Ухвала суду № 43088160, 30.01.2015, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 447/3040/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2015 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Головатий А. П.

при секретарі Венгер Л.М. ,

за участю державного виконавця ВДВС Миколаївського РУЮ ОСОБА_1,

розглянувши подання заступника начальника ВДВС Миколаївського РУЮ ОСОБА_2, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ,-

в с т а н о в и в :

Заступник начальника ВДВС Миколаївського РУЮ ОСОБА_2 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон. В обгрунтування подання зазначає наступне. На примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ЄДРВП № 35755839 про стягнення з ОСОБА_3 «Науково - виробничого підприємства - Розліт» заборгованості на користь держави, фізичних та юридичних осіб, до складу якого входить 27 виконавчих проваджень на загальну суму 2 994 558, 34 грн.

Директором ОСОБА_3 «Науково - виробничого підприємства - Розліт» являється ОСОБА_4.

Станом на 03.10.2014 року, заборгованість по зазначеному зведеному виконавчому провадженню боржником не погашена.

У зв'язку з вищенаведеним, просить суд тимчасово обмежити керівника ОСОБА_3 "Науково-виробничого підприємства Розліт" ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань покладених рішеннями судів в межах зведеного виконавчого провадження ЄДРВП №35755839.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду подання та вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи та судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Миколаївського РУЮ перебуває зведена виконавче провадження ЄДРВП №35755839.

Відповідно до облікової картки на зведене виконавче провадження з боржника ОСОБА_3 "Науково-виробничого підприємства-Розліт" директором якого є ОСОБА_4 підлягає стягненню сума, яка становить 2 994 558, 34 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Миколаївського РУЮ ОСОБА_5 від 28.02.2013 року накладено арешт на кошти у межах суми 499758, 46 грн., що належать боржнику ТОВ "НВП-Розліт" та містяться на рахунках №26054060253471, №26003050224405, які відкриті у ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 305299.

Постановою державного виконавця ВДВС Миколаївського РУЮ ОСОБА_5, від 13.03.2013 року накладено арешт на кошти у межах суми 499 758, 46 грн., що перебувають у касі або надходять до неї та належать боржнику ТОВ "НВП "Розліт".

З актів державного виконавця від 16.04.2013 року вбачається, що державним виконавцем проведено опис і арешт майна, що належить боржнику. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_6.

Актом державного виконавця від 12.11.2013 року описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4

Вимогою державного виконавця від 12.02.2014 року зобовязано зберігача майна ОСОБА_4 надати отримане майно згідно акту від 12.11.2013 року для огляду, що буде проведений 21.02.2014 року за адресою: Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2.

Вимогу боржник отримав 18.02.2014 року.

21.02.2014 року державним виконавцем складено акт про те, що зберігач майна ОСОБА_4 не з'явився та не надав для огляду опимане й арештоване майно згідно з актом опису від 12.11.2013 року хоча був повідомлений належним чином про час та місце проведення огляду описаного й арештованого майна.

04.03.2014 року державним виконавцем направлена вимога боржнику про надання для проведення огляду описаного майна згідно з актом від 12.11.2013 року, що буде проведений 14.03.2014 року за адресою: Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2, однак така зберігачем майна ОСОБА_4 не виконана, що стверджується актом державного виконавця від 14.03.2014 року.

В подальшому 14.04.2014 року втретє була скерована вимога державного виконавця про проведення огляду описаного майна 28.04.2014 року та в результаті даного огляду був складений акт опису та арешту майна.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.18 ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Скориставшись наданими законом повноваженнями, державний виконавець звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_4, як керівника боржника ОСОБА_3 "Науково-виробниче підприємство "Розліт", у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання останнім своїх зобов'язань.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Аналіз перелічених вище норм законодавства дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобовязань за рішенням суду.

Із наявних у справі доказів вбачається, що боржник неодноразово ухилявся від надання для огляду описаного та арештованого майна, хоча належним чином був повідомлений про день та час такого огляду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, до подання є підставним, та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.208, 210, 215-214, 377-1 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,-

у х в а л и в:

Подання задоволити.

Тимчасово обмежити, керівника ОСОБА_3 "Науково-виробничого підприємства Розліт" ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (НОМЕР_2, виданий 30.01.2003 року Личаківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області) що зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань покладених рішеннями судів в межах зведеного виконавчого провадження ЄДРВП №35755839.

Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Головатий А. П.