Постанова № 43077052, 10.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа № 908/1269/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

від позивача - Шеремет З.В. - за довіреністю від 23.07.2014р. № 01/02-17/02188,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ, на рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2014р. у справі №908/1269/14,

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ,

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2014р. у справі №908/1269/14 (суддя Носівець В.В.) позов задоволено. Внесено зміни в пункти 5 та 9 договору оренди землі від 01.12.2008 р., що укладений Запорізькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" і зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.02.2009 р. за №040926100210, щодо земельної ділянки площею 0,2874 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, на перехресті Північного шосе - Південного шосе, для розташування автозаправного комплексу, виклавши їх в наступній редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2904033,30 грн. (два мільйони дев'ятсот чотири тисячі тридцять три грн. 30 коп.) в цінах 2013 року"; "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 174241,99 грн. (сто сімдесят чотири тисячі двісті сорок одна грн. 99 коп.), що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (03110, місто Київ, вул. Солом'янська, 11, код ЄДРПОУ 24812228) на користь Запорізької міської ради (69105, місто Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915, р/р 35419001034816 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, МФО 813015, ОКПО 02140892) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору.

Місцевий господарський суд, посилаючись на п. 12 та п. 32 укладеного між сторонами договору оренда землі від 01.12.2008р., дійшов висновку, що умовами укладеного між сторонами договорі оренди землі передбачена можливість перегляду орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення орендної плати, яка за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.

Таким чином, враховуючи положення рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у місті Запоріжжя", яким затверджений коефіцієнт для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди землі.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2014р. у справі №908/1269/14 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Запорізької міської ради Запорізької області в повному обсязі.

На думку апелянта, позивачем не доведено факт наявності предмету спору у справі, а також порушення його прав, оскільки матеріали справи не містять належних доказів щодо дотримання Запорізькою міською радою дій щодо досудового порядку внесення змін до договору оренди землі.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не досліджено обставини щодо неподання позивачем доказів на підтвердження опублікування рішень Запорізької міської ради про внесення змін до нормативно-грошової оцінки землі, які офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін, що, на його думку, свідчить про необґрунтованість задоволення позовних вимог Запорізької міської ради.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. у справі № 908/1269/14 порушено апеляційне провадження у справі, апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Однак, подальша інформація щодо руху вказаної справу у базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" Донецького апеляційного господарського суду відсутня.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд справ, підсудних господарським судам, розташованим у районі проведення АТО, зокрема, здійснюється такими судами: господарських справ, що підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом, - Харківським апеляційним господарським судом.

Відповідно до листа Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2014р. № 12-63/015581 станом на 09.10.2014р. за даними автоматизованої системи документообігу Харківського апеляційного господарського суду у списку судових справ, які надійшли до суду, справа № 908/1269/14 відсутня.

Відповідно до пп. 7.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" втрачена (у тому числі частково, - наприклад, окремі томи) справа може бути відновлена за заявою особи (осіб), що була учасником відповідного судового процесу і звернулася до того місцевого господарського суду, який розглянув справу по суті або припинив провадження в ній чи залишив позов без розгляду, а також зазначеним господарським судом з своєї ініціативи.

Відновлення втраченої справи здійснюється місцевим господарським судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій) вона перебувала. Якщо необхідно здійснити апеляційний або касаційний розгляд справи, її матеріали після такого відновлення передаються місцевим господарським судом відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанцій.

16.12.2014р. Запорізькою міською радою до господарського суду Запорізької області було подано заяву про формування судової справи № 908/1269/14 та направлення її до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги (вх.09-08/1556).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. заяву Запорізької міської ради від 09.12.2014р. щодо формування нової судової справи №908/1269/14 для подальшого її направлення до Харківського апеляційного господарського суду задоволено. Відновлено втрачену справу № 908/1269/14.

04.02.2015р. матеріали відновленої справи направлені до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015р. справу № 908/1269/14 прийнято до провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу Запорізька міська ради просить рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2014р. у справі № 908/1269/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх. № 3506).

Зокрема, на думку Запорізької міської ради, положення п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України щодо строків оприлюднення рішення місцевих рад про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок не підлягають застосуванню до рішення Запорізької міської ради № 37, яке стосується визначення коефіцієнтів функціонального призначення земельної ділянки.

Також, на думку позивача, матеріали справи містять належні докази (поштовий чек та повідомлення про вручення поштового відправлення) направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" пропозиції про внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди землі, яке є правом, а не обов'язком сторони договору.

06.03.2015р. юрисконсультом правового департаменту Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" подано клопотання про відкладення розгляду справи щодо неможливості його участі у судовому засіданні у зв'язку з хворобою (вх.№ 3706).

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строку, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли з якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції") у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини гарантує право на розгляд справи впродовж "розумного строку". Ця гарантія має на меті захистити всі сторони від надмірних процесуальних затримок і наголошує на важливості відправлення судочинства без зволікань, які можуть поставити під загрозу його ефективність та довіру до суду.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, враховуючи характер спору та складність справи, а також те, що оскаржуване рішення прийняте ще 15.05.2014р., а апелянтом не доведено обставин неможливості залучення до участі у справі іншого представника товариства та викладення своїх доводів в апеляційній скарзі, а також заперечення позивача проти відкладення розгляду справи, дійшла висновку про необґрунтованість заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим відмовляє в його задоволенні.

В судовому засіданні представник Запорізької міської ради заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2014р. у справі № 908/1269/14 залишити без змін.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (вх.№ 61).

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника апелянта за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом Запорізької області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

03.03.2008р. рішенням Запорізької міської ради № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану ДНДІПМ "Дніпромісто".

01.12.2008р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець, відповідно до рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №61/2 від 19.11.2008р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправочного комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, на перехресті Північного шосе-Південного шосе.

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.2874 га.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2380333 грн. 02 коп. (в цінах 2008 року).

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладається на десять років.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься у грошовій формі та в розмірі: 14282 грн. 34 коп. (чотирнадцять тисяч двісті дві грн. 34 коп.) на протязі будівництва об'єкту, у розмірі 71410 грн. 00 коп. (сімдесят одна тисяча чотириста десять грн. 00 коп.) з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.

Пунктом 12 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 14 договору земельна ділянка передається в оренду для: розташування автозаправочного комплексу.

Згідно з п. 15 договору цільове призначення земельної ділянки (категорія земель) - землі промисловості.

Відповідно до п. 32 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена у договорі земельна ділянка кадастровий № 2310100000:05:016:0035 загальною площею 0.2874 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, на перехресті Північного шосе-Південного шосе була передана орендарю за актом приймання-передачі від 03.02.2008р. №040926100210 (а.с. 16).

Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена 01.03.2008р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої Товариству з обмежено відповідальністю "Восток", підписаний обома сторонами договору оренди землі, а також скріплені їх печатками.

27.07.2011р. на позачерговій сесії Запорізької міської ради шостого скликання було прийнято рішення № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення м. Запоріжжя", яким затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя.

Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" внесено зміни до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" шляхом викладення в новій редакції додатка до рішення.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 № 79 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати.

Пунктом 5 рішення встановлено, що дане рішення набирає чинності з 01.01.2013р.

Запорізькою міською радою направлено ТОВ "Восток" пропозицію від 28.08.2013р. № 01/02-32/02625 про внесення змін до договору оренди землі від 03.03.2008р., яку останній отримав 11.09.2013р.

Оскільки вищевказаний договір оренди не було приведено у відповідність до вимог чинного законодавства та приписами нормативних актів органу місцевого самоврядування в досудовому порядку, Запорізька міська рада звернулась до господарського суду з відповідним позовом.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з пп. 270.1.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пп. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктом 30 укладеного між сторонами договору встановлені обов'язки орендаря. Зокрема, орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель з чинним законодавством.

Відповідно до п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, сторони в договорі оренди землі, серед іншого, передбачили можливість внесення до нього змін щодо перегляду розміру орендної плати у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Базою оподаткування відповідно до пп. 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає нормативну грошову оцінку земельних ділянок як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше один раз на 5-7 років.

Відповідно п.п.288.5.1-2 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.1 ст.274 вказаного Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є загальнодержавним податком, мінімальний граничний розмір якого регулюється Податковим кодексом України.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, є способом регулювання державою плати за землю.

Згідно з п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України (чинних на момент укладання спірного договору) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Запорізька міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як встановлено колегією суддів, рішенням Запорізькою міською радою від 03.03.2008р. № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Дніпромісто".

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.07.2011 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі".

Разом з цим, рішенням Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012 до вказаного рішення №16 було внесені зміни, зокрема, в частині визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, з урахуванням коефіцієнту 6.

Враховуючи, що відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 08.02.2013 нормативна грошова оцінка наданої ТОВ "Восток" в оренду земельної ділянки складає 2904033,30 грн., таким чином, розмір земельного податку складає 29040,33 грн., а орендна плата для вказаної земельної ділянки складає 174241,99 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що пункти 5 та 9 договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем, не відповідають вимогам Податкового кодексу України та вказаних рішень Запорізької міської ради в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, що є підставою для приведення положень укладеного між сторонами договору вимогам чинних нормативно-правових актів, зокрема рішенню Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37.

Згідно з матеріалами справи, Запорізькою міською радою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з пропозицією від 28.09.2013р. № 01/02-32/02625 щодо приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте матеріали справи не містять доказів вирішення спірного питання у позасудовому порядку.

Відповідно до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

У пункті 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014р. у справі №922/533/14 та постановах Верховного Суду України від 20.08.2013р. у справі №5017/781/2012 та від 03.12.2013р. у справі № 5009/3430/12.

За таких обставин, оскільки з наявних в матеріалах справи рішень Запорізької міської ради, які є чинними, вбачається затвердження коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, враховуючи приписи чинного земельного та податкового законодавства, а також наявності в спірному договорі оренди положень щодо можливості перегляду розміру орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині внесення змін до пунктів 5 та 9 договору та необхідність їх задоволення.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо посилання скаржника на те, що позивачем не надано відповідних доказів оприлюднення рішення Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012р., як підстави для скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту пп. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України вбачається, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є загальнодержавним податком.

Підпунком 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України закріплено принцип стабільності, згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а податки і збори, їх ставки не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до п. 5 рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" дане рішення набирає чинності з 01.01.2013р.

Оскільки з вищенаведеної норми не вбачається, що моментом внесення змін до елементів податку є саме момент офіційного оприлюднення нормативно-правового акта, доводи апеляційної скарги про оприлюднення та набуття чинності рішенням Запорізької міської ради №37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення в м. Запоріжжя" з порушенням передбаченого податковим законодавством порядку є необґрунтованим. Крім того, офіційне оприлюднення рішення органу місцевого самоврядування з порушенням встановлених у законодавстві строків не є підставою для висновку про незаконність такого рішення, а отже, про неможливість його застосування до спірних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2014р. у справі №908/4012/13.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на необхідність застосування положень статті 271 Податкового кодексу України до спірних правовідносин є помилковим, враховуючи наступне.

Статтею 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Як зазначено вище, рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012р. № 37 внесено зміни до рішення міської ради від 27.07.2011р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" шляхом викладення в новій редакції додатка до рішення.

Колегія суддів зазначає, що оскільки вказаним рішенням місцевої ради не затверджувалася нормативна грошова оцінка землі в межах м. Запоріжжя, таким чином положення п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України не впливають на момент вступу в дію положень рішення міської ради від 26.06.2012р. № 37, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість посилання скаржника на зазначені норми Закону.

Також, колегія суддів зазначає, що положеннями укладеного між сторонами договору, а також нормами чинного законодавства не передбачено особливої форми надіслання пропозиції про внесення змін до договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надіслання пропозиції Запорізької міської ради від 28.09.2013р. № 01/02-32/02625 щодо приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, яку останній отримав 11.09.2013р., підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 20).

При цьому, апелянтом не спростовано факт отримання ним саме вказаної пропозиції позивача про внесення змін до укладеного між ними договору оренди землі.

Крім того, відповідно до п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. по справі 1-2/2002 встановлено наступне: "Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Запорізької міської ради є правомірними, підтвердженими належними доказами, а позиція зволікання орендарем виконання умов договору та рішення органу місцевого самоврядування спричинила виникнення обставин, відповідно до яких розмір орендної плати за спірним договором не був приведений до належного рівня.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2014 р. у справі №908/1269/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, то витрати заявника апеляційної скарги по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2014 р. у справі №908/1269/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13.03.2015 р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.