Постанова № 43094586, 13.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2015 року 15:40 № 826/2277/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна»

до

Міжрегіонального Головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 04.02.2015р. №0000113720.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні 02.03.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» за результатами якої 19.01.2015р. складено акт №51/28-10-37-20/35251089 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань податку на додану вартість наступних звітних періодів за жовтень 2014 року (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 190.1 статті 190, п. 193.1 статті 193 ПК України чим занижено суму податкових зобов’язань в декларації з ПДВ за вересень 2014 року на суму 6 555 943грн., яка підлягає зменшенню (донарахуванню); п. 190.1 статті 190, п. 193.1 статті 193, п. 200.1, 200.3 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року у розмірі 6 555 943грн. та п.п. 14.1.18 статті 14, п. 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року в розмірі 6 555 943грн., яка підлягає зменшенню.

На підставі встановлених порушень відповідачем 04.02.2015р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0000113720, яким за порушення п.п. 14.1.18 статті 14, п. 190.1 статті 190, п. 193.1 статті 193, п. 200.1, 200.3, п. 200.4 статті 200 ПК України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 6 555 943грн. за жовтень 2014 року та нараховано штрафні санкції – 3 277 971,50грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем за перевіряємий період, а саме жовтень 2014 року здійснено реалізацію товарів (прокладки жіночі гігієнічні на кожен день марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, дитячі підгузники PAMPERS, гігієнічні прокладки з крильцями, гігієні тампони) за ставкою 7%.

У разі ввезення товарів на митну територію України, обов'язковим документом, який посвідчує право на віднесення сум: податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, підтверджує сплату товару відповідно до п.201.12. ст.201 Податкового кодексу України.

Так, при ввезенні на митну територію України та оформленні у жовтні 2014 року вантажно митних декларацій (далі - ВМД) за імпортований товар позивачем сплачено до бюджету ПДВ за основною ставкою 20% згідно п. 193.1. ст.193 ПК України.

Проте під час проведення перевірки встановлено, що платником податків під час подання декларацій за відповідний період застосовано зміни внесені Законами України від 27.03.2014 р. № 1166-VII, від 10.04.2014р. № 1200-VІІ, щодо оподаткування товарів, а саме лікарських засобів на митній території України, які згідно п.п. 194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ, оподатковуються за ставкою 7%.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що задекларована сума яка вказана у декларації з ПДВ не співпадає з даними ВМД, що і було зазначено перевіряючи в акті перевірки, та не взято до уваги під час відображення в податковому обліку платника податків.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Кодексу).

Так, дійсно, суд погоджується з позицією податкового органу, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, але слід звернути увагу на те, що ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» 05.09.2014р. було подано до Львівської митниці Міндоходів нові митні декларації зі сплатою ПДВ вже за повною ставкою у розмірі 20%.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, причиною такого звернення послужило те, що Львівською митницею Міндоходів ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» було відмовлено у декларуванні вказаного вище товару за ставкою 7%.

В матеріалах справи міститься копія постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2014р. у справі №813/6877/14 за позовом ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2014р. №209140000/2014/00387, №209140000/2014/00388, №209140000/2014/00390, №209140000/2014/000389, що складені митним постом «Малехів» Львівської митниці Міндоходів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд зазначає, що митна декларація є достатнім доказом сплати ПДВ до бюджету та документом, що посвідчує право на податковий кредит, а тому позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 6 555 943грн. за жовтень 2014 року.

Слід зазначити, що у період з 07.10.2014р. по 21.10.2014р. позивач до Львівської митниці ДФС подав заяви про внесення змін до митних декларацій і заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів щодо товарів, які імпортувалися в період дії постанови КМ України №216 від 02.07.2014р. «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків», а саме: в заявах про внесення змін до митних декларацій просив замість 20%, вказати 7% ставки.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 нього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом: на митній території України - дата складання платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

датою виникнення податкових кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення;

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий: номер накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно з п. 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отриманні від нерезидента послуги отримувачем товарі/послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд приходить до висновку, що ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» правомірно сформовано податковий кредит, який підтверджений митними деклараціями, який в подальшому був заявлений до бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року.

Відповідно до п. 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно статті 297 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.

Позивачем надано до матеріалів справи докази, що підтверджують фактичну сплату ним податку на додану вартість за ставкою 20% за жовтень 2014 року в сумі 6 555 943грн.

Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про не обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення – рішення від 04.02.2015р. №0000113720, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.02.2015р. №0000113720.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін