Ухвала суду № 43089775, 10.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №476/1011/14-ц 2 тома 10.03.2015 10.03.2015 10.03.2015

Провадження №22-ц/784/675/15 Суддя по 1 інстанції - Чернякова Н.В.

Категорія: 39 Суддя-доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

10 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Кудрі В.М.,

за участю:

представника позивача - Банку - Гофман О.Є., представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_3

на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 15 січня 2015 року у справі за

позовом

публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, діючої від свого імені та від імені малолітнього сина ОСОБА_6, та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, та ОСОБА_3, інтереси якої до досягнення нею повноліття 14 січня 2015 року представляла її законний представник ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 19 березня 2009 року між ОСОБА_8 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», яке перейменовано на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі -Банк), укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_8 отримав 185 000 грн. кредиту строком до 18 березня 2019 року зі сплатою 23 % річних.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 помер, про що Банк дізнався 3 грудня 2013 року, отримавши від його дружини копію свідоцтва про смерть позичальника.

17 грудня 2013 року Банк звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про вимогу до спадкоємців померлого позичальника погасити заборгованість за кредитним договором, яка утворилася станом на день його смерті.

Посилаючись на викладені обставини та уточнюючи позовні вимоги, позивач просив стягнути з кожного із відповідачів, які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, в рівних частках кредитну заборгованість в сумі 14 481,72 грн., яка утворилась станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року, вказуючи на наявність спадкового майна, зокрема й того, що знаходиться в іпотеці та заставі Банку.

Відповідачка ОСОБА_5, діюча в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, позовні вимоги визнала.

Законний представник ОСОБА_3 позов не визнала, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення з вимогою, а також на те, що вона не оформилася у спадкових правах.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 15 січня 2015 року позов Банку задоволено. Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 4 827,24 грн. в рахунок погашення заборгованості спадкодавця за кредитним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати в частині вирішення позовних вимог стосовно неї та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги (ч. 3 ст. 1281 ЦК).

Згідно із ч. 4 ст. 1281 ЦК кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 19 березня 2009 року між Банком та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав 185 000 грн. кредиту строком до 18 березня 2019 року зі сплатою 23 % річних на споживчі цілі, умовами договору також передбачена щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредиту (п.1.12 умов договору). Позичальник зобов'язався щомісячно погашати кредит, проценти та комісію, а також сплачувати інші платежі, передбачені умовами договору.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 помер, про що Банк дізнався 3 грудня 2013 року, отримавши від дружини померлого копію свідоцтва про смерть.

Із матеріалів спадкової справи № 45/2013, відкритої після смерті ОСОБА_8, вбачається, що 12 грудня 2013 року Банк звернувся із заявою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з вимогою до спадкоємців про погашення заборгованості (додавши відповідні копії документів). Просив також повідомити про коло спадкоємців, які прийняли спадщину, та склад спадкового майна і його вартість (а.с. 123-143 т.1).

17 грудня 2013 року вказана заява прийнята нотаріусом та зареєстрована за № 373/02-14.

25 червня 2014 року приватний нотаріус Єланецького районного нотаріального округу ОСОБА_9 надав відповідь Банку про коло осіб, які прийняли спадщину, а також про те, що вимоги Банку по поверненню боргу доведено до спадкоємців (а.с. 140 т.1). Зазначене підтверджується й листом нотаріуса на адресу ОСОБА_3 (а.с. 54 т.2).

Отже, кредитор пред'явив вимогу до спадкоємців протягом шести місяців від дня, коли дізнався про смерть спадкодавця, подавши до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про погашення боргу, яка була доведена до відома спадкоємців.

Натомість спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю в межах вартості майна, держаного у спадщину (ст. 1282 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно застосував норми матеріального права, оскільки підлягали застосуванню положення ч. 4 ст. 1281 ЦК, є безпідставними та пов'язані з невірним тлумаченням цих положень закону. При цьому, посилання в апеляційній скарзі на лист-відповідь Головного управління юстиції у Миколаївській області від 26 січня 2015 року правильності висновку суду не спростовує (а.с. 53 т.2).

Згідно із п.17 ч.1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень нотаріусів віднесено вчинення такої нотаріальної дії, як передача заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам.

Спадщину після смерті ОСОБА_8, у встановлений законом шестимісячний строк, прийняли його дружина ОСОБА_5 та малолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також його донька спадкодавця від першого шлюбу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заповіт спадкодавець на випадок своєї смерті не залишив, тому всі три особи, які прийняли спадщину шляхом подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, є спадкоємцями першої черги за законом і їх частки у спадщині є рівними у відповідності до вимог ст. 1261 та ч. 1 ст. 1278 ЦК України.

Спадкоємці не оформилися у спадкових правах, документи про склад спадкового майна та про його вартість до нотаріуса не надавали (а.с. 106-143 т.1).

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що за спадкодавцем на праві власності зареєстроване рухоме та нерухоме майно (а.с. 220-223 т.1), зокрема:

- житловий будинок № 72 по вул. Кірова в с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, вартістю 8 874 грн. ;

житловий будинок № 15 по вул. Червоноармійській в смт. Єланець Миколаївської області, заставною вартістю 380 181 грн., станом на 19 березня 2009 року (а.с. 220 -223 т. 1); 8 одиниць транспортних засобів, у тому числі три із яких знаходяться в заставі Банку, заставною вартість по 20 000 грн. кожна одиниця (а.с. 9-10 т.2, а.с. 35-37 т. 1); земельна ділянка, площею 2 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства в межах території Ясногорської сільської ради Єланецького району (а.с. 14 т. 2).

Згідно із розрахунком Банку (а.с. 23-24 т.1) заборгованість позичальника за кредитним договором станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року (дата його смерті) становить 14 481,72 грн., із яких:

2 511,38 грн. - прострочена заборгованість (1 833,50 грн. - прострочені проценти; 451,13 грн. - прострочений основний борг; 41,93 грн. - прострочена комісія; 184,82 грн. - залишок несплаченої пені); 11 535,39 грн. - залишок кредиту; 422,97 грн. - залишок процентів; 11,98 грн. - залишок комісії.

Враховуючи викладене, вимоги кредитора заявлені в межах вартості спадкового майна. Тому доводи апеляційної скарги про те, що суд не визначив склад та вартість спадкового майна, є необґрунтованими. До того ж, розмір заборгованості (з урахуванням процентів та пені) розраховано та стягнуто судом лише станом на час смерті позичальника, що узгоджується з роз'ясненнями п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не оформилася у спадкових правах та не отримала спадкове майно в натурі, тому не може відповідати за борг спадкодавця, є безпідставними, оскільки, як визначено ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Посилання в апеляційній скарзі на ст. 1231 ЦК України щодо спадкування обов'язку відшкодувати майнову та моральну шкоду, завдану спадкодавцем та присуджену судом за життя спадкодавця, не має правового значення, оскільки вказана стаття не стосується спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Колегія не вбачає підстав для скасування рішення районного суду, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 відхилити, а рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 15 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: