Рішення № 43094680, 11.03.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2015 р.Справа № 921/76/15-г/1

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянув справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" с. Стриївка, Збаразький район, Тернопільська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 47707

про стягнення заборгованості в сумі 2 383,91 грн..

За участю представників сторін:

Позивача: Щурко Катерина Василівна, довіреність №11 від 05.11.14р.;

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснювалась.

В судовому засіданні 11.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля", с.Стриївка, Збаразький район, Тернопільська область, звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості 1840 грн. заборгованості за поставлений товар, 155,62 грн. 3 % річних та 338,29 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 11.03.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2015 року повністю підтримала викладені в позовній заяві вимоги, а також заявила усне клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Поштове повідомлення про відправлення копії ухвали від 28.01.2015р. про призначення судового засідання по розгляду справи № 921/76/15-г/1 відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, повернуто відділом поштового зв'язку по причині, зазначеній у довідці "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на обидві сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

21 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля" в особі директора ОСОБА_2., який діяв на підставі Статуту (Продавець за Договором) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець за Договором) укладено Договір продажу с/г продукції №2/10 (надалі Договір), у відповідності до умов якого, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю товар в асортименті і кількості, вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором (п.1.1. Договору).

Вартість товару, який постачається за цим Договором, визначається згідно накладних які є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1 Договору).

Пунктом 4.1. Договору Сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін із завіренням їх підписів печатками і діє до 31.12.2011р.

В частині виконання взятих на себе під час дії Договору зобов'язань цей договір діє до повного виконання сторонами цих зобов'язань (п.4.3. Договору).

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відвантажив відповідачу продукцію на підставі накладних: №70 від 21.02.2011р. на суму 44 000 грн., №72 від 22.02.2011р. на суму 22 900 грн., №104 від 01.03.2011р. на суму 43 460 грн., №108 від 02.03.2011р. на суму 22 540 грн., №144 від 09.03.2011р. на суму 44 286грн., видаткових накладних №ПО-00000342 від 28.12.2011р. на суму 8 100 грн. та №ПО-00000096 від 25.01.2012р. на суму 43 740 грн., а всього на суму 229 026 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

У відповідності до п.2.2. Договору, Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок або в касу Продавця на протязі трьох банківських днів з моменту підписання представниками сторін договору на дану партію товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав, отриманий товар оплатив лише частково, і станом на дату подання позовної заяви за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 1 840 грн..

Направлена позивачем 25.11.2014р. на адресу відповідача претензія про оплату боргу за № 16 залишена останнім без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

За підрахунками позивача:

- розмір інфляційних нарахувань за період з 01.03.2012р. до 30.11.2014р. складає 388,29 грн., однак позивачем заявлено до стягнення 338,29 грн.;

- розмір 3 % річних за період з 01.03.2012р. до 24.12.2014р. складає 155,62 грн.

Розглянувши надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд приймає їх як правомірні та обґрунтовані.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги про стягнення із відповідача 1840 грн. заборгованості за поставлений товар, 155,62 грн. 3 % річних та 338,29 грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля", с.Стриївка Збаразького району Тернопільської області (код 30891374) - 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок) грн. рівно заборгованості, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 62 коп. 3% річних, 338 (триста тридцять вісім) грн. 29 коп. інфляційних і 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в повернення судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області.

Повний текст рішення виготовлено 13 березня 2015р.

Суддя Ю.О. Чопко