Рішення № 43091045, 11.03.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1095/15-ц

Провадження №2/592/797/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі-головуючого судді Хитрова Б.В., при секретарі Баришевій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, Сумського міського центру зайнятості про припинення дії та розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації в Сумському міському центрі зайнятості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась 06.02.2015 року до суду з вищезазначеним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що уклала з першим відповідачем - ФОП ОСОБА_2 01.02.2011 року безстроковий трудовий договір, який зареєстрований в Сумському міському центрі зайнятості (надалі СМЦЗ) за №682 і була допущена до роботи в якості продавця непродовольчих товарів на Сумському міському ринку.

Незабаром вона виявила зі сторони роботодавця - ФОП ОСОБА_2 порушення її трудових прав (неповну виплату заробітної плати, примус до виконання трудових обов'язків не обумовлених договором, а саме - вона оформлена була на 0,25 ставки,а працювала повний робочий день із одним вихідним, без отримання заробітної плати за понад нормовану роботу та допуск ФОП ОСОБА_2 сторонніх осіб до розпорядження речами, за які вона несе матеріальну відповідальність та попрохала припинити ці порушення або ж звільнити її (припинити трудовий договір) з 01.07.2014 року.

ФОП ОСОБА_2 звільняти її відмовилася, силоміць відібрала ключі від робочого місця (палатки з товаром на центральному ринку в м. Суми) та не допускала до роботи. З 01.07.2014 року та по теперішній час сьогодні ФОП ОСОБА_2 ухиляється від отримання заяви про звільнення з посади продавця непродовольчих товарів на центральному ринку м. Суми, згідно укладеного трудового договору за власним бажанням, ухиляється від телефонних перемов зі мною, не реагує на прохання через третіх осіб зв'язатися зі мною будь яким зручним для неї способом.

З приводу фактичної відсутності на робочому місці більш ніж півроку позивачка не отримувала від ФОП ОСОБА_2 будь яких усних або ж письмових розпоряджень, вимог, їй не відомо про будь які видані з цього приводу накази, догани, вимоги, складені акти, тощо, у неї не намагалися відібрати якесь пояснення. Також не відомо про будь які спроби повідомити її про будь яке рішення роботодавця щодо її подальшої праці. ФОП ОСОБА_2 також проігнорувала прохання про створення комісії для перевірки наявності підзвітних матеріальних цінностей за її участю.

Також на адресу ФОП ОСОБА_2 було відправлено цінний лист із заявою про звільнення, який не був отриманий ФОП ОСОБА_2

З червня 2014 року ФОП ОСОБА_2 не сплачує за позивача, як за найманого працівника збори та податки, але й не розриває трудовий договір, також протизаконно утримує у себе трудову книжку.

Просить постановити судове рішення про припинення дії та розірвання трудового договору № 682 від 01 лютого 2011 року за ст. 38 КЗпП України, зобов'язати ФОП ОСОБА_2 вчинити запис у трудовій книжці та повернути трудову книжку, зобов'язати СМЦЗ зняти вказаний трудовий договір з реєстрації.

В судовому засіданні позивачка вимоги своєї заяви підтримала з вищенаведених підстав. Пояснила, що договір про повну матеріальну відповідальність з нею не укладався, вона передала першому відповідачу чистий бланк трудової книжки, в якій та вчинила запис про прийняття на роботу та залишила вказану трудову книжку у себе. Трудова книжка з записами про роботу у попередні періоди знаходиться у неї, тобто позивачки, і «стару» трудову книжку вона відповідачу не надавала. Пояснювала, що фактично працювала на робочому місці на ринку до 26.07.2014 року. Потім перший відповідач не допускав її до роботи. Уточнила позовні вимоги стосовно дати розірвання трудового договору з 18.02.2015 - з дати отримання першим відповідачем (а.с. 19) її позову, оскільки раніше ФОП ОСОБА_2 відмовлялась отримувати її письмові заяви про розірвання трудового договору, не отримувала рекомендовані повідомлення, які також містили письмову заяву про розірвання трудового договору ( а.с. 6-9).

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився. Суду пояснив, що дійсно між сторонами укладено трудовий договір зареєстрований в центрі зайнятості. 26.07.2014 року в результаті проведеної інвентаризації виявлено нестачу товару на суму 27871 грн. у позивачки, про ці обставини повідомлено правоохоронні органі і в теперішній час триває кримінальне провадження. Звільнення позивачки не відбувається оскільки ФОП ОСОБА_2 не може визначитись за яким пунктом ст. 40 КЗпП України її слід звільнити. Звільнення відбудеться після завершення досудового розслідування та відповідного судового рішення за результатами судового розгляду.

Трудову книжку при прийомі на роботу позивачка не надавала. Договір про повну матеріальну від повільність з позивачкою не укладався, в трудовому договорі зазначено, що вона несе матеріальну відповідальність за товар.

Письмові заперечення сторони позивача приєднані до матеріалів справи ( а.с. 32).

Представник СМЦЗ в письмових поясненнях (а.с. 20) та в поясненнях під час судового засідання зазначав, що відповідно до пунктів 8-10 наказу Мінпраці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 року центр зайнятості зніме договір з реєстрації на підставі судового рішення за умови зазначення дати розірвання договору та посилання на конкретну норму КЗпП України щодо підстав такого розірвання.

Судом встановлено, що між позивачем та першим відповідачем укладено безстроковий трудовий договір, який зареєстрований в СМЦЗ 01.02.2011 року, що підтверджується копією вказаного договору та поясненнями сторін під час судового засідання (а.с. 4). Договором передбачена оплати праці в розмірі ? ставки продавця непромисловими товарами з оплатою праці за неповний робочий день. Договір про повну матеріальну відповідальність позивачки відповідно до вимог ст. 135 -1 КЗпП України не укладався. Перший відповідач сплачував пенсійні внески за позивачку в період лютого 2011 року - червня 2014 року, що підтверджується довідкою пенсійного фонду ( а.с. 10). Позивачка формально перебуваючи в трудових стосунках з ФОП ОСОБА_2 з серпня 2014 року по теперішній час не допускається останньою до роботи на визначеному позивачкою торгівельному місці на ринку. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін під час судового засідання та під сумнів учасниками судового розгляду не ставились.

Сумським міським відділом міліції з 28.07.2014 року розслідується кримінальне провадження за заявою ФОП ОСОБА_2 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 191 ч.1 КК України стосовно привласнення службовою особою коштів на суму 27871 грн. ( а.с. 33).

Позивачка 29.12.2012 року направляла рекомендованим листом на адресу першого відповідача письмову заяву про розірвання трудового договору від 01.02.2011 року з підстав визначених ст. 38 КЗпП України. Вказане поштове повідомлення ОСОБА_2 не отримала ( а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 2.21-1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці України N 58 від 29.07.93 року трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.

Відповідно до пунктів 8-10 Наказу Мінпраці та соціальної політики України 08.06.2001 № 260 у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору.

Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів.

Зняття з реєстрації трудового договору у разі його розірвання за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, за відсутності працівника, проводиться у строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, за умови подання фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою):

примірника трудового договору;

заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;

копій документів, що підтверджують:

надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;

проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

У цьому випадку центр зайнятості повідомляє працівника про зняття з реєстрації трудового договору.

Відповідальна особа центру зайнятості на підставі запису про зняття трудового договору з реєстрації, зробленого у книзі реєстрації трудових договорів, робить на трьох, а в разі відсутності працівника - на двох примірниках трудового договору відповідний запис.

Суд вважає, що між сторонами склались правовідносини, що регулюються трудовим законодавством.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд не вважає доказом існування обставин для розірвання трудового договору з позивачем з ініціативи ОСОБА_2 існуюче кримінальне провадження за фактом можливої нестачі коштів на суму 27871 грн. ( а.с. 33), оскільки сам факт внесення до ЕРДР вказаних відомостей не свідчить про вину позивачки у привласненні коштів, а інших належних та допустимих доказів вказаних обставин, завдання збитків роботодавцю стороною відповідача не надано. ФОП ОСОБА_2 не позбавлена в межах кримінального провадження заявляти цивільний позов про відшкодування завданих збитків та за результатами його судового розгляду при наявності достатніх доказів провини певної особи отримати судове рішення про відшкодування завданої шкоди.

Разом з тим, судом достовірно встановлено, що ФОП ОСОБА_2 за своєю ініціативою не розриваючи трудового договору з позивачкою, не виплачує останній заробітну плату у визначеному трудовим договором розмірі в період липня 2014 року - березня 2015 року, не сплачує пенсійні внески та платежі до страхових фондів, що безумовно є порушенням трудових прав позивачки та дає їй підстави відповідно до вимог ч.3 ст. 38 КЗпП України вимагати розірвання трудового договору за власним бажанням у визначений нею строк. Такою датою позивачка обрала 18 лютого 2015 року - день коли позивачка отримала копію позовної заяви де містилась письмова вимога про розірвання трудового договору( а.с. 19). Виходячи з вищезазначеного, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про повернення трудової книжки, враховуючи вимоги п. пункту 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці України N 58 від 29.07.93 року відповідно до яких трудова книжка повинна в даному конкретному випадку зберігатись у робітника, враховуючи, що стороною позивача не надано безсумнівних доказів зберігання трудової книжки у роботодавця, суд вважає позовні вимоги в цій частині не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки чинним законодавством передбачена реєстрація та зняття з реєстрації трудових договорів працівника з фізичною особою - підприємцем в центрі зайнятості, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання СМЦЗ знаття з реєстрації трудового договору між позивачкою та першим відповідачем обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з першого відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати в сумі 243.6 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 38, 40, 135-1 КЗпП України, наказами Мінпраці та соціальної політики України № 58 від 29.07.93 року, №260 від 08.06.2001 року, суд, -

Виришів:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, Сумського міського центру зайнятості про припинення дії та розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації в Сумському міському центрі зайнятості задовольнити частково.

Розірвати трудовий договір №682 від 01.02.2011 року укладений 01.02.2011 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з 18.02.2015 року з підстав визначених ст. 38 КЗпП України - з ініціативи ОСОБА_1

Зобов'язати ФОП ОСОБА_2 вчинити запис у трудовій книжці ОСОБА_2 про трудові відносини між ними в період з 01.02.2011 року до 18.02.2015 року відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.93 р.

Зобов'язати Сумський міський центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір від 01.02.2011 року й між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 розірваний 18.02.2015 року з підстав визначених ст. 38 КЗпП України - з ініціативи працівника ОСОБА_1

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243.6 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський райсуд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні підчас проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Б.В. Хитров