Постанова № 43096001, 05.03.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/134/15

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 168,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 168,00 грн.

04.03.2015 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, за наявними у справі матеріалами, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - відповідач) являється платником страхових внесків, згідно ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, який набув чинності з 01.01.2004.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст. 1 цього Закону (а саме: суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору від об'єкта оподаткування, визначеного п.1 ст. 2 Закону (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової) непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасової непрацездатністю).

Згідно п.1 ст. 14 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому відповідно до ст. 15 Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до пп.1 п.8 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

За відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області в сумі 168,00 грн.

Пунктом 3 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку із страхових внесків, вимогу про її сплату.

Так, управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області набуло направлено платнику вимогу про сплату боргу від 29.12.2014 № Ф 1061.

Згідно ч. 15 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 168,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 90571, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (вул. Робітнича, буд. 18, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 20449713) заборгованість в сумі 168,00 (сто шістдесят вісім гривень) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін