Рішення № 43090918, 10.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2599/15

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі - Лідер", Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Орната", Моторно транспортного страхового бюро Україна про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Оранта" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року, -

встановила:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4, ВАТ НАСК "Оранта" (далі НАСК "Оранта"), Моторного транспортного бюро України (далі МТСБУ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Лідер" (далі ТОВ "Таксі-Лідер), в якому просять суд стягнути на користь ОСОБА_3 у солідарному порядку з МТСБУ, НАСК "Оранта" та ТОВ "Таксі-Лідер" майнову шкоду у розмірі 37900 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 717,26 грн. та 79,56 грн., судові витрати у розмірі 386,96 грн., та стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. і судові витрати у розмірі 200 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивачі посилалися на те, що 14.08.2011року сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу ОСОБА_3 автомобіль марки Ниссан-Тііда, д/н НОМЕР_8, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Київського районного суду м. Одеси винним у скоєнні ДТП визнано водія автомобіля марки Дача-Логан, д/н НОМЕР_9.

Позивачі зазначають, що відповідальність відповідача - ОСОБА_4, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСЦВ ВНТЗ застрахована у "НАСК "Оранта".

"НАСК "Оранта" було прийнято повідомлення про ДТП та замовлено оцінку у суб'єкта оціночної діяльності, по телефону ОСОБА_2 було повідомлено, що попередній розрахунок шкоди є 29000 грн., однак 24.11.2011року на адресу позивача ОСОБА_2 був направлений лист відповідача НАСК "Оранта", в якому йому було відмовлено у страховому відшкодуванні з причин відсутності укладеного договору між ними та ОСОБА_4

Оскільки позивачу - ОСОБА_3 була спричинена матеріальна шкоду, а довіреність на право керування автомобілем Ниссан-Тііда, д/н НОМЕР_8, була надана на ОСОБА_2 та ОСОБА_5, остання, в інтересах ОСОБА_3 звернулася до Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням провести автотоварознавчу експертизу, та відповідно до висновку розмір матеріальної шкоди становить 37900 грн. За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено згідно квитанції 717,26 грн., також за направлення телеграм з повідомленням про проведення експертизи 79,56 грн.

ОСОБА_2 зазначав, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 йому було завдано моральну шкоду, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя та життя його родини, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 оцінив в 20 000 грн.

Представник - ОСОБА_4 надав заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ НАСК "Оранта направив на адресу суду заперечення, в яких зазначив, що ВАТ НАСК "Оранта" вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки між ними та відповідачем - ОСОБА_4 договір обов'язкового страхування не укладався, а той номер договору, який зазначений в позовній заяві, укладений з іншою особою.

Представник МТСБУ направив на адресу суду заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки договір про страхування був укладений між ВАТ НАСК "Оранта" та відповідачем ОСОБА_4, про що направив витяг з реєстру.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року, стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта на користь ОСОБА_3 37 400 грн. 35 коп. - матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 717 грн. 26 коп. - витрати на проведення експертного дослідження, 79 грн. 56 коп. - витрати за відправлення телеграми та 381 грн. 97 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 1 870 грн. 02 коп. - моральної шкоди та 18 грн. 70 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду представник ВАТ НАСК "Оранта" подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що 14 серпня 2011 року о 21 годині 30 хвилин на вул. Сегедській в м. Одесі, ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Дача" державний номер НОМЕР_10, порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 "Правил дорожнього руху України" не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Ніссан державний номер НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_2, який зупинився по переду. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. Викладене підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2011 року, яка набрала чинності 10.10.2011 року (а.с.22).

Власником автомобіля "Дача" державний номер НОМЕР_10, яким керував ОСОБА_4, є ТОВ "Таксі-Лідер".

15 серпня 2011року позивач ОСОБА_2 звернувся до НАСК "Оранта" з заявою про страхове відшкодування, що підтверджується копією заяви (а.с.24-25).

Згідно з висновком № 12258 експертного автотоварознавчого дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо визначення матеріальної шкоди, причиненої власнику транспортного засобу від 26 вересня 2011 року, вартість матеріальної шкоди, причиненої власнику автомобіля Nissan TIIDA, державний номер НОМЕР_5 визначається рівною 37900 грн. 35 коп.. Оплата вартості дослідження підтверджується копією квитанції про сплату від 23.08.2011 року на суму 717,26 грн.

Направлення телеграм з повідомлення про проведення дослідження на адресу НАСК "Оранта", ТОВ "Таксі-Лідер" та їх вартість підтверджується копіями квитанції.

Власником автомобіля Nissan TIIDA, державний номер НОМЕР_5, є позивач - ОСОБА_3

Позивач - ОСОБА_2 керував автомобілем Nissan TIIDA, державний номер НОМЕР_5, на підставі довіреності.

Відповідно до листа № 09-03/32459 від 24.11.2011 року НАСК "Оранта" повідомила ОСОБА_2, що договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що передбачає відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при експлуатації транспортного засобу Дача Логан, державний номер НОМЕР_6, в НАСК "Оранта" не укладався. Таким чином, НАСК "Оранта" не має правових підстав для виплат страхового відшкодування за пошкодження автомобіля Ниссан Тіїда, державний номер ВН 2993АХ.

Згідно положень п.п.1 п.41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння, транспортним засобом власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно інформації Єдиної централізованої бази даних МТСБУ на момент ДТП, тобто 14 серпня 2011 року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Дача Логан" державний номер НОМЕР_10 була застрахована за Полісом АА/5710104, укладеним з власником автомобіля, що підтверджується витягом (а.с. 69).

Оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована обов'язок щодо регламенту виплати у МТСБУ не виникає.

Суд першої інстанції заперечення НАСК "Оранта" в яких зазначено, що між ними та відповідачем ОСОБА_4 не було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та не прийняв до уваги, оскільки направлений на адресу суду поліс № АА /5710109, який укладений з іншою особою, спростовується інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ на момент ДТП, тобто 14 серпня 2011року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Дача Логан", державний номер НОМЕР_7, була застрахована за Полісом АА/571014, укладеним з власником автомобіля.

Суд першої інстанції вважав доведеним, що ДТП, яка спричинила механічні пошкодження автомобіля позивача - ОСОБА_3, яким на достатній правовій підставі 14.08.2011року керував ОСОБА_2, відбулась з вини ОСОБА_4

Позивач - ОСОБА_2 у встановлений строк звернувся до НАСК "Оранта", а лист № 09-03/32459 від 24.11.2011 року НАСК "Оранта" на адресу позивача ОСОБА_2, є ухиленням від виплати страхового відшкодування, яка передбачена Полісом АА/5710104.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з виконанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно положень ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п. 6 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому. Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст.ст. 29, 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому повинна бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно із виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Щодо визначення розміру франшизи, суд першої інстанції зазначив, що оскільки в матеріалах справи відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між НАСК "Оранта" та власником автомобіля "Дача Логан", державний номер НОМЕР_7, однак за аналогічним полісом розмір франшизи складає 500 грн., необхідне, визначити саме такий розмір франшизи.

Позивачем надані всі документи, які підтверджують його витрати на проведення ремонту автомобіля та суму матеріальної шкоди, що зазначено вище, а тому, сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість не зменшується.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що в процесі розгляду адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_4 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у ВАТ НАСК "Оранта", суд першої інстанції вважав, що ВАТ НАСК "Оранта" повинно відшкодувати ОСОБА_3 суму страхового відшкодування, без врахування суми франшизи, у розмірі 37 400,35 грн., яка складається з: 37 900,35 грн. (сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля) - 500грн. (франшиза) = 37 400,35грн. Також ВАТ НАСК "Оранта" повинно відшкодувати ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи у розмірі 717,26 грн. та 79,56 грн.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "Таксі-Лідер" суми франшизи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності трудових відносин відповідача - ОСОБА_4 та ТОВ "Таксі-Лідер".

Щодо вимог позивача - ОСОБА_2 про стягнення з відповідача - ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 20 000,00грн., суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постанова Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995року передбачає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з

урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно з положеннями ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 1 870,02грн.

Позивачем - ОСОБА_3 не заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача - ВАТ НАСК "Оранта" на користь позивачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині обґрунтованості стягнення з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 37 400 грн. 35 коп. - матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 717 грн. 26 коп. - витрати на проведення експертного дослідження, та 381 грн. 97 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення з ВАТ НАСК "Оранта на користь ОСОБА_3 37 400 грн. 35 коп. - матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазначається те, суд першої інстанції в рішенні не встановив на підставі яких документів ОСОБА_4 керував транспортним засобом та чи була у нього довіреність від власника.

Зазначені доводи є помилковими. 14 серпня 2011 року о 21 годині 30 хвилин на вул. Сегедській в м. Одесі, ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Дача" державний номер НОМЕР_10, порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 "Правил дорожнього руху України" не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Ніссан державний номер НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_2, який зупинився по переду. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. Викладене підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2011 року, яка набрала чинності 10.10.2011 року (а.с.22).

У зазначені постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 14-21) відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом без відповідної правової підстави, оскільки в різі керування ОСОБА_4 транспортним засобом без відповідної правової підстави він був би притягнутий до адміністративної відповідальності передбачену ч.2 ст. 126 КУпАП.

Колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 79 грн. 56 коп. - витрат за направлення телеграм з повідомленням про проведення експертизи є помилковими, оскільки витрат за направлення телеграм з повідомленням про проведення експертизи не є судовими витратами. В зв'язку з чим рішення суду в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених вимог.

Також підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 1 870 грн. 02 коп. - моральної шкоди, оскільки ОСОБА_2 зазначені вимоги не заявлялися, в зв'язку з чим суд вийшов за межі заявлених позовних вимог. ОСОБА_2 в позовних вимогах просив стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. лише з ОСОБА_4

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не оскаржує рішення суду в частині відмови в задоволенні заявлених ним вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. з ОСОБА_4, колегія скасовує рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 1870 грн. 02 коп. моральної шкоди, без ухвалення будь якого рішення в зазначеній частині.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Оранта" задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 року скасувати в частині стягнення з Національної акціонерної страхової компанії "Орната" на користь ОСОБА_2 1870 грн. 02 коп. моральної шкоди, 79 грн. 56 коп. - витрат за відправлення телеграми скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з Національної акціонерної страхової компанії "Орната" на користь ОСОБА_2 79 грн. 56 коп. - витрат за відправлення телеграми

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді О.А. Ступаков

О.Д. Варикаша

В.А. Станкевич