номер провадження справи 27/164/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2015 Справа № 908/6104/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ” (36009 м. Полтава, вул. Зінківська, 19-б)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромойл” (86793 Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Донецька, 15)
про стягнення 34 340 грн. 31 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: не з’явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ”, м. Полтава звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромойл”, Донецька область, м. Харцизьк про стягнення 34 340 грн. 31 коп. заборгованості за товар.
Відповідно до витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.12.2014р., справу № 908/6104/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та ст. ст. 1, 3 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерорестичної операції”, якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ
Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ”, у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014 р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням анти терористичної операції”, статтею 34 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області – господарським судом Запорізької області.
Ухвалою суду від 24.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6104/14, присвоєно справі номер провадження 27/164/14 та призначено судове засідання на 02.02.2015р.
Ухвалою суду від 02.02.2015р., у зв’язку з не прибуттям в судове засідання представників сторін, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.02.2015р.
Ухвалою суду від 18.02.2015р., у зв’язку з не прибуттям в судове засідання представників сторін, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 23.02.2015р.
Ухвалою суду від 23.02.2015р. продовжено строк розгляду справи на п’ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 11.03.2015р.
11.03.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/6104/14.
Представник позивача у судове засідання 11.03.2015р. не з’явився, надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі..
Клопотання позивача прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Представник відповідача у судові засідання, відкриті 02.02.2015р., 18.02.2015р., 23.02.2015р. та 11.03.2015р. не з’явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
На вимогу господарського суду, Запорізьким міським управлінням юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області надіслано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.01.2015р., відповідно до якого місцем знаходження відповідача у справі – Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромойл” є: 86793 Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Донецька, 15.
Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 02.02.2015р. та ухвали суду від 02.02.2015р., 18.02.2015р., 23.02.2015р., було направлено на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи – подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу” зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
2) У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).
3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту, У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення” суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи”, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).
4) За неможливості здійсни їй повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вичиняється його підпис.
Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК України.
Ухвали суду від 24.12.2014р., 02.02.2015р., 18.02.2015р. та 23.02.2015р. були розміщені на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Інформація про дату призначених судових засідань була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy).
Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з’явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромойл”, згідно статті 28 ГПК України.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов – це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально – правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Господарським судом встановлено, що 27.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Газпромойл” (покупець) укладено договір постачання скрапленого газу № 248/Г.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у відповідності з замовленням передавати партіями у власність покупцеві скраплений вуглеводневий газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2001 та/або газ вуглеводневий скраплений марок Євро для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього.
Згідно п. 1.2 договору кількість, асортимент, умови постачання, ціна товару та умови оплати вказуються в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до розділу 2 договору вартість товару формується в національній валюті України, включаючи ПДВ.
Покупець оплачує товар за ціною та на умовах, встановлених постачальником в додаткових угодах до даного договору. В разі проведення поставки товару, не підписавши додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію товару. Покупець зобов'язаний провести розрахунок на протезі 2 банківських днів з дати отримання товару.
Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.
До договору № 248/Г було укладено додаткову угоду № 7687 від 22.10.2013р. до договору № 248/Г від 27.03.2013р., згідно якої постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець оплатити та прийняти товар: скраплений газ на суму 106 785,00 грн. із ПДВ.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди покупець здійснює оплату товару протягом 35 календарних днів з моменту відвантаження товару.
Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за договором 248/Г від 27.03.2013р. за жовтень 2013 року, в якому відображені відвантаження по додатковій угоді № 7687 від 22.10.2013р. на суму 106 785 грн. 00 коп. із ПДВ. Також в даному акті звірки відображено минуле відвантаження товару на суму 66 600 грн. 00 коп. по додатковій угоді № 6567 від 01.10.2013 р., однак ТОВ «Газпромойл» дане відвантаження оплачено в повному обсязі по платіжним дорученням і ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ» претензій до цієї суми не має, оскільки дана сума була погашена згідно наступних платіжних доручень: № 63 від 17.03.2014р. на суму 5 000,00 грн.; № 150 від 25.03.2014р. на суму 2 700,00 грн.; № 147 від 25.03.2014р. на суму 5 700,00 грн.; № 149 від 25.03.2014р. на суму 9 000,00 грн.; № 72 від 28.03.2014р. на суму 5 000,00 грн.; № 163 від 01.04.2014р. на суму 1 000,00 грн.; № 166 від 01.04.2014р. на суму 3 000,00 грн.; № 171 від 03.04.2014р. на суму 2 000,00 грн.; № 88 від 07.04.2014р. на суму 4 000,00 грн.; № 177 від 08.04.2014р. на суму 1 600,00 грн.; № 205 від 18.04.2014р. на суму 40 000,00 грн. –однак за даним платіжним дорученням частина суми у розмірі 27 600,00 грн. була оплачена в рахунок відвантаження від 01.10.2013 р., а частина оплати за даним платіжним дорученням пішла в рахунок погашення відвантаження від 22.10.2013р. у сумі 12 400,00 грн.
Відповідно до п. 2.7 договору при наявності заборгованості перед постачальником за раніше відвантажений покупцю товар, платежі, що надходять на рахунок постачальника від покупця зараховуються в погашення існуючої заборгованості за попередні поставки товару (у порядку черговості) незалежно від указаного покупцем призначення платежу до повного погашення існуючої заборгованості.
Наступні оплати згідно платіжних доручень йшли в погашення боргу по відвантаженню від 22.10.2013р. на суму 106 785,00 грн. по додатковій угоді № 7687, а саме: платіжне доручення № 205 від 18.04.2014р. на суму 40 000,00 грн. (частково на суму 12 400,00 грн.); платіжне доручення № 230 від 28.04.2014р. на суму 5 000,00 грн.; платіжне доручення № 235 від 29.04.2014р. на суму 1 400,00 грн.
28.02.2014р. ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ» звернулося до ТОВ «Газпромойл» з вимогою № 120 про сплату 30 % річних у сумі 14 545,31 грн., згідно умов п. 4.5 договору постачання скрапленого газу.
Відповідно до п. 4.7 договору, у разі наявності нарахованих: штрафу, пені, процентів за користування грошовими коштами зарахування грошових коштів, що надходять від Покупця на поточний рахунок Постачальника здійснюється у наступній черговості: у першу чергу сплачуються нараховані проценти за користування грошовими коштами, штраф та пеня; у другу чергу сплачується основана сума боргу.
Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
В рахунок погашення 30 % річних на підставі вимоги № 120 від 28.02.2014р. ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ» зараховано наступні платежі від ТОВ «Газпромойл», а саме: платіжне доручення № 247 від 06.05.2014р. на суму 8 900,00 грн.; платіжне доручення № 255 від 07.05.2014р. на суму 590,00 грн.; платіжне доручення № 288 від 15.05.2014р. на суму 1 300, 00 грн.; платіжне доручення № 111 від 19.05.2014р. на суму 475,00 грн.; платіжне доручення № 295 від 19.05.2014р. на суму 525,00 грн.; платіжне доручення № 300 від 22.05.2014р. на суму 1 100,00 грн.; платіжне доручення № 112 від 22.05.2014р. на суму 1 400,00 грн.; платіжне доручення № 318 від 28.05.2014р. на суму 4 100,00 грн.; (по даному платежу зараховано в рахунок погашення 30 % річних частину суми платежу у розмірі 255,31 грн., інша частина платежу була зараховано в рахунок погашення заборгованості по додатковій угоді № 7687 від 22.10.2014р.)
Наступні платежі, що здійснені ТОВ «Газпромойл» були зараховані в рахунок погашення заборгованості по додатковій угоді № 7687 від 22.10.2014 р., а саме: платіжне доручення № 318 від 28.05.2014 р. на суму 4 100,00 грн. (зарахована частина в рахунок погашення боргу у сумі 3 844,69 грн.); платіжне доручення № 363 від 17.06.2014р. на суму 7 000,00 грн.; платіжне доручення № 370 від 20.06.2014р. на суму 2 000,00 грн.; платіжне доручення № 369 від 20.06.2014р. на суму 9 000,00 грн.; платіжне доручення № 368 від 20.06.2014р. на суму 15 500,00 грн.; платіжне доручення № 382 від 25.06.2014р. на суму 4 000,00 грн.; платіжне доручення № 388 від 27.06.2014р. на суму 10 000,00 грн.; платіжне доручення № 395 від 03.07.2014р. на суму 2 300,00 грн.
Отже, постачальник виконав свої зобов'язання по вказаній вище додатковій угоді, відвантажив відповідний товар покупцю, що підтверджується видатковою накладною № 7687 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № Р7687 від 22.10.2013р.
Відповідач, в порушення умов домовленості не сплатив вартість отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 34 340 грн. 31 коп.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільни одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач прийняті на себе зобов’язання виконав належним чином та поставив відповідачу товар, відповідно до умов договору № 248/г від 27.03.2013р., додаткової угоди № 7687 від 22.10.2013р. до договору № 248/Г від 27.03.2013р., що підтверджується видатковою накладною № 7687 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № Р7687 від 22.10.2013р.
Оскільки відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару не були виконані у повному обсязі та погоджені строки, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 124 від 28.02.2014 року перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за договором постачання скрапленого газу № 248/Г від 27.03.2013р.
Вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 34 340 грн. 31 коп.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромойл”, Донецька область, м. Харцизьк 34 340 грн. 31 коп. заборгованості за товар.
На підставі статті 85 ГПК України – 11.03.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ”, м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромойл”, Донецька область, м. Харцизьк задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпромойл” (86793 Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Донецька, 15, ідентифікаційний код юридичної особи № 38318858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАНДАРТ-АВТОГАЗ” (36009 м. Полтава, вул. Зінківська, 19-б, ідентифікаційний код юридичної особи № 37958775) 34 340 (тридцять чотири тисячі триста сорок) грн. 31 коп. заборгованості, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення оформлено та підписано 13.03.2015р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судове рішення № 43076605, Господарський суд Запорізької області було прийнято 11.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/6104/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: