Ухвала суду № 43082776, 13.03.2015, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/67/14-ц

Провадження № 6/342/11/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2015 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Гайдича Р.М.

секретаря Вінтоник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання державного виконавця ВДВС Городенківського РУЮ про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобовязань,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець з погодженням з в.о. начальника ВДВС Городенківського РУЮ звернувся до суду з даним поданням. Обгрунтовуючи його тим, що боржник ОСОБА_1 згідно рішення суду за виконавчим листом в справі №342/67/14-ц зобовязана сплатити 17 735,05 грн. боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк», однак цього не робить.

До суду державний виконавець подав заяву з проханням задовольнити дане подання та про його розгляд без його участі.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 вищевказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобовязань, але лише до моменту виконання зобовязань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязання за рішенням.

Тобто тільки у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, може бути застосовано до нього тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а не з підстав наявності у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, така підстава законом не передбачена.

На користь такого висновку свідчать і положення статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», яка визначає підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 вищевказаного закону громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. А відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, тобто якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, обовязковою обставиною, яка підлягала зясуванню судом, є факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобовязань та доведення цього факту заявником в порядку, встановленому вст. 60 ЦПК України.

Як видно з матеріалів справи боржник ОСОБА_1 має сплатити згідно заочного Рішення Городенківського районного суду від 11.02.2014 року в справі 342/67/14-ц та виконавчого листа виданого цій справі 10.06.2014 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області борг в суму 17 735 грн. 05 коп. на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

В матеріалах подання наявна копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2014 року та відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_1 отримувала дану постанову, оскільки факт її відправки боржнику державним виконавцем 12.11.2014 року не підтверджує факту її отримання, також не надано і підтвердження того, що вона свідомо (умисно) ухиляється від сплати боргу, що не підтверджується і відсутністю у боржника транспортних засобів, сільсько-господарської техніки, нерухомого майна, доходів у вигляді пенсії чи заробітної плати тощо. Крім того державним виконавцем зазначено в Акті, що за місцем проживання боржника ОСОБА_1 04.02.2015 року майна для опису не виявлено, хоча в довідці отриманої державним виконавцем від 17.11.2014 року № 531/06/02 наданої відділом Держземагенства у Городенківському районі зазначено, що ОСОБА_1 є власником майна, а саме двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3036 га. та 0,9039 га.

За таких обставин, державним виконавцем не доведено, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання покладених на неї рішенням суду зобовязань, а сама лише наявність заборгованості не є підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, також державним виконавцем не зазначено і не надано доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 має намір та можливість виїхати за межі України, оскільки отримання нею закордонного паспорту в 2001 році не підтверджує даного факту і що саме обмеження її у виїзді за кордон яким-небудь чином вплине на виконання боржником рішення суду, тому слід залишити дане подання державного виконавця без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 377-1 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Городенківського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена на протязі пяти днів до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Гайдич Р.М.