Постанова № 43096863, 13.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2015 року № 826/6716/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕК"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними дій

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберек» звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними дії відповідача по проведенню перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року; зобов'язання відповідача відновити відомості в інформаційних базах даних податкової служби по звітності позивача, які змінені через складання акту від 25 березня 2014 року № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року; заборону відповідачу вносити відповідні зміни до інформаційної бази "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі інформації, викладеної в акті та заборону відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті, зокрема передавати та враховувати у результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки, до набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2014 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 частково задоволено касаційну скаргу позивача, вищевказані Постанову та Ухвалу суду скасовані, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 року дану адміністративну справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. В судовому засіданні просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

10.03.2015 року в судовому засіданні судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберек» зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 12.09.2013, свідоцтво № 10701020000051156 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби № 265513146454 13.09.2013 року.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі службового посвідчення серія КВ № 134336, згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ “Оберек” з питань правильності обчислення податкових зобов’язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року про що складено Акт від 25 березня 2014 року № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

Як вбачається з акту, зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою у зв’язку з чим відсутня можливість встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та місць виконання його зобов’язань.

Разом з тим, податковим органом зроблено висновок про те, що перевіркою ТОВ «Оберек» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за жовтень-листопад 2013 року, відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій та неможливість підтвердження обсягів проведених операцій з подальшої поставки товарів (послуг) СГ-покупцям за 01.12.2013-28.02.2014 року

На підставі висновків вказаного акту відповідачем здійснено коригування податкових зобов'язань позивача та внесено відповідну інформацію до бази даних «Податковий Блок».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами п. 73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

Відповідно до пункту 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до вимог пункту 5 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин у разі проведення зустрічної звірки.

Абзацом 4 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

Пунктом 4 Порядку №1232 встановлено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Відповідно до пункту 4.4. Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного слідує, що дії з проведення та відповідно оформлення результатів зустрічної звірки в акт про неможливість проведення зустрічної звірки є по суті виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Предметом оскарження, згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, є дії чи бездіяльність службових осіб податкового органу, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи, а задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у сфері публічно-правових відносин.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в Постанові від 23.01.2014 у справі № К/800/30711/13.

Судом враховано, що фактично позивачем оскаржуються дії відповідача по проведенню саме звірки, а не перевірки, як зазначено в позовних вимогах.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача відновити відомості в інформаційній базі даних податкової служби по звітності позивача, які змінені через складання акту від 25 березня 2014 року № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року суд вказує про наступне.

Згідно приписів п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 179.5 ст. 179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 Податкового кодексу України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14 Податкового кодексу України)

Отже, податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 р. № 2657-ХІІ, податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок (пункт 83.1 статті 83 Податкового кодексу України).

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

В свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків, як було зазначено вище, є виключно отримання податкової інформації, тобто зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка чи акт про неможливість проведення зустрічної звірки) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі висновок про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Оберек» шляхом коригування сум податку на додану вартість та податкового кредиту за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року в системах автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Проте, жодних законодавчо визначених письмових повідомлень контролюючого органу про здійснення перерахунку грошового зобов'язання ТОВ «Оберек», якими, у даному випадку, є податкові повідомлення-рішення, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено не було.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування задекларованих показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Зазначене також підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України у постанові від 13.03.2014 року № К/800/51574/13.

Таким чином, з системного аналізу викладеного вбачається, що дії відповідача щодо коригування у електронній базі «Податковий Блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Оберек» за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року не відповідають вимогам податкового законодавства та є протиправними.

Враховуючи викладене, з урахуванням неправомірного коригування відповідачем у електронній базі «Податковий Блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Оберек» за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вилучити з інформаційних (електронних) баз даних органів державної податкової служби України відомості здійснені на підставі Акту від 25 березня 2014 року № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року та відновити відомості в інформаційній (електронній) базі даних органів державної податкової служби України показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих ТОВ “Оберек”, які були змінені податковим органом на підставі вищевказаного акту.

Стосовно вимог позивача про заборону відповідачу вносити відповідні зміни до інформаційної бази "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі інформації, викладеної в акті та заборону відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті, зокрема передавати та враховувати у результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки, до набрання судовим рішенням законної сили суд вказує про наступне.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому, що в свою чергу не може бути предметом оскарження.

Заявляючи вимоги про заборону відповідачу вчиняти дії шляхом внесення відповідних змін на підставі вказаного Акту та використовувати інформацію позивач фактично просить суд захисти право, яке може бути порушено в майбутньому.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в Ухвалі 13.05.2014 у справі К/800/47397/13.

Крім того, судом враховано, що згідно п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині заборони вносити відповідні зміни до інформаційної бази "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі інформації, викладеної в акті та заборони використовувати інформацію, викладену в акті.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позов ТОВ “Оберек” підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних (електронних) баз даних органів державної податкової служби України відомості здійснені на підставі Акту від 25 березня 2014 року № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити відомості в інформаційній (електронній) базі даних органів державної податкової служби України показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих ТОВ “Оберек”, які були змінені податковим органом на підставі акту від 25 березня 2014 року № 892/26-55-22-01/38903753 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

4. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда