Постанова № 43090968, 12.03.2015, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/228/15-а

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

з участю секретаря - Артюшенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ прапорщика міліції Береста Андрія Миколайовича про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

03 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладено адміністративний штраф у розмірі 255 грн. за те, що 22 жовтня 2013 року о 10 год. 50 хв. у м. Охтирка він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21104», реєстр. номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху. Але це не відповідає дійсності, оскільки він рухався на даній ділянці дороги зі швидкістю близько 60 км/год. Вказує, що його було зупинено інспектором Охтирського взводу ДПС ДАІ Сумської області прапорщиком міліції Берестом А.М., який незрозуміло відрекомендувавшись, звинуватив його у перевищені швидкісного режиму, показав зафіксовану на приладі «Трукам» швидкість 84 км/год. Зазначає, що він був позбавлений можливості підписати протокол про адміністративне правопорушення та внести в нього свої зауваження, оскільки інспектор не надав його для підпису, мотивуючи це тим, що підписувати протокол потрібно виключно в службовому автомобілі чи на капоті автомобіля водія, при цьому було проігноровано те, що ні один нормативно-правовий акт не зобов'язує водія покидати свій транспортний засіб в даному випадку. До того ж йому не були роз'яснені його права. Жодних документів від інспектора ДПС він не отримував. Про те, що є постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності він дізнався лише з повідомлення про сплату штрафу ВДВС Білопільського РУЮ, яке надійшло йому листом, а тому строк на оскарження вказаної постанови було пропущено ним з поважних причин. На його прохання державним виконавцем ВДВС Білопільського РУЮ 02 лютого 2015 року йому було видано копію зазначеної постанови. Вказує, що в постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію порушення ПДР, чи має ця особа відповідний допуск для використання приладу фіксації швидкості, відповідачем не надано доказів того, що прилад «Трукам» №000747 сертифікований на території України, пройшов метрологічну повірку та має діюче свідоцтво про таку повірку. До того ж вимірювач швидкості «Трукам» не є таким, який працює в автоматичному режимі та не дозволяє визначити швидкість конкретного автомобіля, оскільки він має кут огляду, який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч.

Посилаючись на викладене, просить поновити строк звернення до суду з даним позовом, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №221086, а провадження у справі закрити.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце справи повідомлений належним чином. Суду направив заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що 22 жовтня 2013 року на 110 км автодороги Харків - Охтирка у межах населеного пункту м. Охтирка з використанням лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС 000747 він виявив, як водій автомобіля ВАЗ-21104, реєстр. номер НОМЕР_1, у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 84 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 32 км/год. У зв'язку з викладеним, він роз'яснив позивачеві суть правопорушення, надав можливість ознайомитися з показами вимірювача швидкості, роз'яснив останньому його права та обов'язки і склав протокол про адміністративне правопорушення. Цього ж дня розглянувши в присутності ОСОБА_1 матеріали справи, він ухвалив постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, від отримання копії якої позивач відмовився, у зв'язку з чим 24 жовтня 2013 року копію вказаної постанови він направив правопорушнику рекомендованим листом. Вказує, що лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС 000747 входить до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. Крім того, згідно зі свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/1211281 його визнано придатним для застосування.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з ч. 2 ст. 99 КАС України в редакції, яка діяла на час, коли позивач дізнався про оскаржуване рішення, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається із заперечень відповідача, копію оскаржуваної постанови він направляв позивачу рекомендованим листом ще 24 жовтня 2013 року, але доказів того, що ОСОБА_1 отримав її копію, суду надано не було. В самій копії постанови також відсутній підпис останнього про отримання копії постанови. З матеріалів виконавчого провадження, оглянутого в судовому засіданні, також не вбачається, коли позивач отримав копію постанови. Сам же ОСОБА_1 стверджує, що оскаржувану постанову отримав лише 02 лютого 2015 року. До суду він звернувся 03 лютого 2015 року, а тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу цей строк.

Крім того, судом встановлено, що 22 жовтня 2013 року інспектором ДПС ВОСП №2 прапорщиком міліції Берестом А.М. була ухвалена постанова серії АА2 №221086, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: за те, що 22 жовтня 2013 року о 10 год. 50 хв. у м. Охтирка він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21104», реєстр. номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Трукам» ТС 000747. На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП ОСОБА_1 було попереджено, що у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з метою примусового виконання постанови стягненню з правопорушника підлягає подвійний розмір штрафу, тобто 510 грн. (а. с. 15).

Згідно з п.п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, зі змінами і доповненнями, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що в населеному пункті він рухався зі швидкістю не більше 60 км/год., а прилад, яким зафіксовано швидкість руху його автомобіля, не пройшов повірку.

Проте, до таких тверджень позивача суд відносить критично і не бере до уваги, оскільки як вбачається з копії свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/1211281, 11 грудня 2012 року лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС 000747 на підставі результатів повірки засобів вимірювальної техніки визнано придатним до застосування (а. с. 34).

Крім того, з фотоматеріалів до протоколу №АВ2 151126 вбачається, що 22 жовтня 2013 року о 10 год. 50 хв. у м. Охтирка автомобіль «ВАЗ 21104», реєстр. номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год. (а. с. 36).

У судовому засіданні позивач визнав, що на фотографії №1, яка знаходиться на а. с. 36, та на якій зафіксована швидкість руху автомобіля «ВАЗ 21104», реєстр. номер НОМЕР_1, 84 км/год., він рухався по населеному пункту.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх доводів.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що копія свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/1211281, фотоматеріали до протоколу №АВ2 151126 є належними і допустимими доказами у справі.

Відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, судом встановлено, що 22 жовтня 2013 року о 10 год. 50 хв. у м. Охтирка ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 21104», реєстр. номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2013 року на ОСОБА_1 накладено штраф в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у судовому засіданні знайшла своє підтвердження.

У зв'язку з викладеним, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122 КУпАП, ст. ст. 4, 6, 9, 11, 70, 71, 104, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ прапорщика міліції Береста Андрія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №2 роти ДПС ДАІ прапорщика міліції Береста Андрія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити за необґрунтованістю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: