Ухвала суду № 43087413, 12.03.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 130/1285/14-ц

Пр. 2-п/336/21/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.

при секретарі Петрові С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4) про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 130/1285/14-ц, пр. 2/336/109/2015 від 05.02.2015 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково. За рішенням, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернуто стягнення на предмет застави автомобіль Mercedes Benz, модель: S500, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий-В, № кузова/шасі: WDB2201751А123645, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ. Також за рішенням зазначений автомобіль підлягає вилученню у ОСОБА_1 та передачі в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк». З ОСОБА_1 стягнуто на користь позивача судовий збір в сумі 3654 грн.. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

24.02.2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

В заяві зазначає, що при розгляді даної справи він не був присутній, оскільки був повідомлений про день та час слухання справи лише за 3 дні до судового засідання. Окрім того, на адресу суду ним були направлені письмові заперечення проти позову, в яких він зазначав, що є не належним відповідачем у справі, оскільки спірний автомобіль був проданий ним ОСОБА_2, що підтверджується документами. У додатках надана довідка, згідно якої 09.08.2014 р. автомобіль був знятий з обліку для подальшої реалізації.

Заявник вважає, що справу розглянуто однобічно, не повно та не обєктивно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, оскільки він був позбавлений процесуальних прав, визначених ст.ст. 27, 31 ЦПК України, а доводи позивача та його представника не перевірені і не підтверджені матеріалами справи, судом були не повно зясовані обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті, факти викладені в рішенні ґрунтуються не на дійсних фактичних обставинах справи, а на припущеннях.

ОСОБА_1 і представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 і треті особи в судове засідання не зявились, про день, час і місце розгляду заяви повідомлялись к встановленому порядку, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши заяву, матеріали, що до неї додані, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 34), з якого вбачається, що судова повістка отримана ОСОБА_1 02.02.2015 р.. Відповідно до ч. 4 ст. 74 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Отже, судове засідання судом проведено без порушень вимог, передбачених цивільно-процесуальним законодавством.

П. 4 ч. 2 ст. 229 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Посилання заявника на довідку щодо зняття спірного автомобіля з обліку для подальшої реалізації , видану 18.02.2015 р. Центром надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Прилуки, Прилуцький, Ічнянський,, Варвинський, Срібнянський при УДАІ УМВС України в Чернігівській області, спростовуються інформацією, яка витребовувалась судом в процесі розгляду справи, наданою Центром № 2 надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя ОСОБА_5 України в Запорізькій області, згідно якої станом на 04.12.2014 р. засіб марки MERCEDES-BENZ S500, д/н НОМЕР_1, 2000 р.в., зареєстровано на імя ОСОБА_1, а тому посилання заявника на те, що він є не належним відповідачем є безпідставними.

За положеннями ст.ст. 321, 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Письмова форма договору купівлі-продажу транспортного засобу передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, якою затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Отже, підстави набуття права власності на майно чітко визначені цивільним законодавством. Відповідно до п.п. 2, 7, 8 вказаного Порядку передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Встановлений же п.п.2,7,8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок, моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою КМУ № 1388 від 07.08.1998 р., порядок набуття права власності на транспортний засіб передбачає обовязкову реєстрацію власника придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності. Отже, при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, суд приймає до уваги інформацію, отриману з Центру № 2 надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя ОСОБА_5 України в Запорізькій області оскільки вона відповідає вимогам порядку реєстрації переходу права власності.

На час розгляду справи - 05.02.2015 р. право власності на спірний автомобіль зареєстровано на імя ОСОБА_1, інші докази щодо власника спірного автомобіля в матеріалах справи відсутні, клопотання про їх витребування до суду не надходило.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищевикладеного, підстав, визначених ст. 232 ЦПК України, для скасування заочного рішення суду, суд не встановив.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4) про звернення стягнення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Дмитрюк