Ухвала суду № 43094132, 10.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 березня 2015 року Справа № 910/5912/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача, Татькова В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 рокуу справі№ 910/5912/14господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" доДержавної фіскальної служби Українитретя особа Державна казначейська служба України простягнення 5 122 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна фіскальна служба України звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у справі № 910/5912/14.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Касаційна скарга Державної фіскальної служби України містить загальні посилання на норми матеріального та процесуального права без зазначення того, в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування, чіткого формулювання порушення в ній господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального чи матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень немає. Касаційна скарга Державної фіскальної служби України фактично зводиться до переоцінки встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 86, п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у справі № 910/5912/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков