Рішення № 43095624, 04.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/1/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 Справа № 908/29/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк

про стягнення 14 714 грн. 46 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Лембей Р.М., на підставі довіреності № 0002-ЮРС від 05.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 14 714 грн. 46 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 05.01.2015 р., справу № 908/29/15-г передано на розгляд судді Алейніковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/29/15-г, присвоєно справі номер провадження 10/1/15 та призначено судове засідання на 16.01.2015 р.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2015 р. не з'явився, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направив. Відзив до суду не надав.

Представник позивача у судове засідання 16.01.2015 р. не з'явився, ніяких клопотань на адресу суду не направив.

Про час та місце проведення судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін, ненадання відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 16.02.2015 р. о 10 год. 10 хв.

16.02.2015 р. сторони знов у судове засідання не з'явились. Від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує, та повідомляє суд про те, що не має можливості з'явитися у судове засідання.

Виходячи з вищенаведеного, судом було відкладено розгляд справи на 04.03.2015 р. о 10-50 год.

Представник позивача у судовому засіданні 04.03.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання 04.03.2015 р. не з'явився, на адресу суду від представника відповідача 27.02.2015 р. надійшло клопотання, в якому він просить в задоволенні позову відмовити, врахувавши заперечення відповідача та розглядати справу без участі представника відповідача.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка сторін не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 04.03.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та Ванхуче Володимиром Геннадійовичем (надалі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» АК-8 № 0002752 (надалі - Договір страхування) за умовами якого застраховано транспортний засіб - автомобіль марки Ford Fusion Соmfort, державний реєстраційний номер АН 0928 СВ. Страхова сума згідно п. 11 вказаного Договору страхування складає 67 780, 00 грн. Відповідно до п. 9 Договору страхування, безумовна франшиза по ризикам передбаченим в п. 8.1.-8.7. Договору без вини Страхувальника становить 1 % від розміру страхової суми.

30 серпня 2013 року о 12 годині 00 хв. на вул. Лівобережна у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), учасниками якої були:

- автомобіль Daewoo Neхіа, державний реєстраційний номер АН 3520 ЕХ, під керуванням водія Горчакова В. К.

- автомобіль марки Ford Fusion Соmfort, державний реєстраційний номер АН 0928 СВ, що належить Страхувальнику.

Згідно Постанови Пролетарського районного суду м. Донецька від 17.09.2013 р. по справі № 3/262/1286/2013 встановлено вину Горчакова В. К. у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди та правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, з вини Горчакова В. К., була спричинена ДТП, в результаті якої заподіяно матеріальні збитки власнику автомобіля марки Ford Fusion Соmfort, державний реєстраційний номер АН 0928 СВ, що підтверджується Довідкою ДАІ та Довідкою № 9259135 про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Довідка №29259135).

Згідно Акту № 1221/13 розрахунку матеріальної шкоди від 16.10.2013 р. (надалі - Акт) вартість матеріальної шкоди з ПДВ урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу марки Ford Fusion Соmfort, державний реєстраційний номер АН 0928 СВ, внаслідок вищезазначеного ДТП, складає 21 698.45 грн.

Беручи до уваги зазначені обставини, на підставі Заяви Страхувальника про подію, що сталась із застрахованим транспортним засобом за Договором страхування Авто-Каско (або майна) від 31.08.2013 р. (надалі - Заява) та умов Договору страхування, Товариством було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 14 714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 46 коп.

Сплата страхового відшкодування підтверджується Платіжним дорученням №323 від 17.01.2014 р.;

За результатами розгляду вказаного страхового випадку Товариством встановлено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП та заподіювача шкоди водія Горчакова В. К. на момент ДТП було застраховано Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (надалі - ПрАТ «УАСК «АСКА», Відповідач) на підставі Полісу № АВ/4410301 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Поліс страхування № АВ/4410301).

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Тобто, після виплати Товариством суми страхового відшкодування, відбулася зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи: Страховик замінив собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки.

Розмір майнової вимоги позивача до відповідача складає 14 714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 46 коп.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП - Горчакова В. К. - застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» згідно Полісу страхування №АВ/4410301, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм Горчаков В. К. власнику застрахованого транспортного засобу Ford Fusion Соmfort, державний реєстраційний номер АН 0928 СВ, покладається на Відповідача.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою № 1631-ЮРС від 29.04.2014 р. (надалі - Претензія) на суму 14 714, 46 грн., яка отримана відповідачем 12.05.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на вказану Претензію не відповів, заборгованість на день подання позову до суду не погасив, жодних заперечень з приводу суми заборгованості не заявив.

Відповідно до статті 638 ЦК України та статті 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі та в передбаченому законом порядку досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позовна заява мотивована тим, що за наслідками ДТП, яка сталася 30.08.2013 р. о 12 годині 00 хв. на вул. Лівобережна у м. Донецьку з вини водія автомобіля DAEWОО Neхіа, державний номер АН 3520 ЕХ Горчакова В. К., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом страхування № АВ/4410301, Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 14 714 грн. 46 коп. відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту «Авто-Каско» АК-8 №0002752 від 21.05.2013 р. (надалі, - Договір страхування).

За умовами п. 27.3 Договору страхування, розмір прямих збитків визначається на підставі одного або разом наступних документів: оригіналу Акту незалежного авто товарознавчого дослідження з урахуванням амортизаційного зносу; калькуляції уповноваженої страховиком СТО, або калькуляції СТО за вибором Страхувальника у разі обрання опції 7.2 Договору; кошторису, складеного уповноваженим страховиком оцінювачем; Акту розрахунку матеріальної шкоди, складеного Страховиком.

Згідно Акту розрахунку матеріальної шкоди № 1221/13 від 16.10.2013 р., складеного відповідальним працівником Страховика (Позивача), розмір шкоди становить: 21 698 грн. 45 коп.

Разом з тим, за умовами п. 9 Договору страхування по всіх страхових ризиках «ДТП» встановлено безумовну франшизу 1% від розміру страхової суми.

Згідно п. 11 Договору страхування страхова сума за Договором становить 67780, 00 грн.

Таким чином, сума франшизи складає 677, 80 грн.

За змістом ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, при виплаті страхового відшкодування розрахункова сума матеріального збитку 21698 грн. 45 коп. підлягає зменшенню на суму франшизи 677, 80 грн. та складає 21020, 65 грн. (21698, 45 - 677, 80 = 21020,65).

При цьому відповідно до п. 27.7 Договору страхування, сторони домовилися, що при усуненні пошкоджень ТЗ Страхувальника на умовах п. 7.2 Договору, Страховик виплачує страхове відшкодування в порядку, передбаченому цим Договором, а саме: першу частину страхового відшкодування, що складає 70%, в строки, передбачені Договором; другу частину страхового відшкодування, яка складає 30%, Страховик виплачує після надання йому акту виконаних робіт між Страхувальником та СТО в порядку, визначеному Страховиком.

З огляду на те, що на момент виплати страхового відшкодування акт виконаних робіт між Страхувальником та СТО не було надано Страховику, то визначена до виплати сума страхового відшкодування з урахуванням франшизи склала 21020, 65 грн. відповідно до умов п. 27.7 Договору страхування підлягає зменшенню на 30% та складає 14 714, 46 грн.

З огляду на зазначене, позивачем було надано наступний розрахунок ціни позову:

А = В - С - Б, де:

А - належна до виплати кінцева сума страхового відшкодування; В - розрахункова сума матеріальної шкоди; С - франшиза;

Б - розмір зменшення страхового відшкодування відповідно до п. 27.7 Договору страхування (30%).

А = 21 698, 45 - 677, 80 - 30% - 14714, 46 грн.

Виплата страхового відшкодування проведена Платіжним дорученням № 323 від 17.01.2014 р.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вказане кореспондується із п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року (із змінами, надалі, - Закон № 1961-IV від 01.07.2004 р.), згідно з яким виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV від 01.07.2004 р., у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Разом з тим, за приписами п.п. 34.1, 34.2 ст. 34 Закону № 1961 -IV від 01.07.2004 р., Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (п. 34.1). Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.2).

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, тобто на Відповідача.

Втім, Відповідач не скористався своїм правом на проведення розслідування страхового випадку та оцінки з визначення розміру матеріального збитку, завданого майну потерпілої особи в ДТП, яка відбулася 30.08.2013 р., після отримання від позивача Регресної вимоги № 1631-ЮРС від 29.04.2014 р. про здійснення відповідної виплати.

У свою чергу, відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє позивача права на отримання відшкодування в межах понесених ним витрат у вигляді виплати страхового відшкодування.

При цьому, доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП є Платіжне доручення № 323 від 17.01.2014 р., а звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Статтею 37 Закону № 1961-ІУ від 01.07.2004 р. передбачено вичерпний перелік правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, серед яких не передбачено такої, як відсутність звіту про оцінку майна (майнової шкоди).

Отже, враховуючи викладене, сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України від 30.01.2013 у справі № 5011-35/11156-2012, від 13.05.2013 у справі № 5011-50/17051-2012, від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13.

За змістом ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі, - ЦПК України), сторони мають право давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Поряд з тим, п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань щодо страхового відшкодування (регресна вимога) і не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за страхове відшкодування становить 14 714, 46 грн.

Факт порушення відповідачем умов страхового відшкодування., а також факт заборгованості, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання тричі не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача 16.02.2015 р. було направлено відзив, в якому відповідач повністю заперечує позовні вимоги та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі представником позивача були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 14 714 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк, проспект Ілліча, 100, Код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, м. Київ, вул. А. Іванова, 21/17-1, р/р 26509012817950 в «Укрексімбанку», м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 20448234) - заборгованість (в порядку регресу) 14 714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 46 коп. та судові витрати в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.00 коп.

Видати наказ.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 10.03.2015 р.