Вирок № 43087777, 29.12.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6280/14-к

Провадження № 1-кп/442/264/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого Дубеля Р.М.

при секретарі Півала І.М.

з участю прокурора Тішина М.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобича кримінальне провадження № 12014140110000304 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Надим Тюменської обл. Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, прож. АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,-

встановив :

ОСОБА_2 11 лютого 2014 року, близько 16 год. 00 хв., знаходячись в коридорі приміщення будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив конфлікт з своєю матір'ю ОСОБА_3. Під час даного конфлікту ОСОБА_2, тримаючи у руках дерев'яний стілець, підійшов до ОСОБА_3, яка стояла біля дверей, що ведуть в кімнату спальні та умисно наніс останній близько п'яти ударів по голові та плечах. Внаслідок цього ОСОБА_3 впала на землю. Не зупиняючись, ОСОБА_2 продовжував наносити удари цим же стільцем своїй матері, яка лежала на землі, в різні ділянки тіла. В подальшому ОСОБА_2, взявши матір за одяг, виштовхав її на подвір'я будинку та, тримаючи руками за шию, бив її головою об бруківку.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_2, заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_3 у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді струсу мозку, рани в потиличній ділянці голови, синців в ділянці обох очниць, на задній поверхні лівого плечового суглобу, на задній поверхні правого плеча, на задньо-зовнішній поверхні правого передпліччя, поверхневої рани на слизовій нижньої губи справа, які згідно висновку судово - медичного експерта № 78 від 24.02.2014 року по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 категорично заперечив свою причетність до скоєння даного кримінального правопорушення та пояснив суду, що він проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_3, однак остання зараз за місцем проживання не живе. З матір'ю перебуває у неприязних відносинах. Майже кожен день у них вдома виникають конфлікти через те, що мати прагне виселити його із будинку. При конфліктах він будь яких тілесних ушкоджень матері не наносить.

Так, 11 лютого 2014 року він протягом дня перебував вдома. Того дня до нього додому приїхали працівники міліції та повідомили, що мати написала на нього заяву, їм він повідомив, що це є наклеп. Того дня своєї матері він вдома не бачив. Щодо насення їй тілесних ушкоджень вважає, що це наклеп в його сторону.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому, його винуватість доводиться іншими доказами, здобутими під час судового розгляду справи:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила суду, що вона раніше проживала по адресі АДРЕСА_1 разом із своїм сином ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_4, однак на даний час там не проживає, оскільки її син ОСОБА_2 є наркоманом, алкоголіком та систематично наносить їй побої. Так, 11.02.2014 р. біля 16 год. вона приїхала до себе додому із села. В цей час в будинку був її син ОСОБА_2 Коли зайшла до будинку, вхідні двері були відчинені. Коли намагалася відчинити двері в кімнату спальні, до неї підійшов її син ОСОБА_2 та безпричинно почав наносити їй удари табуреткою, яку тримав в руках, в область голови, по плечах та руках. Після цього взяв її за руки та витягнув на подвір'я будинку, на бруківку. Коли вона лежала на землі, її син ОСОБА_2 наносив їй удари ногами в різні ділянки тіла. Вона, вирвавшись від нього, вибігла на вулицю та поїхала в міліцію, де повідомила працівників міліції про своє побиття її сином ОСОБА_2

Просить стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 10000 грн. моральної шкоди, при визначенні міри покарання повністю покладається на думку суду;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що він раніше проживав по адресі АДРЕСА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_2 Її син ОСОБА_2 кожен день вчиняє вдома безпричинно конфлікти. ОСОБА_2 часто зловживає алкогольними напоями. Під час конфліктів, ображає нецензурними словами, завжди наносить йому та його дружині тілесні ушкодження. Так, останній конфлікт мав місце 11 лотого 2014 року, а саме коли він перебував на тимчасовому заробітку в м. Стрию. В цей день близько 20 год. 00 хв. йому зателефонувала його дружина та повідомила, що вона перебуває в лікарні, і що її знову ж побив син ОСОБА_2. Того дня дружина поїхала в м. Дрогобич, за місцем проживання, для того, щоб взяти їхні речі із будинку, доступу до якого вони не мають, так як син не дає. За годину він приїхав в Дрогобицьку міську лікарню. Коли побачив свою дружину, остання була в тяжкому стані, а саме у неї була зашита потилиця, були синці під очима, синці на плечах, а також вона була без зубів. Дружина на його запитання, що трапилось, розповіла, що коли вона близько 16 год. хотіла зайти у кімнату спальні, то до неї наблизився її син ОСОБА_2 із табуреткою у руках, почав наносити удари по голові, по плечах, від чого дружина впала на підлогу, він не зупинявся та знову ж наносив тілесні ушкодження, копав її, підняв за плечі та викинув на вулицю. Кинувши її на бруківку, знову наносив тілесні ушкодження. Дружина втекла на вулицю та, зупинивши автомобіль, направилась в Дрогобицьку міліцію і лікарню;

- показаннями свідка ОСОБА_5, лікаря-нейрохірурга ДМЛ № 1, який ствердив суду, що дійсно потерпіла ОСОБА_3 в лютому 2014 р. знаходилась на лікуванні в одній із палат нейрохірургічного відділення ДМЛ № 1 та він був її лікуючим лікарем. Виписана із лікарні 20.02.2014 р. із діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана м'яких тканин потилиці. Щодо отримання даних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 йому нічого не відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_6, ст. дільничного інспектора Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Л/о, який пояснив суду, що обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 проживають на дільниці, яку він обслуговує. ОСОБА_3 неодноразово зверталась в Дрогобицький МВ ГУМВСУ з приводу неправомірних дій щодо неї свого сина ОСОБА_2, по її зверненнях приймалися рішення. 11.02.2014 р. на місце конфлікту, який стався між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, він не виїжджав, виїжджала слідчо-оперативна група;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.08.2014 р. за участю потерпілої ОСОБА_3, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 показала і розказала, при яких обставинах і в які частини тіла 11.02.2014 р. її син ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження (а.с. 36-40);

- висновками судово-медичного експерта № 78 від 24.02.2014 р. та № 515 від 12.08.2014 р., згідно яких у гр-ки ОСОБА_3 малися наступні тілесні ушкодження : черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, рана в потиличній ділянці голови, синці в ділянці обох очниць, на задній поверхні лівого плечового суглобу, на задній поверхні правого плеча, на задньо-зовнішній поверхні правого передпліччя, поверхнева рана на слизовій нижньої губи справа. Дані тілесні ушкодження були спричинені незадовго до поступлення освідуваної в лікарню дією твердого предмета, можливо в час та при обставинах, вказаних потерпілою, і по ступеню тяжкості відносяться : черепно-мозкова травма з ушкодження на голові до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я; синці на верхніх кінцівках - до категорії пегких тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні при обставинах, вказаних ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту, зокрема рана в потиличній ділянці могла утворитись внаслідок удару по голові дерев'яним стільцем, ушкодження на обличчі внаслідок ударів головою об бруківку, синці на верхніх кінцівках внаслідок нанесення ударів ногами (а.с. 15, 55-56).

Оцінюючи зазначені вище докази, суд визнає їх належними і допустимими, такими, що містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують винність обвинуваченого.

Суд критично оцінює твердження обвинуваченого ОСОБА_2 щодо його невинуватості у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, бере до уваги вищенаведені докази та розцінює їх як такі, що об'єктивно в цілому із висвітленням деталей відтворюють події не в завуальованому, а максимально приближеному до реальності вигляді.

Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати по ст. 125 ч.2 КК України, так як він при вищенаведених обставинах умисно заподіяв легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_3, що спричинило короткочасний розлад її здоров'я.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним кримінального правопорушення, що він є інвалідом 3-ї групи. його характеризуючі дані.

З врахуванням всіх вищенаведених обставин та особи винного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід визначити покарання у виді арешту та, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи (а.с. 95) та не заперечує щодо застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році», на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 р.» від 14.05.2014 р. звільнити від відбування покарання.

Цивільний позов прокурора в інтересах Дрогобицької міської лікарні № 1 підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки є підтвердженим документально (а.с. 101). А тому в користь зазначеного лікувального закладу з ОСОБА_2 слід стягнути 2034, 00 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3.

Стосовно цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення із останнього моральної шкоди, заподіяної його неправомірними діями, то при визначенні суми моральної шкоди суд враховує, що потерпіла зазнала сильного фізичного болю, в результаті побиття тривалий час була прикута до ліжка, пересувалася лише за допомогою інших, що обвинувачений є рідним сином потерпілої, якого вона народила, виховала, дбала про його нормальний розвиток та виховання, забезпечувала всім необхідним в його житті, що ОСОБА_2 постійно погрожував ОСОБА_3

За таких обставин суму моральної шкоди, яку слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_3, суд оцінює в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України та призначити йому покарання 2 (два) місяці арешту.

Згідно п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 р.» від 14.05.2014 р. звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Дрогобицької міської лікарні № 1 (р/р № 35425201029302 в ГУ ДКСУ у Львівській області, ЄДРПОУ 13815703, МФО 825014) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 2034 (дві тисячі тридцять чотири) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Р.М.Дубель