Ухвала суду № 43089185, 02.03.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/2810/14 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.

Провадження № 22-ц/783/1498/15 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретар: Глинський О.А.,

за участі позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Самбірського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним виготовленого Самбірським МБТІ Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 грудня 2014 року передано матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Самбірського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним виготовленого Самбірським МБТІ Свідоцтва про право власності на нерухоме майно для розгляду Городоцькому районному суду Львівської області.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до Самбірського міськрайонного суду Львівської області. Вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є помилковими, що призвело до порушення норм процесуального права та неправильного вирішення питання про підсудність даної справи. Зазначає, що у позовній заяві ставиться вимога до Самбірського МБТІ про визнання недійсним правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва про право власності на нерухоме майно і жодним чином не ставиться питання про визнання права власності на будинковолодіння. Вказане свідоцтво відповідача є підробленим і саме з цих підстав ставиться вимога про визнання його недійсним. Також, судом невірно застосовано положення ч.1 ст. 114 ЦПК України, що стосується виключної підсудності, хоча до даних правовідносин в дійсності підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 109 ЦПК України, а саме позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи, що відповідач був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України та лист, який надійшов від відповідача, із змісту якого вбачається, що вони просять проводити розгляд справи у відсутності їх представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає та підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду - немає.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції при постановленні такої, посилаючись на ст. 116 ЦПК України, вказував про те, що необхідно вирішити питання передачі даної справи до відповідного місцевого суду, оскільки позовною вимогою особи є визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно у с.Градівка Городоцького району Львівської області та як установлено до початку з'ясування обставин у справі у судовому засіданні подальше визнання права власності та реєстрацію цього будинковолодіння за позивачем.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції в цілому обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Крім цього, відповідно до ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування); 2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності; 3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 4) ліквідовано суд, який розглядав справу. У випадках, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду. Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення. Забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, ОСОБА_2 заявлено єдину позовну вимогу до відповідача Самбірського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно на АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_4 7.08.1989 року. Тобто позов стосується нерухомого майна, що розташоване у Городоцькому районі, що є територією на яку розповсюджується діяльність Городоцького районного суду Львівської області.

Відтак у даному випадку спір виник з приводу нерухомого майна та загальні вимоги процесуального закону щодо підсудності, передбачені ч.2 ст. 109 ЦПК України, на яку посилається апелянт, - застосуванню не підлягають.

Крім цього, як також вбачається із матеріалів справи питання про передачу справи в інший суд Самбірським міськрайонним судом Львівської області вирішено до початку судового розгляду справи.

Тому, висновок суду першої інстанції про те, що спір виник з приводу нерухомого майна та повинен розглядатись за його місцезнаходженням у Городоцькому районі, Львівської області є підставним, а доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, відповідно - безпідставними.

Проте, що стосується посилань суду першої інстанції в ухвалі на "установлення до початку з'ясування обставин у справі, - подальше визнання права власності та реєстрацію цього будинковолодіння за позивачем ОСОБА_2", то такі судом здійсненні помилково, оскільки, як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_2 у такій заявлено одну позовну вимогу згадану вище, інших заяв про зміну, збільшення розміру позовних вимог, тощо ним подано не було та подальше заявлення вимог про визнання права власності та реєстрацію згаданого будинковолодіння за позивачем, ОСОБА_2 - заперечує. Однак такі посилання суду першої інстанції не є такими, що впливають по суті на законність та обґрунтованість судового рішення в цілому, а тому підлягають виключенню із мотивувальної частини судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 грудня 2014 року - залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання суду на "установлення до початку з'ясування обставин у справі, - подальше визнання права власності та реєстрацію цього будинковолодіння за позивачем ОСОБА_2".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А.Левик

Судді: В.Я. Бакус

Т.А. Гірник