Постанова № 43096198, 23.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року 810/237/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку підготовки до судового розгляду матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Артель» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Ірпінської об?єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бородянського відділення Ірпінської об?єднаної державної податкової інспекції від 16.10.2014 №0001152204 (далі - оскаржуване рішення).

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача в казав на те, що оскаржуване рішення було винесено у зв?язку з безпідставними та непідтвердженими документами висновками посадових осіб відповідача про нікчемність правочину укладеного між позивачем та його ТОВ «Торгово-виробнича фірма «Альфард ЛТД» (далі - ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД») .

Відповідач, повідомлений попередньо про місце, час та дату судових засідань, в судові засідання не з?явився, про причини нез?явлення суд не повідомив. Представник відповідача подав через канцелярію клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та в письмовому провадженні, а також - заперечення на позовну заяву. З заперечень слідує, що висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, на підставі яких було винесено оскаржуване рішення, були зроблені у зв?язку з наявною у відповідача податковою інформацією щодо діяльності ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД». Разом з тим, відповідач, всупереч свого процесуального обов?язку визначеного ч. 2 та ч.4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження своїх заперечень не подав до суду жодного документу та не заявив про наявність доказів викладеного в запереченнях, як і не пояснив причини неподання до суду доказів. Таким чином суд констатує ігнорування відповідачем процесуального обов?язку сприяти адміністративному судочинству та подавати до суду всі документи, які стосуються предмету позову в адміністративній справі.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступне.

Відповідачем було проведено щодо позивача податкову перевірку, за наслідками якої - складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» код за ЄДРПОУ 30554583, з питання дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2011 по 31.12.2013.» (далі - Акт перевірки).

Висновками Акта перевірки відповідача було встановлено порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого - занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 року на загальну суму - 43 050 грн.

Даний висновок відповідача базувався винятково на відомостях викладених в акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 7.10.2013 №1173/22-07/37855002 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37855002) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за податкові періоди з 01.01.2012 по 31.12.2012».

На підставі вищезазначених відомостей щодо ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» відповідач в Акті перевірки констатував нікчемність правочину, а саме - нікчемність договору поставки товару, №160703 від 16.07.2012, укладеного між позивачем та ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД».

В свою чергу на підставі висновку про нікчемність вищезазначеного правочину відповідач дійшов висновку про порушення позивачем і статей 138 та 139 Податкового кодексу України.

В той же час, ні в письмових запереченнях ні в тексті Акта перевірки не міститься будь-яка вказівка на дії безпосередньо позивача у податкових правовідносинах, що могли б свідчити про порушення позивачем норм податкового законодавства. Також - ні письмові заперечення, ні Акт перевірки відповідача не містять вказівки на неподання позивачем до перевірки всіх запитуваних відповідачем документів чи на невідповідність фінансово-господарських документів (договорів, податкових накладних тощо) позивача вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків посадових осіб відповідача про нікчемність правочину між позивачем та його контрагентом та за умов застосування норм 138 та 139 Податкового кодексу України, відповідачем було винесено оскаржуване рішення, яким позивачу як платнику податку на прибуток приватних підприємств було донараховано 53 812, 50 грн. зазначеного податку та штрафу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

В силу статті 19 Конституції України, відповідач має право діяти винятково в порядку, визначеному законодавством України.

При виконанні своїх повноважень відповідач керується нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу. Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

З огляду на норму ст.111 Податкового кодексу України, яка передбачає види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкова відповідальність), - оскаржуване рішення відповідача передбачає саме фінансову відповідальність (санкцію) за порушення позивачем податкового законодавства у вигляді донарахування податку та нарахування штрафу.

Загальні положення притягнення до податкової відповідальності визначені нормами глави 11 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст.109 Податкового кодексу України, - податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз даної норми приводить суд до висновку, що обов'язковою умовою податкової відповідальності, є вчинення діянь безпосередньо платником податків, яким у спорі в даній справі є позивач. Окрім того, для застосування податкової відповідальності необхідною умовою є встановлення контролюючим органом і протиправності зазначених діянь платника податку, тобто невідповідності податковому законодавству.

Жодної з зазначених вище імперативних умов притягнення до податкової відповідальності відповідачем не було встановлено при здійсненні податкової перевірки, що свідчить про безпідставність, а відтак - про протиправність оскаржуваного рішення.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що питання правових наслідків нікчемності правочинів, рівно як і питання застосування таких наслідків регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Таке регулювання базується на принципах приватного, а не публічного права, та не передбачає участь у таких відносинах відповідача з наділеними йому управлінськими функціями.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 38, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.10.2014 №0001152204.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.