Рішення № 43091736, 12.03.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа №667/6718/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року

Комсомольський районний суд м. Херсона

у складі: головуючого судді Ігнатенко О.Й.

при секретарі - Хоречко Я.

за участю позивача - ОСОБА_1, його представника- ОСОБА_26

відповідачів - ОСОБА_2, яка також виступає в інтересах ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи- приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Перша Херсонська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати його таким, що фактично прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_7, у вигляді ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Херсоні, якій складається з приміщень 1-4,1-5 в житловому будинку літ."А", літньої кухні літ."Б" та ? частини надвірних споруд, що належали спадкодавцю на підставі рішення народного суду Комсомольського району м. Херсона від 12.07.1965 року, визнати недійсним заповіт, складений 05.05.2011 року ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_4, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.08.1976 року, зареєстроване в реєстрі за № 3-2147, визнати недійсним договір дарування 31/100 частини будинку по АДРЕСА_1 у м. Херсоні від 22.05.1993 року, зареєстрований в реєстрі за № 2-3081, визнати недійсним договір дарування 43/100 частини вказаного вище будинку від 22.05.1993 року, зареєстрований в реєстрі за № 2-3083, витребувати із чужого незаконного володіння ? його частини та ? частини надвірних споруд, визнати за ним право власності на 2/3 частини домоволодіння. Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла його мати ОСОБА_8 В установлений законом термін він звернувся до приватного нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини та дізнався про існування заповіту, складеного 05.05.2011 року на ім'я ОСОБА_4 Вважає заповіт незаконним і таким, що не відповідає дійсній волі покійної, оскільки остання була повністю сліпа, погано себе почувала, не пам'ятала події, плутала людей, не орієнтувалась у просторі та часі, на момент складання заповіту їй було 94 роки, тому не могла прочитати, що саме вона підписує. Крім того, позивач зазначає, що від нотаріуса він дізнався, що належить його матері тільки 26/100 частин спірного житлового будинку, інші 31/100 частини належать ОСОБА_2 та 43/100 частини належить ОСОБА_3 згідно договорів дарування від 22.05.1993 року. Про існування цих договорів йому не було відомо, оскільки він все життя вважав, що ? частина житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Херсоні належить йому після смерті його батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, а позивач є його єдиним спадкоємцем.

На момент смерті батька позивач був неповнолітнім,тому покійна мати ОСОБА_8 отримала спадщину після померлого чоловіка. На момент звернення із заявою про прийняття спадщини, він вважав, що його мати є власницею ? частини житлового будинку, а інша ? частина належить йому, оскільки він фактично прийняв спадщину, а саме належну спадкодавцю частину будинку після смерті батька ОСОБА_7 У червні 2013 року позивач дізнався , що мати незаконно оформила його частку на себе , а потім подарувала її ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. Представник позивача вважав, що позов підлягає задоволенню частково,вважаючи, що після смерті батька позивач фактично прийняв спадщину, яка складає 21,5 частини у спірному домоволодінні. Просить визнати недійсними договори дарування в тій частині, що порушують права позивача.

ОСОБА_2, яка також за довіреністю представляла інтереси ОСОБА_3, в суді позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся відповідно до ст.ст. 74,76 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав,просив у його задоволенні відмовити.

Представники третіх осіб по справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, матеріали інвентарної справи № 12611 по кварталу 812 АДРЕСА_1,суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково,оскільки відповідно до ст. 524 ЦК України(1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно зі ст.529 ЦК України( 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках діти, дружина померлого. Стаття 535 цього Кодексу дає вичерпний перелік осіб, що мають право на обов'язкову частину. В перелік цих осіб входять в тому числі і неповнолітні діти спадкодавця. Крім цього, ст. 548 ЦК встановлено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. А ст.549 ЦК встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно дослідженого судом свідоцтва про народження ( т.1 а.с.11,69) позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 року та є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_9 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні зареєстровано смерть ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_1 та складено актовий запис № 1607(т.1 а.с.91,т.2 а.с.14).

Суду не надано доказів, щоб підтверджували ствердження позивача про розірвання шлюбу між батьками. З дослідженого судом рішення народного суду Комсомольського району м. Херсона від 12.07.1965 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про визнання права власності на ? частину домоволодіння, його реальний розподіл, убачається, що сторони перебувають у шлюбі з 1954 року, домоволодіння під АДРЕСА_1 у м. Херсоні було ними побудовано під час сумісного проживання, за сумісні кошти та сумісним трудом. Договір побудови оформлений на ОСОБА_7, якій протягом декількох років пиячить, влаштовує сварки з ОСОБА_8, в зв'язку з чим остання і просить розділити зазначене вище домоволодіння. Вказаним рішенням суду позов було задоволено. Визнано за позивачкою право власності на частину спірного домоволодіння, яка складається з жилих приміщень 1,-1,1-2,1-3,1-6 в житловому будинку літ."А", сарая літ."В" та ? частини надвірних споруд, а ОСОБА_7 залишені приміщення 1-4, 1-5 в житловому будинку літ."А", літню кухню літ."Б" та ? частина надвірних споруд.( т.1 а.с.14,71).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі вказаного рішення суду ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить 57/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1

Сторонами не оспорюється того факту, що і після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_8 та неповнолітній на той час ОСОБА_1 проживали у спірному домоволодінні. Це також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, повідомленнями про те, що ОСОБА_1 навчався у школі № 8 з 1960 до 1969 рік, проживав за адресою: АДРЕСА_1( т.1 а.с.87-88), а також про те, що він був приписаний до призовної дільниці 12.02.1970 року і зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 Після проходження строкової військової служби (05.05.1972 року-13.05.1974 року) ОСОБА_1 був прийнятий на облік війсковозобов"язаних запасу, місце реєстрації залишилося незмінним( т.1 а.с.85).

Таким чином, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_7 спадкоємцями були його дружина ОСОБА_8 та його син ОСОБА_1 в рівних частках, тобто успадкували по 43/200 частини спірного домоволодіння. В зв'язку з цим, частка ОСОБА_8 стала складати 57/100(за рішенням суду)+43/200,що дорівнює 157/200.

Але, свідоцтво про право на спадщину за законом 20.08.1976 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_7було видано лише його дружині ОСОБА_8 Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з 43/100 частин недобудованого будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 та побудованого в цілому на 95% ( т.1 а.с.65,т.2 а.с.34-35), хоча частина спадкового майна належала ОСОБА_1, а тому зазначене свідоцтво є частково недійсним, оскільки згідно ст.48 ЦК України( 1963 року) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущімлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Відповідно до повідомлення Державного нотаріального архіву Херсонської області згідно Книг обліку заяв про прийняття спадщини,відмову від спадщини та про охорону спадкового майна з заявами про прийняття спадщини за 1969-1976 роки після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_7 ніхто не звертався( т.2 а.с.39).

Відповідно до акту прийомки індивідуального домоволодіння 10.06.1988 року прийняте в експлуатацію розпочате будівництвом ОСОБА_8 у 1957 році житловий будинок, гараж, літня кухня, сарай, прибудова, туалет( т.1а.с.136-137).

Договором від 22.05.1993 року підтверджується, що ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_3 43/100 частини з належного дарительниці житлового будинку с господарчими, побутовими будівлями і спорудами, обдарованому у власність переходять приміщення з житлового будинку літ."А" жиле приміщення 1-3, ІІ,ІІІ(сіни), ганок, літня кухня, огорожа загального користування( т.1 а.с.6зв,146-148).

22.05.1993 року ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_13 з належного дарительниці житлового будинку с господарськими, побутовими будівлями та спорудами 31/100 частину. Обдарованій ОСОБА_13 переходять з житлового будинку літ."А" приміщення 1-6, гараж літ."Г", літня кухня Б, огорожа, туалет, зливна яма,мостіння загального користування. ( т.1 а.с.15-16,82-83).

Тобто ОСОБА_8,будучи власником 157/200 частини( на підставі рішення суду та як спадкоємиця після померлого чоловіка) домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Херсоні розпорядилася частиною належного їй майна. Підстави для визнання цих договорів недійсними відсутні, позивачем не визначені.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року( т.1 а.с.8,66).

В судовому засіданні було досліджено копію спадкової справи № 37/2012 до майна померлої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 року із заявою про прийняття спадщини після померлої звернулася її донька ОСОБА_2, зазначивши, що після смерті ОСОБА_8 залишилася частина житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Херсоні та, що спадкоємцем є також ОСОБА_1.( т.1 а.с.109). Відповідно до довідки органу самоорганізації населення № 28 на день смерті ОСОБА_8 вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 На день її смерті разом з нею зареєстровані ОСОБА_14-онук, ОСОБА_1-син, ОСОБА_4-онук та ОСОБА_15-невістка( т.1 а.с.110). На а.с.116 т.1 міститься копія довідки, з якої убачається, що ОСОБА_27.( після укладання шлюбу ОСОБА_2 т.1 а.с.117) є донькою ОСОБА_28.( після укладання шлюбу 17.10.1954 року ОСОБА_28-т.1 а.с.131).

Із заповіта померлої,складеного 05.05.2011 року убачається, що у присутності ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ОСОБА_8 заповіла всю належну їй частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруд та відповідну частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Херсон АДРЕСА_1 ОСОБА_4.( т.1 а.с.9,120).

Допитана як свідок в судовому засіданні нотаріус ОСОБА_21, що посвідчувала цей заповіт пояснила, що діяла відповідно до вимог п.6 гл.3 Порядку вчинення нотаріальних дій, ст.45 Закону "Про нотаріат", а також відповідно до вимог ст. 207 ЦК України,посвідчуючи заповіт ОСОБА_8, яка була незрячою та просила посвідчити на ім'я онука ОСОБА_4 "дарственную после своей смерти". Нотаріусом було роз'яснено, що такого поняття не існує і ОСОБА_8 тоді забажала скласти заповіт. Текст заповіту був нотаріусом підготовлений за місцем знаходження нотаріальної контори. Після чого нотаріус повернулася до місця проживання заповідачки. ОСОБА_18 вголос було прочитано текст заповіту. Остання, а також ОСОБА_19 і ОСОБА_20 поставили свої підписи. Також свідок суду пояснила, що у присутності її та перелічених осіб ОСОБА_8 розповідала, що заповідає лише частину будинку, оскільки частина будинку вже комусь подарована. Крім цього, свідок на зауваження представника позивача в судовому засіданні, зазначила, що особи, які були свідками при посвідченні заповіту не були близькими родичами у сенсі змісту норм діючого законодавства, а поняття погане самопочуття-це загально прийняте висловлення, оскільки медичні показники при посвідченні нотаріальних документів не зазначаються.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_18 підтвердила, що у її присутності, а також ОСОБА_20 та ОСОБА_19 ОСОБА_8 повідомила про дарування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приблизно в 90-х роках частини будинку, частину ,що залишилася, ОСОБА_8 заповіла своєму онуку ОСОБА_4 При цьому свідок підтвердила,що ОСОБА_8, незважаючи на свій поважний вік мала добру пам'ять- пам'ятала номера телефонів, адреси своїх знайомих в тому числі і за межами України та інше.

Пояснення свідка ОСОБА_19 суд до уваги прийняти не може, оскільки ця особа підтвердила свою зацікавленість в результатах розгляду справи, пояснивши, що заінтересована в тому, щоб ОСОБА_1 залишився проживати у спірному будинку, хоча, при цьому не заперечувала того, що підписувала заповіт ОСОБА_8 як свідок.

Також суд не може прийняти до уваги покази свідка ОСОБА_20, яка пояснила, що зі слів позивача їй відомо, що його хочуть виселити з будинку, а вона проти цього, тобто свідок підтвердила свою упередженість та заінтересованість в результатах розгляду справи, але, при цьому, свідок не заперечувала, що була присутньою як свідок при посвідченні заповіту ОСОБА_8, підписувала цей заповіт та те, що у її присутності ОСОБА_8 повідомила, що "отписала" частину спірного будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_12 також в суді підтвердила, що приблизно у 1999-2000 роках ОСОБА_8 подарувала частину будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а ОСОБА_4 частину будинку заповіла, зазначаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4- сироти(їх мати померла), а їй їх шкода.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердила, що при житті ОСОБА_8 хвилювалася, щоб її онуки-ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не залишилися без житла, зазначаючи , що її діти- ОСОБА_2. та ОСОБА_1 мають де жити. Крім цього , свідок підтвердила, що до самої смерті ОСОБА_8 була при повному розумі та мала непорозуміння зі своїм сином-позивачем по справі.

Свідок ОСОБА_23 також суду підтвердила, що їй було відомо про розпорядження її бабусі-ОСОБА_28.своїм майном. Свідок підтвердила факт надання своєю матір'ю ОСОБА_2 допомоги померлій, відсутність будь якої неадекватності у поведінці бабці, яка до самої смерті була сповна розуму та відсутність будь-яких перешкод ОСОБА_1 у користуванні нерухомістю, яку він займає і до цього часу.

Копією заяви ( т.1 а.с.13,71,121) підтверджується факт звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_8 та про повідомлення, що іншим спадкоємцем є ОСОБА_2-донька померлої, а також про те що спадковим майном є будинок АДРЕСА_1,в м. Херсоні, а також інше майно, яке заявник приймає.

Крім цього, в матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_4, який прийняв спадщину за заповітом, посвідчений Другою державною нотаріальною конторою 5.05.2011 року( т.1 а.с.126).

Листом ( т.1 а.с.130) приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_4, що його заява про прийняття спадщини ,що відкрилася після смерті ОСОБА_8 не може бути прийнята, оскільки подана після спливу шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, але факт прийняття спадщини в нього є, оскільки на момент смерті спадкодавця ,а також протягом 6 місяців з дня смерті ОСОБА_8 він був зареєстрований за однією адресою.

Переконливих доказів, щоб підтверджували ствердження позивача про те, що під час складання заповіту ОСОБА_8 не усвідомлювала значення своїх дій, не могла керувати ними, що вона не мала права складати заповіт, що її волевиявлення не було вільним і не відповідало її волі суду не надано. Поважний вік та певні фізичні вади-відсутність зору не можуть бути приводом для висновку, якій робить позивач у своєму позові,тобто підстав для визнання цього заповіту недійсним немає.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У своєму позові позивач не ставить питання про визнання обов'язкової частки у спадщині після померлої матері, на що посилалися відповідачі.

Але, відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 року, вказівки якого обов'язкові для виконання суду нижчої інстанції, згідно ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова(вдовець) та непрацездатні батьки спадкодавця спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом(обов'язкова частина). З пенсійного посвідчення ОСОБА_1 убачається, що на момент смерті матері він був непрацездатним. Як зазначено вище 05.01.2013 року він подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері,проживав та проживає у АДРЕСА_1 і тому має право на обов'язкову частку у спадщині. Свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_8 не видавалося.

На момент смерті спадкодавці їй належало у будинку АДРЕСА_1 9/200 частини(157/200 - 43/100( за договором дарування)-31/100(за договором дарування),а тому обов'язкова частка позивача з врахуванням інших спадкоємців, коло яких не оспорювалося в суді складає 9/1200 у спірному домоволодінні. Враховуючи це, а також розмір частки позивача після померлого батька 43/200(+9/1200), позовні вимоги позивача щодо визнання права власності підлягають задоволенню частково-в розмірі 267/1200 у домоволодінні АДРЕСА_1.

Відповідно ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суду не надано позивачем доказів, щоб підтверджували його вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Не зазначено хто саме і яким саме майном незаконно володіє. Позивачем не заперечувалося в суді, що він проживав та проживає в тій частини будинку, що була виділена його батьку, та, що йому ніхто не перешкоджає користуватися і іншими приміщеннями. Зважаючи на це, вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння не можуть бути задоволені.

Вимоги щодо поновлення пропущеного позивачем строку позовної давності, про застосування якого заявляли відповідачі, підлягають задоволенню, оскільки після смерті батька ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину.

Відповідачами не оспорювалося ствердження ОСОБА_1 про те, що до документів на будинок він доступу не мав, всі документи зберігалися у ОСОБА_8

В матеріалах інвентарної справи( а.с.72) є відмітка про звернення ОСОБА_8 разом зі ОСОБА_24-донькою позивача у 2008 році до інвентарного бюро, але допитана в судовому засіданні ОСОБА_25 пояснила, що у 2008 році не спілкувалася зі своїм батьком,поновила з ним стосунки у 2012 році,тому позивач міг не бути обізнаний про наявність договорів дарування на ім'я ОСОБА_3та ОСОБА_2

Зазначені обставини є тими поважними причинами, за яких строк звернення до суду має бути поновлений.

При цьому суд визнає непереконливими посилання відповідачів в обґрунтування своїх стверджень про те, що ОСОБА_1 було відомо про наявність інших співвласників домоволодіння з посиланням на заяву позивача у нотаріальну контору про прийняття частини спадкового майна, оскільки в цій же заяві зазначено, що іншим спадкоємцем після померлої ОСОБА_8 є ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення судових витрат-1680 грн ( т.1 а.с.20) судового збору з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,88, 212,213,215 ЦПК України, ст.ст.529,535,549, ЦК України( 1963 року) ст.ст.207,1241 ЦК України, ст.45 Закону "Про нотаріат", Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" , суд-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи- приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Перша Херсонська державна нотаріальна контора, про визнання нечинними правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності,задовольнити частково.

Поновити пропущений ОСОБА_1 строк позовної давності, визнавши причини пропуску цього строку поважними.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.08.1976 року, видане ОСОБА_8 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_7, визнавши ОСОБА_1 таким , що фактично прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_7 та спадкоємцем 1/2 частини майна померлого, що складається з 43/100 частин недобудованого будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 та побудованого в цілому на 95%,надвірних побудов-двох сараїв.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/200 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлогоІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_7 та 9/1200 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 року ОСОБА_8, а всього- 267/1200 частин у домоволодінні АДРЕСА_1.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту, складеного ОСОБА_8 05.05.2011 року на ім'я ОСОБА_4, визнання недійсними договорів дарування від 22.05.1993 року: 31/100 частини будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та 43/100 частини будинку за цією ж адресою ОСОБА_3, витребуванні майна з чужого незаконного володіння.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі, але, не були присутні у судовому засіданні на час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: