Ухвала суду № 43086729, 10.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження № 22-ц/790/956/15 Головуючий: 1 інстанції

Справа № 431/2358/13-ц Озеров В.О. Категорія: договірні Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

за участю: секретаря: Каменської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу судді Старобільського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2014 року за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Старобільського районного суду Луганської області з вищезазначеною заявою, в якій вказували на те, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 19 вересня 2013 року були задоволені позовні вимоги Кредитної спілки «Імперіал ЛТД», а саме: стягнуто з них, як солідарних боржників - поручителів позичальника ОСОБА_7, на користь кредитної спілки кредитну заборгованість за Договором кредитної лінії № 1255 від 15 липня 2011 року в загальному розмірі 63 370,81 грн.

Зазначене рішення районного суду було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку, в результаті чого було частково скасовано та у відповідній частині позовних вимог КС «Імперіал ЛТД» передано на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

08 липня 2014 року Старобільським районним судом Луганської області по цій же справі ухвалено ще одне рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь КС «Імперіал ЛТД» кредитної заборгованості за Договором кредитної лінії № 1255 від 15 липня 2011 року в розмірі 63 370,81 грн., але це судове рішення не набрало законної сили, оскільки було оскаржено відповідачами в апеляційному порядку.

Проте, не зважаючи на те, що розгляд справи судом по суті ще не закінчився, Старобільським районним судом Луганської області було видано виконавчий лист № 431/890/13ц від 07.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь КС «Імперіал ЛТД» кредитної заборгованості за Договором кредитної лінії № 1255 від 15 липня 2011 року в розмірі 63 370,81 грн., за яким державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції 22.05.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 43519670 з примусового виконання цього виконавчого листа.

Таким чином, на теперішній час є виконавчий лист № 431/890/13ц від 07.05.2014 року та рішення Старобільського районного суду Луганської області від 08.07.2014 року, яке не набрало законної сили, про стягнення з тих же самих осіб однієї й тієї ж суми боргу двічі.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що виконавчий лист № 431/890/13ц від 07.05.2014 року не відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», оскільки виданий на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили, заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили суд відповідно до ст. 369 ЦПК України визнати зазначений виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та до розгляду їхньої заяви зупинити стягнення за цим виконавчим листом та витребувати цей виконавчий лист з відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (виконавче провадження ВП № 43519670).

Ухвалою судді Старобільського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2014 року вищезазначену заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернуто заявникам.

Не погодившись із таким процесуальним рішенням, заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просять скасувати зазначену вище ухвалу судді районного суду, як незаконну і необґрунтовану та позитивно вирішити ініційоване ними питання про визнання виконавчого листа № 431/890/13ц, виданого Старобільським районним судом Луганської області 07.05.2014 року таким, що не підлягає виконанню.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді районного суду відповідно до ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи спільну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання виконавчого листа № 431/890/13ц, виданого Старобільським районним судом Луганської області 07.05.2014 року таким, що не підлягає виконанню, заявникам, суддя районного суду виходив із того, що ця заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 369 ЦПК України та не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є сторонами виконавчого провадження ВП № 43519670, відкритого у відповідності до постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2014 року за виконавчим листом № 431/890/13ц.

Однак, із таким висновком судді районного суду судова колегія погодитися не може, оскільки цей висновок у даному випадку є помилковим і таким, що не ґрунтується на законі.

За приписами ст.ст. 1, 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі: Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, та здійснюється на підставі виконавчих документів, у тому числі й виконавчих листів, що видаються судами, (ст.ст. 2, 17 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ст. 8 Закону № 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом (ч. 2 ст. 369 ЦПК України).

Згідно частини третьої вказаної правової норми суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.

Як свідчать матеріали цивільної справи, рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 19 вересня 2013 року було задоволено позов Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача - КС «Імперіал ЛТД» заборгованість за Договором кредитної лінії № 1255 від 15.07.2011 року в розмірі 63 370,81 грн., а також судові витрати, понесені ним по справі, в розмірі 633,70 грн.

Як вбачається з ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня 2014 року про задоволення подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції щодо надання дозволу про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, на виконанні в зазначеному відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист № 431/890/13ц від 07.05.2014 року, виданий Старобільським районним судом Луганської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь КС «Імперіал ЛТД» заборгованості за Кредитним договором у розмірі 63 370,81 грн., а також судових витрат у розмірі 633,70 грн.

Таким чином, заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є боржниками в розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак вправі звертатися до суду в порядку ст. 369 ЦПК України з заявою про визнання виконавчого листа № 431/890/13ц від 07.05.2014 року таким, що не підлягає виконанню.

Однак, суддя районного суду на зазначене належної уваги не звернув, у зв'язку з чим безпідставно повернув заявникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їхню спільну заяву про визнання виконавчого листа № 431/890/13ц від 07.05.2014 року таким, що не підлягає виконанню, не зважаючи навіть на те, що один із заявників - ОСОБА_2 у будь-якому випадку є боржником, тобто стороною виконавчого провадження ВП № 43519670.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, оскаржувана ухвала судді Старобільського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2014 року не може бути визнана обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням приписів процесуального закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України скасувати цю ухвалу судді районного суду, а матеріали справи за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для розгляду цієї заяви відповідно до вимог діючого цивільного процесуального законодавства.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Старобільського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2014 року - скасувати.

Матеріали справи за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для розгляду цієї заяви відповідно до вимог діючого цивільного процесуального законодавства.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: