Постанова № 43096166, 19.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року 16:25Справа № 808/243/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю:

секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: Грона Д.С., Хамзіна Т.Р.

від відповідача: Волжиної Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить суд: скасувати повідомлення-рішення №0001112201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені в сумі 271,10 грн. за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; та повідомлення-рішення №0001122201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2040 грн. за порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» виписані відповідачем.

Позивачем у позові зазначено, що у період з 28.04.2014 по 12.06.2014 відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. За результатами проведеної планової виїзної перевірки позивача ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя складений акт №552/2201/33985999 від 19.06.2014. Зазначеною перевіркою на думку відповідача встановлено порушення ст.1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» та доповненнями за контрактом №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux", Белгія, а саме наявність простроченої дебіторської заборгованості у сумі 45,82 Євро та порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 та п.2.7. ст.2 «Положення про валютний контроль», затвердженого 08.02.2000 постановою Правління НБУ №49. На підставі акту перевірки №552/2201/33985999 від 19.06.2014 відповідачем оформлено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0001112201 від 11.07.2014 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 271,10грн., а також податкове повідомлення-рішення №0001122201 від 11.07.2014 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2040,00 грн. Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення та акт про перевірку оскаржені в адміністративному порядку, однак скарга не була задоволена. Рішення про результати розгляду повторної скарги Державної фіскальної служби України №8508/6/99-99-10-01-15 від 11.12.2014 ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» отримало 15.12.2014. Відповідно строк на судове оскарження спливає 14.01.2015. Позивач вважає, що станом на 31.12.2013 (останній день періоду, що перевірявся) у позивача не було простроченої заборгованості у розмірі 45,82 Євро за контрактом з Bosal Benelux №BZ-108 від 01.02.2010. Позивач зазначає, що ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» самостійно перерахувало у Державний бюджет валютну виручку в повному обсязі у розмірі 520,00грн. (45,82 євро), про що свідчить платіжне доручення №823 від 17.05.2011, в якому у призначені платежу прямо зазначено, що кошти перераховані як пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД за контрактом №BZ 108 від 01.02.2010. Позивач вважає, що з моменту сплати зазначеною суми до бюджету України, пеня за прострочення повернення валютної виручки стягуватися не повинна. Обставини щодо існування дебіторської заборгованості у розмірі 45,82 Євро за контрактом з Bosal Benelux №BZ-108 від 01.02.2010 були предметом розгляду справи №2а-0870/7206/11 і, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду визначено, що пеня повинна бути нарахована за 143 календарні дні прострочки і дорівнює 203,68грн. Цю суму позивач сплатив та вона відображена у розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001112201 від 11.07.2014. Крім того, згідно ч.1 ст.44 Закону України №2909-IV від 23.06.2005 «Про міжнародне приватне право» до договору застосовується законодавство держави, місцезнаходження суб'єкта господарювання, яким за договором купівлі-продажу є продавець. Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тобто, за контрактом Bosal Benelux BZ-108 від 01.02.2010, строком позовної давності є три роки. Звідси, по операції, яку перевіряв відповідач та на яку виписано податкове повідомлення-рішення №0001122201 від 11.07.2014, минув строк позовної давності. Тому, не подання декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України, і знаходяться за її межами у періоді 01.01.2011-31.12.2011 за контрактом №Bosal Benelux BZ-108 від 01.02.2010 до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя є, на думку позивача, правомірним та не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. До Контракту №BZ-108 від 01.02.2010 було укладено Додаток №1 від 02.03.2010, відповідно до якого партія товару поставлена для досліджень в наслідок яких, глушники знищені, постачання здійснено на безоплатній основі та не носило характер комерційної угоди. Тобто будь-які валютні цінності позивача за цим контрактом за кордоном відсутні. Посилаючись на ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» позивач наполягає на тому, що у разі відсутності валютних цінностей за межами України декларацію подавати не потрібно. Позивач вважає, що ним вчинені всі необхідні дії стосовно захисту та недопущення втрати валютних цінностей України. Звідси, висновки відповідача в Акті перевірки про наявність порушень з боку ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» чи його посадових осіб чинного податкового та іншого законодавства України є, як вважає позивач, помилковими і не відповідають фактичним обставинам, наявним документам.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №552/2201/33985999 від 19.06.2014. На підставі акту 11.07.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення №0001122201, №0001112201. Перевіркою експортних операцій за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 встановлено, що: актом попередньої планової перевірки №840/2305/33985999 від 26.05.2011 встановлено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux" Бельгія, а саме була встановлена прострочена дебіторська заборгованість у сумі 45,82 Євро згідно контракту №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux", Бельгія, на придбання тестових зразків продукції загальною вартістю 45,82 Євро. Валютна виручка на рахунок ТОВ «Босал-ЗАЗ» не надійшла та рахується прострочена дебіторська заборгованість. Станом на 31.12.2013 дебіторська заборгованість не погашена.

Відповідач, посилаючись на приписи ст.ст.2, 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.3 постанови Національного банку України від 16.11.2012 №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», п.1 постанови Національного банку України від 14.11.2013 №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», ст.49 Податкового кодексу України, пп.2.7 п.2 «Положення про валютний контроль», затвердженого 08.02.2000 постановою Правління Національного банку України №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за №209/4430, Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 №319/94, зазначає, що актом перевірки встановлена прострочена дебіторська заборгованість по вищезазначеному контракту у сумі 45,82 Євро та не надання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, чим порушено п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідачем встановлено, що поставка тестових зразків продукції здійснена як комерційна поставка, що підтверджується оформленням ВМД згідно розділу І «Митні режими» класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України, по коду 10 «Експорт» та по коду 21 - «переміщення товарів з розрахунками у вільно-конвертованій валюті» згідно класифікатора характерів угод, затвердженого вищезазначеним наказом. Переміщення ж товарів на безоплатній основі по некомерційних операціях згідно вищезазначеного наказу передбачає інший код характеру угоди. На думку відповідача це спростовує твердження позивача про те, що партія товару на суму 45,82 Євро була поставлена для досліджень в наслідок яких він був знищений, а постачання здійснено на безоплатній основі і не носило характер комерційної угоди (що обумовлено Додатком №1 від 02.03.2010 до Контракту №BZ-108 від 01.02.2010) та строку позовної давності. Крім того, дана валютна операція перебуває на контролі ЗОД «Райффайзен банк Аваль», про що повідомлено відповідача листом (№11-11/38/116 від 06.09.2010). Оскільки відповідно до пп.2.3. п.2 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої 24.03.1999 постановою Правління Національного банку України №136 станом на 31.12.2013 банком експортна операція резидента (позивача) з контролю - не знята, то вказаний факт, на думку відповідача, свідчить про те, що операція ще триває. Твердження позивача про те, що пеня у розмірі 203,68 грн. ним сплачена, враховане при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0001112201 та відображено у розрахунку до нього від 11.07.2014. Сума грошового зобов'язання у розмірі 271,10грн. визначена вже з урахуванням цього.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя у період з 28.04.2014 по 12.06.2014 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №552/2201/33985999 від 19.06.2014.

У акті №552/2201/33985999 від 19.06.2014, зокрема, зазначено: «Перевіркою експортних операцій за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 встановлено, що: актом попередньої планової перевірки від 26.05.2011 №840/2305/33985999 встановлено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux" Бельгія, а саме була встановлена прострочена дебіторська заборгованість у сумі 45,82 Євро згідно контракту №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux", Бельгія, на придбання тестових зразків продукції загальною вартістю 45,82 Євро. Валютна виручка на рахунок ТОВ «Босал-ЗАЗ» не надійшла та рахується прострочена дебіторська заборгованість. Станом на 31.12.2013 дебіторська заборгованість не погашена. Перевіркою достовірності декларування валютних цінностей, доходів та майна за межами України у періоді 01.01.2011-31.12.2013 встановлено порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993: декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за період 01.01.2011-31.12.2013 за контрактом №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux" Бельгія до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя не надані. За порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 передбачена відповідальність згідно зі ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 та п.2.7 ст.2 «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 (порушення строків і декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)».

У висновках акту перевірки №552/2201/33985999 від 19.06.2014 також зазначено про порушення ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»: «5.ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за контрактом №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux" Бельгія, а саме наявність простроченої дебіторської заборгованості у сумі 45,82 Євро. 6.п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. №15-93, а саме декларування валютних цінностей, доходів та майна за межами України: декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за період 01.01.2011-31.12.2013 років за контрактом №BZ-108 від 01.02.2010 з нерезидентом компанією "Bosal Benelux" Бельгія до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя не надані».

Вказані висновки ґрунтуються, як зазначено у акті №552/2201/33985999 від 19.06.2014, на перевірці таких документів: зовнішньоекономічні контракти та договори за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, додаткові угоди, Журнал-ордер і Відомості по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», вантажно-митні декларації, специфікації, рахунки-фактури, банківські виписки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, тощо.

В обґрунтування позиції по справі представником відповідача, який заперечував проти задоволення позову, не надано до суду жодного доказу дослідження під час перевірки вищевказаних документів.

За приписами ст.1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Як зазначено у п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до п.2 Наказу Міністерства фінансів України №207 від 25.12.1995 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», зареєстрованого 11.01.1996 в Міністерстві юстиції України за №18/1043 (надалі - Наказ №207) декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності.

Встановити, що обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік (п.3 Наказу №207).

Згідно з п.4. Наказу №207 про проведення декларування регіональними відділеннями Національного банку України і державними податковими інспекціями суб'єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми (додаток).

Довідка про проведення декларування в регіональних відділеннях Національного банку України та державних податкових інспекціях є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності (п.5 Наказу №207).

Як зазначено у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ухваленої 11.09.2012 в адміністративній справі №2а-0870/7206/11: «Матеріали справи свідчать, що на підставі контракту №ВZ-108 від 01.02.2010 між позивачем та нерезидентом "Воsаl Веnеluх" Бельгія позивач виготовив та 11.02.2010 року відправив своєму контрагенту чотири тестових зразків глушників, оформивши вантажно-митну декларацію №112000010/2010/000810 від 11.02.2010. ВМД оформлена згідно розділу І «Митні режими» класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України по коду 10 «експорт» та по коду 21-«переміщення товарів з розрахунками у вільноконвертованій валюті» згідно класифікатора характерів угод, затвердженого вищезазначеним наказом.».

Звідси, митним органом було перевірено додержання ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» вимог п.5 Наказу №207 при оформленні товару. Зауважень щодо цієї операції у митного органу не виникло.

Як, зокрема, зазначено у пп.2.7 розділу 2 «Положення про валютний контроль», затвердженого 08.02.2000 постановою Правління Національного банку України №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за №209/4430 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Судом досліджено лист нерезидента "Воsаl Веnеluх" в якому зазначено про відсутність станом на 31.12.2013 заборгованості у розмірі 45,82 Євро по Контракту №ВZ-108 від 01.02.2010 та Додатку №1 від 02.03.2010 до нього. Крім того, під час досліджень глушників вони були порізані та знищені, про що надано технічний звіт. Отже, майно ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», як то глушники на суму 45,82 Євро, за межами України - відсутнє. Звідси, відсутні і підстави для його декларування, як то і зазначено у пп.2.7 п.2 «Положення про валютний контроль».

Позивачем надано до суду платіжне доручення №823 від 17.05.2011, згідно якого ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» сплачено до Державного бюджету Комунарського району м.Запоріжжя 520,00грн. з призначенням платежу: «пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД (згідно контракту №ВZ-108 від 01.02.2010). перераховано повністю по строку 17.05.2011 без ПДВ».

За приписами пп.62.1.1-62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як зазначено у п.11 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», затвердженого 05.12.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя не надано до суду інтегровану картку ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з даними обліку/зарахування 520,00грн. пені, сплаченої за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД (згідно контракту №ВZ-108 від 01.02.2010). Стан розрахунку з бюджетом щодо вказаного платежу відповідач суду не довів.

Крім того, відповідачем не надано до суду доказів того, що дана валютна операція продовжує перебувати на контролі ЗОД «Райффайзен банк Аваль» відповідно до пп.2.3. п.2 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої 24.03.1999 постановою Правління Національного банку України №136, як то зазначено у запереченнях проти позову.

Судом досліджено податкове повідомлення-рішення №0001112201 прийняте 11.07.2014 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя за наслідками розгляду акту перевірки №552/2201/33985999 від 19.06.2014 та розрахунок пені до нього. Цим податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 271,10грн. При цьому період прострочення становить 1092 календарних дня (з 01.01.2011 по 31.12.2013). Пеня розрахована шляхом множення 45,82 Євро на курс іноземної валюти станом на 11.08.2010 та за виключенням 203,68 грн. сплати за попереднім актом.

Відповідно до ст.4 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З'ясовано, що заборгованість нерезидента "Воsаl Веnеluх" перед ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» - відсутня, отже і нарахування пені на неіснуючу заборгованість є протиправною.

Судом досліджено податкове повідомлення-рішення №0001122201 прийняте 11.07.2014 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя за наслідками розгляду акту перевірки №552/2201/33985999 від 19.06.2014 та розрахунок штрафної санкції до нього. Цим податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2040,00грн.

Як, зокрема, зазначено у п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Судом з'ясовано, що за межами України відсутнє майно ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» (по Контракту №ВZ-108 від 01.02.2010 та Додатку №1 від 02.03.2010 до нього). За приписами пп.2.7 розділу 2 «Положення про валютний контроль» неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій. Звідси є протиправним застосування фінансової санкції (штрафу/пені) застосованих податковим повідомленням-рішенням №0001122201 від 11.07.2014.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений судовий збір у сумі 182,70грн. повинен бути повернутий позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 11.07.2014 №0001112201 та від 11.07.2014 №0001122201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» сплачений судовий збір у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова