Рішення № 43082120, 11.03.2015, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5107/14-ц

Провадження № 2/185/36/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7555,04 грн. та моральної шкоди 5000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником автомобіля ВАЗ 21150, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1. 16 січня 2014 року приблизно в 17.00 год. його син ОСОБА_5, якому він надав свій автомобіль у користування, приїхав на ньому до родичів, які мешкають у АДРЕСА_1, та побачив, що біля зазначеного двору знаходиться невідомий йому автомобіль, власник якого приїхав до мешканців домоволодіння АДРЕСА_2 З приводу того, щоб прибрали зазначений автомобіль з-під двору його дідуся, ОСОБА_5 звернувся до сусідів, з домоволодіння яких вийшов відповідач, який став грубо ображати його сина, скоїв сварку з ним, а потім взяв дерев»яну палку та наніс декілька ударів по автомобілю ВАЗ 21150 д/н НОМЕР_1 чим спричинив автомобілю значні пошкодження. З приводу незаконних дій відповідача його син зразу ж після події, 16.01.2014 року звернувся з відповідною заявою до Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області. Але висновком дільничного інспектора Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області від 21 січня 2014 року, з врахуванням того, що діями відповідача йому було спричинено незначний матеріальний збиток, у відкритті кримінального провадження було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. У результаті пошкодження автомобіля позивачу спричинено матеріальну шкоду в розмірі 7155,04 грн, що підтверджується калькуляцією відновлюваного ремонту від 17 січня 2014 року, складеною ПАТ «Дніпропетровськ-Авто» АФ «Павлоград-Авто». Окрім цього позивачем понесені витрати з приводу виготовлення зазначеної калькуляції у розмірі 400,00 грн, а загалом розмір матеріальної шкоди складає 7555,04 грн. Також в результаті неправомірних дій відповідача йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 5000,00 грн.

У судовому засіданні позивач, його представник просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на доводах та підставах зазначених у позові, з врахуванням висновків судових експертиз, які були проведені в ході розгляду справи.

Відповідач, його представник у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі на тих підставах, що у позивача відсутні будь-які докази визначені ст. 57 ЦПК України, які б могли підтверджувати неправомірність дій відповідача. Крім того відповідач доводив суду, що він не наносив ніяких ударів по автомобілю під час сварки з сином позивача 16.01.2014 року, а пошкодження, які існують на автомобілі ВАЗ 21150 д/н НОМЕР_1 могли утворитися за інших обставин.

У судовому засіданні свідки зі сторони позивача, а саме, ОСОБА_5 - син позивача, ОСОБА_6 - знайомий ОСОБА_5 підтвердили обставини справи, які зазначені у позовній заяві.

Свідки зі сторони відповідача, а саме, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є його знайомими, навпаки, в судовому засіданні пояснювали, що ніяких пошкоджень відповідач автомобілю ВАЗ 21150 д/н НОМЕР_1 не наносив під час сварки, яка виникла між сином позивача та відповідачем 16.01.2014 року.

У судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_11 підтвердив зроблені ним дослідження та висновки у експертному висновку № 35/02-15 від 21.01.2015 року.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 21150 реєстраційний номер НОМЕР_1.

З висновку ДІМ Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.01.2014 року вбачається, що 16.01.2014 року до чергової частини Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою звернувся громадянин ОСОБА_5, в якій він просить прийняти міри до невідомого йому чоловіка, який 16.01.2014 року близько 17.00 год., знаходячись в АДРЕСА_2 вчинив з ним сварку, в процесі якої виражався на його адресу грубою нецензурною лайкою, при цьому пошкодив його автомобіль марки ВАЗ 2115 державний знак НОМЕР_1 дерев»яною палицею, чим спричинив йому попередньо матеріальний збиток на суму 3 000 грн.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви капітаном міліції Капрян Р.Р. ДІМ Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області було запропоновано ОСОБА_5 звернутися до суду з метою відшкодування матеріального збитку, так як його розмір є незначним.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як було встановлено в судовому засіданні 16.01.2014 року близько 17.00 год. син позивача - ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ 21150 реєстраційний номер НОМЕР_1 приїхав у АДРЕСА_1 з метою провідати свого дідуся, де побачив, що біля двору дідуся стоїть невідомий йому автомобіль, власник якого приїхав до сусіда, який проживає в будинку АДРЕСА_2. З метою прибирання зазначеного автомобіля в інше місце, ОСОБА_5 звернувся до господаря зазначеного домоволодіння, але сварка з приводу прибирання автомобіля склалась між сином позивача та ОСОБА_3, який вийшов з будинку АДРЕСА_2 для врегулювання конфлікту, як знайомий господаря домоволодіння.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У рамках зазначеної цивільної справи Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, з метою вирішення питань, пов»язаних з можливістю нанесення пошкоджень на автомобіль дерев»яним предметом під впливом фізичної сили людини, була проведена судова трасологічна експертиза, за наслідками якої був складений експертом висновок № 35/02-15 від 21.01.2015 року про те, що не виключається можливість нанесення пошкоджень на автомобілі «ВАЗ 21150» д/з НОМЕР_1 дерев»яним предметом або предметами, та під впливом фізичної сили людини.

З урахуванням зазначеного висновку судового експерта, а також обставин справи, які свідчать про те, що ОСОБА_5 невідкладно та наполегливо здійснював заходи щодо захисту своїх порушених прав та інтересів у зв»язку з неправомірними діями відповідача, а саме, 16.01.2014 року звернувся до правоохоронних органів з заявою про те, що невідомою особою був пошкоджений його автомобіль дерев»яною палицею, а також 17.01.2014 року з заявою про вчинення відповідачем сварки, яка виникла коли він мав намір врегулювати спір з приводу пошкоджень на автомобілі, як зазначено у висновку ДІМ Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.01.2014 року, з підтвердженням зазначених обставин у судовому засіданні, приходжу до висновку, що мав місце факт нанесення відповідачем пошкоджень на автомобіль «ВАЗ 21150» д/з НОМЕР_1 дерев»яним предметом.

Доводи відповідача про те, що пошкодження на автомобілі могли утворитися від дії інших предметів та за іншими обставинами не доведені суду, так як ґрунтуються на його власних припущеннях, тоді як відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд критично відноситься і до показань свідків зі сторони відповідача, так як вони спростовуються зазначеними обставинами справи та можуть носити упереджений характер, так як зазначені свідки є знайомими відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно висновку судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_13 № 183/14 від 25.08.2014 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ВАЗ-21150, державний номер НОМЕР_1, внаслідок обставин, які відбулися 16.01.2014року, становить 3518,94 грн.

З огляду на викладене, вважаю, що позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача слід стягнути 3518,94 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи глибину душевних страждань позивача внаслідок неправомірних дій відповідача,вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок спричиненої моральної шкоди 500,00 грн.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1:

в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 518 (три тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 94 коп.; в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.; понесені та документально підтверджені судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., а також витрати, пов'язані з проведенням судової авто-товарознавчої експертизи в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (УДКСУ в м. Павлограді Дніпропетровської області 24060300, рахунок № 31113115700032, код ЄДРПОУ 37936856 ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу: за експертизу № 35/02-15 від 21.01.2015 року) витрати, пов'язані з проведенням судової трасологічної експертизи в розмірі 393 (триста дев'яносто три) грн. 12 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Бондаренко