринадцять мільйонів чотириста сімдесят дев’ять тисяч триста дев’яносто вісім) гривень 87 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 375897 (триста сімдесят п’ять тисяч вісімсот дев’яносто сім) євро 92 євроценти, що еквівалентно 6885700 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят п’ять тисяч сімсот) гривень 35 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 814 (вісімсот чотирнадцять) гривень 27 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 80601 (вісімдесят тисяч шістсот один) євро 99 євроцентів, що еквівалентно 1476467 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят сім) гривень 74 коп. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 55917 (п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот сімнадцять) євро 56 євроцентів, що еквівалентно 1024298 (один мільйон двадцять чотири тисячі двісті дев’яносто вісім) гривень 20 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 112 (сто дванадцять) гривень 04 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 785 (сімсот вісімдесят п’ять) гривень 30 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісійної винагороди та 73070 (сімдесят три тисячі сімдесят) гривень 73 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.03.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін