Рішення № 43079463, 24.02.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9499/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року Рівненський міський суд

в особі головуючої судді Крижової О.Г.,

при секретарі Гриценюк М.А.,

з участю представника позивача Мазурка А.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічно акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Банк «Приват Банк» звернувсь в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 11 385 грн.70 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б\н від 27.06.2007 року відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 6 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки. Однак договірних зобов'язань відповідач не дотримався, внаслідок чого станом виникла заборгованість в сумі 11 385 грн. 70 коп.. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засідані позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовні заяві, додатково пояснив, що відповідач підтвердив свою згоду на виконання зобов'язань перед банком підписавши заяву та Умови і правила надання банківських послух.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що використані кошти з кредитної картки погашалися соціальним виплатами Рівненського міського центру зайнятості населення в якому він перебував на обліку, саме тому при зняті з обліку вважав, що його кредитна заборгованість погашена.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що між між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б\н від 27.06.2007 року відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 6 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1046 України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, в порушення своїх договірних зобов'язань та вимог чинного законодавства відповідач не дотримувався термінів погашення кредиту та відсотків, встановлених в договорі, що підтверджено розрахунком заборгованості наявним у матеріалах справи, згідно якого сума заборгованості на час розгляду справи складає 11 385 грн. 70 коп.

На день ухвалення рішення відповідач наявний борг не погасив.

За наведених обставин, підстави для стягнення з ОСОБА_2 вищевказаної суми заборгованості наявні.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З оглянутого в судовому засіданні платіжного доручення вбачається, що за подачу до суду позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Тому підстави для стягнення судового збору в зазначеному розмірі також наявні.

На підставі ст.ст. 526,527,530,1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічно акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічно акціонерного товариства «Приват Банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 11 385 грн. 70коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.,а всього 11 629 грн. 30 коп. (одинадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять грн.30коп.).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова

.