Постанова № 43076125, 16.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/535/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 199», м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 199» (далі - відповідач або ТОВ «СПМК № 199»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 199» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 8 407,75 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 573,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 8 407,75 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 573,60 грн., який виник в результаті несплати в повному обсязі узгоджених грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у поданих до ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість, та грошових зобов'язань донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень рішень. Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню на загальну суму 114,11 грн. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ «СПМК № 199» податкового боргу. Однак, вручена відповідачу податкова вимога від 06.10.2014 № 649-25, залишилась без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача залишається несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/535/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.02.2015.

В судове засідання 16.02.2015 представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

16.02.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 7138) про розгляд справи без участі представника ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Причини неявки в судове засідання представника відповідача суду не відомі. Будь-яких клопотань, заяв або пояснень по суті позовних вимог від відповідача до суду також не надходило.

За приписами ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.01.2015 № 19899315, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 199» (код ЄДРПОУ 05402507) зареєстроване як юридична особа 26.06.2012 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради шляхом перетворення юридичної особи, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - 11031450000031842

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як передбачено п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «СПМК № 199» були подані до ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкові декларації з податку на додану вартість за наступні періоди:

- податкова декларація від 18.09.2014 за серпень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 3 142,00 грн.;

- податкова декларація від 16.10.2014 за вересень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 785,00 грн.;

- податкова декларація від 19.11.2014 за жовтень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 487,00 грн.;

- податкова декларація від 22.12.2014 за листопад 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 826,00 грн.

Крім того, абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно абзацу третього п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Так, судом встановлено, що відповідачем подані до контролюючого органу наступні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зокрема:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2014 (звітній період за який виправляються помилки - грудень 2014 року), відповідно до якого відповідачем самостійно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 871,00 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 44,00 грн. за результатами виправлення виявлених помилок;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2014 (звітній період за який виправляються помилки - травень 2014 року), відповідно до якого відповідачем самостійно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 917,00 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 46,00 грн. за результатами виправлення виявлених помилок.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу вищевказаних податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків не була сплачена відповідачем у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що 01.10.2014 головним державним інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області Воробйовою І.В. проведено камеральну перевірку ТОВ «СПМК № 199» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до вимог Податкового кодексу України за період з 20.06.2014 по 04.09.2014, в ході якої виявлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Зокрема, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 2 720,00 грн.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 01.10.2014 № 1047/153/05402507, примірник якого отримано уповноваженою особою ТОВ «СПМК № 199» 06.10.2014, що підтверджується наданою позивачем копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі акту перевірки від 01.10.2014 № 1047/153/05402507 позивачем винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення рішення форми «Ш» від 22.10.2014 № 0003301500, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 10% від грошового зобов'язання з податку на додану вартість, погашеного з затримкою, що становить 22,10 грн.;

- податкове повідомлення рішення форми «Ш» від 22.10.2014 № 0003311500, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 20% від грошового зобов'язання з податку на додану вартість, погашеного з затримкою, що становить 499,80 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою ТОВ «СПМК № 199» 28.10.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідачем не надано суду доказів оскарження даних податкових повідомлень-рішень, отже зобов'язання за ними вважаються узгодженими та підлягають сплаті до бюджету у визначені податковим законодавством строки.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що сума штрафних санкцій, застосованих до відповідача згідно податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 22.10.2014 № 0003301500 та № 0003311500 відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Також, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом з'ясовано, що за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в розмірі 114,11 грн.

Отже, підсумовуючи вищезазначені обставини, з урахуванням наявної на рахунку платника податків переплати, податковий борг ТОВ «СПМК № 199» з податку на додану вартість становить 8 407,75 грн.

Також, судом встановлено, що в період з 29.10.2014 по 04.11.2014 фахівцями ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СПМК № 199» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.05.2014 по 30.09.2014. В ході перевірки встановлені порушення пп. 168.1.2 п. 168.1, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників за липень, серпень 2014 року.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 11.11.2014 № 1378/08-27-17-02-05402507, примірник якого отримано уповноваженою особою ТОВ «СПМК № 199» 19.11.2014, що підтверджується наданою позивачем копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі акту перевірки від 11.11.2014 № 1378/08-27-17-02-05402507 позивачем винесено податкове повідомлення рішення форми «Р» від 26.11.2014 № 0017391702, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 573,60 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою ТОВ «СПМК № 199» 01.12.2014, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідачем не надано суду доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, отже зобов'язання за ним вважаються узгодженими та підлягають сплаті до бюджету у визначені податковим законодавством строки.

Оскільки, сума штрафних санкцій, застосованих до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 26.11.2014 № 0017391702 відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що 06.10.2014 позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 649-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 2 795,74 грн., яка отримана уповноваженою особою ТОВ «СПМК № 199» 13.10.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 06.10.2014 № 649-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, про що свідчать надані позивачем картки особового рахунку платника податків за спірний період та довідка ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області про заборгованість.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість станом на момент розгляду справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 13 248,75 грн., з яких ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області заявлено до стягнення 8 407,75 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 573,60 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Комунарському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 199» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 199» (69117, Запорізька область, м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Східна, буд. З-Г, код ЄДРПОУ 05402507), у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України (одержувач - Держбюджет у Комунарському районі, код ЄДРПОУ 34677119, р/р 31110029700005, код платежу 14010100, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 8 407,75 (вісім тисяч чотириста сім гривень 75 коп.) грн. та на користь УДКСУ у Комунарському районі, код ЄДРПОУ 38025435, р/р 33218800700005, код платежу 11010100, призначення платежу - «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати», банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб в сумі 573,60 (п'ятсот сімдесят три гривні 60 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко