Ухвала суду № 43088891, 06.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/9735/14-ц Провадження № 22-ц/772/350/2015Головуючий в суді першої інстанції Романчук Р. В.Категорія 48Доповідач Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення коштів задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування понесених витрат 202 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині вирішення позовних вимог про визнання кредитних коштів, отриманих ОСОБА_2 в період шлюбу з ОСОБА_4 згідно кредитних договорів, а також кредитних коштів, отриманих ОСОБА_4 відповідно до кредитного договору - об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити в цій частині нове про задоволення позовних вимог. В решті рішення суду просить залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції і обговоривши підстави апеляційної скарги вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 22 листопада 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Сторони у справі є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1.

Рішеннм Вінницького міського суду Вінницької області від 07.08.2013 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, шо з метою здійснення ремонту в квартирі вони з відповідачем неодноразово брали кредитні кошти в банківських установах, ці кошти отримувалися позивачем за згодою відповідача та були використані в інтересах сім'ї, а тому вважає що кошти є спільним майном подружжя, у зв'язку з чим також просить визнати кредитні кошти в сумі 3 372 грн. 60 коп., отримані ним в період шлюбу із відповідачем, згідно кредитного договору № 99918232 від 15.09.2012 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Банк Русский Стандарт" об'єктом права спільної сумісної власності подружжя позивача та відповідача. Визнати кредитні кошти (гроші) в сумі 1 306 грн. 92 коп., отримані ним в період шлюбу із відповідачем, згідно кредитного договору № 94321125 від 27.12.2011 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Русский Стандарт" об'єктом права спільної сумісної власності подружжя позивача та відповідача. Визнати кредитні кошти в сумі 18 900 грн. 00 коп., отримані ним в період шлюбу із відповідачем, відповідно до заяви (оферти) № 014-99910-141112 від 14.11.2012 року, поданою позивачем до ПАТ "Дельта Банк", об'єктом права спільної сумісної власності подружжя позивача та відповідача. Стягнути з відповідача на користь позивача кошти, які є 1/2 часткою виплаченої позивачем ПАТ "Банк Русский Стандарт" в якості погашеної заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом, згідно кредитного договору № 99918232 від 15.09.2012 року. Стягнути з відповідача на користь позивача кошти, які є 1/2 часткою виплаченої позивачем ПАТ "Банк Руский Стандарт" в якості погашеної заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом, згідно кредитного договору № 94321125 від 27.12.2011 року. Стягнути з відповідача на користь позивача кошти, які є 1/2 часткою виплаченої позивачем ПАТ "Дельта Банк" в якості погашеної заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом, згідно заяви (оферти) № 014-99910-141112 від 14.11.2012 року.

09 червня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 29-200, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в сумі 10 500 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі, процентна ставка встановлена в розмірі 11,5 % річних, кінцевий термін погашення 08.06.2026 року, з цільовим призначенням кредиту - для придбання нерухомості.

В цей же день, між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 60-200, відповідно до умов якого ОСОБА_9 передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 для забезпечення зобов'язань перед банком в повному обсязі за кредитним договором № 29-200 від 09.06.2005 року.

Як вбачається з квитанцій від 04.09.2007 року на суму 1 000 доларів США, що еквівалентно 5050 грн. 00 коп., від 02.11.2007 року на суму 500 доларів США. що еквівалентно 2 525 грн. 00 коп., від 08.01.2008 року на суму 150 дол. США, що еквівалентно 757 грн. 50 коп., ОСОБА_4 вносила кошти за погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором № 000010701350.

З листа ПАТ "УкрСиббанк" від 18.11.2014 року № 54-2/200-125 вбачається, що даний кредит було погашено в березні 2008 року.

15 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Русский Стандарт» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 99918232, сума кредиту 3 372, 60 грн., строк кредиту з 15.09.2012 року по 17.03.2014 року, процентна ставка за кредитом 0,01% річних.

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства «Банк «Русский Стандарт» від 15.11.2013 року № 22/43-06-501, станом на 15.11.2013 року заборгованість за кредитним договором № 99918232 погашена в повному обсязі та кредитний договір закрито.

27 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Русский Стандарт» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 94321125, сума кредиту 1 306,92 грн., строк кредиту з 27.12.2011 року по 27.09.2012 року, процентна ставка за кредитом 0,01% річних.

14 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» та ОСОБА_2 оформлено заяву (оферту) № 014-99910-141112 сума кредиту 18 900 грн., строк кредиту 36 місяців, розмір процентної ставка перші шість місяців 0,01% річних, починаючи з сьомого місяця 48% річних, авансовий платіж 1800 грн.

За положеннями статей 61, 70 СК України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджається майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою; при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя; дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового; договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. п. 23. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ), ч. 3 ст. 368 ЦК України, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Отже, положення ст. 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя і не стосується права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника як сторони договору (ч. 1 ст.1054 ЦК України).

Це означає, що спільною власністю чоловіка та дружини, яка може ділитися між ними відповідно до ст. 68 СК України, може бути лише майно, придбане за договором, а не кошти, вже витрачені на придбання майна.

Посилання апелянта на те, що кошти, отримані за кредитними договорами є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до ч. 3 ст. 62 СК України та підлягають поділу є безпідставним, оскільки зазначені кошти є такими, що споживаються та витрачаються на придбане майно, що в подальшому може бути поділено між подружжям, тому гроші подружжя, що витрачені не можуть бути поділені.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, характер спірних правовідносин та норми, що їх регулюють і дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) В.І.Чорний

Судді: (підпис) С.К.Медвецький

(підпис) В.В.Оніщук

З оригіналом вірно: