Ухвала суду № 43088960, 12.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13125/14-ц Провадження № 22-ц/772/696/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 19Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Берегового О.Ю., з участю секретаря Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_2 про внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 жовтня 2014 року, -

встановила:

23 червня 2014 року Вінницька міська рада звернулася до суду з цим позовом вказуючи, що 17 листопада 2011 року між сторонами укладено договір земельного сервітуту для обслуговування об'єкту нерухомості на частку прибудинкової території, площею 0,0143 га, багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 строком на 10 років. Згідно з п. 4.6 договору розмір плати за встановлення земельного сервітуту щорічно переглядається у випадку збільшення розмірів земельного податку, ставки орендної плати, а також нормативної грошової оцінки земель. Рішенням Вінницької міської ради від 21 червня 2007 року № 1109 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Вінниці станом на 1 січня 2007 року. 21 червня 2013 року рішенням Вінницької міської ради № 1332 затверджено технічну документацію з нової нормативної грошової оцінки земель, а також вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення від 21 червня 2007 року № 1109 з 1 січня 2014 року. Того ж дня рішенням № 2785 встановлена збільшена середня (базова) вартість 1 кв. м. земель міста в розмірі 290,80 грн. У зв'язку із введенням з 1 січня 2014 року нової нормативної грошової оцінки земель 20 грудня 2013 року ОСОБА_2 була направлена угода від 12 грудня 2013 року про внесення змін до п. 4.2 договору для підписання, за якою сплата за сервітутне користування встановлювалась у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі і становила 32756,45 грн.

Оскільки листом від 29 січня 2014 року ОСОБА_2 відмовилась від підписання цієї угоди Вінницька міська рада просила суд винести рішення, яким внести зміни до договору про встановлення земельного сервітуту, визначивши розрахунок плати за сервітутне користування в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 272970,40 грн. = 32756,45 грн. (комерційне використання).

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 9 жовтня 2014 року позов задоволено. Внесено зміни до договору про встановлення земельного сервітуту від 17 листопада 2011 року, укладеного між Вінницькою міською радою та ОСОБА_2, який зареєстрований у книзі договорів земельного сервітуту 13 грудня 2011 року за № 274/12-11 стосовно земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0143 га. Викладено п. 4.2. - розрахунок плати за сервітутне користування в такій редакції:

«Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі:

Одержувач: УК у м. Вінниці (м. Вінниця) 13050500

р/р 33217815700002

ЗКПО 38054707

Банк: ГУДКСУ у Вінницькій області

МФО 802015 Призначення платежу: *101;

Призначення платежу: «орендна плата з фізичних осіб»

Сплата за сервітутне користування обчислюється в наступному порядку:

В розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 272970,40 грн. = 32756,45 грн. (комерційне використання).

Адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1, площею 0,0143 га.

Вирішено питання про судові витрати у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 17 листопада 2011 року між сторонами укладено договір земельного сервітуту для обслуговування об'єкту нерухомості на частку прибудинкової території, площею 0,0143 га, багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 строком на 10 років (а.с.8). Рішенням Вінницької міської ради від 21 червня 2007 року № 1109 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Вінниці станом на 1 січня 2007 року. 21 червня 2013 року рішенням Вінницької міської ради № 1332 затверджено технічну документацію з нової нормативної грошової оцінки земель, встановлена збільшена середня (базова) вартість 1 кв. м. земель міста в розмірі 290,80 грн., а також вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення від 21 червня 2007 року № 1109 з 1 січня 2014 року (а.с.13). У зв'язку із введенням з 1 січня 2014 року нової нормативної грошової оцінки земель 20 грудня 2013 року ОСОБА_2 була направлена угода від 12 грудня 2013 року про внесення змін до п. 4.2 договору для підписання, за якою сплата за сервітутне користування встановлювалась у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі і становила 32756,45 грн. (а.с.14-17). Листом від 29 січня 2014 року ОСОБА_2 відмовилась від підписання цієї угоди (а.с.18).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 4.6 договору земельного сервітуту від 17 листопада 2011 року розмір плати за встановлення земельного сервітуту щорічно переглядається у випадку збільшення розмірів земельного податку, ставки орендної плати, а також нормативної грошової оцінки земель.

Оскільки рішенням Вінницької міської ради № 1332 від 21 червня 2013 року затверджено технічну документацію з нової нормативної грошової оцінки земель, встановлена збільшена середня (базова) вартість 1 кв. м. земель міста в розмірі 290,80 грн., починаючи з 1 січня 2014 року, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність відмови ОСОБА_2 від укладення угоди про внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту та необхідність внесення таких змін у судовому порядку, відповідно до умов цього договору.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рішення Вінницької міської ради № 1332 від 21 червня 2013 року про затвердження технічної документації з нової нормативної грошової оцінки земель всупереч вимогам п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України не було оприлюднене до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а відтак може застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Ч. 5 цієї статті встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

У відповідності до ч. 10 зазначеної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З офіційного сайту Вінницької міської ради видно, що рішення № 1332 від 21 червня 2013 року про затвердження технічної документації з нової нормативної грошової оцінки земель було оприлюднене 26 червня 2013 року, воно також опубліковане у № 55 газети «Вінницька газета» від 27 червня 2013 року, у встановленому законом порядку це рішення незаконним визнане не було, а відтак є чинним, тобто обов'язковим для виконання усіма фізичними та юридичними особами, на яких поширюється його дія.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про порушення судом правил підсудності, тому що договір про встановлення земельного сервітуту є договором щодо нерухомого майна - земельної ділянки, тому його виконання можливе лише за місцем розташування цієї ділянки. Отже, враховуючи те, що предмет договору розташований у м. Вінниці, справа, відповідно до приписів ч. 8 ст. 110 ЦПК України, могла розглядатись Вінницьким міським судом.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарг не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.С. Панасюк

Судді: М.В. Іванюк

О.Ю. Береговий