Ухвала суду № 43076034, 12.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 рокусправа № 808/1426/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі №808/1426/14 за позовом Фермерського господарства «СВАМ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ФГ «СВАМ» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому, враховуючи уточнені позовні вимоги, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002192206 від 18.09.2013 року та № 0000702212 від 28.11.2013 року.

Постановою Запоорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що ним була проведена перевірка дій суб'єкта господарювання щодо виконання ст. 209 ПК України та порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, перевірка була проведена з додержанням норм чинного законодавства. Апелянтом зазначалось, що позивачем не вірно за період червня - серпня 2011 року декларувався показник від'ємного значення, не дивлячись на податкову пільгу для позивача у нього існує обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання, нарахування та сплата ПДВ повинне здійснюватись на підставі декларації, яка подається та заповнюється за загальними правилами. Апелянт вказував на порушення допущені позивачем при коригуванні показника податкового кредиту.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нормами ПК України передбачено перелік підстав, за яких податковий орган має право нарахувати грошове зобов'язання платнику застосовуючи ст. 123 ПК України. Зазначено, що те порушення, на яке вказує податковий орган не є порушенням по суті а є правом позивача. Позивач як суб'єкт спеціального режиму оподаткування у скорочених деклараціях вказував вірні дані, відповідно до ст. 209 ПК України кошти з ПДВ перераховував на спеціальний рахунок. Суд першої інстанції вказував, що ФГ «СВАМ» було дотримано регулюючі норми та не допущено порушень з операціями з ПДВ, дані від'ємного значення та податкового кредиту сформованого на підставі накладних визначені вірно.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 12.08.2013 року по 16.08.2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку ФГ «СВАМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.05.2013 року. За результатами перевірки складено акт № 1131/22.1-106/37020310 від 23.08.2013 року, в якому встановлено порушення п. 203.1 ст. 203, п. 209.2 ст. 209 ПК України, п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого КМУ від 12.01.2011 року № 11, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 86953 грн.

На підставі висновків акту № 1131/22.1-106/37020310 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 18.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002192206, яким ФГ «СВАМ» збільшено ПДВ на 107363,25 грн., з яких за основним платежем 86953 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20410,25 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0002192206 від 18.09.2013 року, ФГ «СВАМ» скористалось своїм правом адміністративного оскарження. Зокрема, рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області № 3414/10/0801-10-04-20 від 27.11.2013 року скарга позивача залишена без задоволення та встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0002192206 від 18.09.2013 року винесене без врахування вимог п. 123.2 ст. 123 ПК України щодо застосування штрафу в розмірі суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню до бюджету без застосування податкової пільги, ГУ Міндоходів у Запорізькій області збільшило суму штрафних санкцій з ПДВ на 81637 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишене без змін. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області зобов'язано скласти та направити позивачу окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 10.02.2014 року скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0002192206 від 18.09.2013 року без змін разом як і рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

22.11.2013 року на адресу ФГ «СВАМ» ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області направлено повідомлення про внесення змін до висновку акту № 1131/22.1-106/37020310 від 23.08.2013 року та податкового повідомлення-рішення № 0002192206 від 18.09.2013 року. Висновок акту доповнено, тим що позивачем допущено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 203 ст. 203, п. 209. 2 ст. 209 ПК України, п. 4.6.8 розділу 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 86953 грн. Рядок податкового повідомлення-рішення у частині посилання на пункти та статті законодавства, що порушено, викладено у редакції: «встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 203.2 ст. 203, п. 209.2 ст. 209 ПК України, п. 4.6.8 розділу 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 із змінами та доповненнями».

Матеріалами справи встановлено, що на протязі 2011 року ФГ «СВАМ» подавало до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області скорочені податкові декларації з ПДВ, заповнюючи їх як суб'єкт особливого порядку оподаткування. ФГ «СВАМ» як суб'єкт, який має пільги з оподаткування як сільськогосподарське підприємство суми ПДВ не сплачувало до бюджету а перераховувало їх на спеціальний відкритий банківський рахунок.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, виконуючи рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області 28.11.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000702212, яким ФГ «СВАМ» збільшено суму ПДВ у розмірі 81637,00 грн., яка є сумою штрафної (фінансової) санкції.

Відповідно до п. 209.2, п. 209.3 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нормами ПК України передбачено податкову пільгу для таких суб'єктів господарювання як ФГ «СВАМ», такі підприємства звільняються від сплати ПДВ а перераховують його на спеціальні рахунки, кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку.

Згідно п. 3, 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на подану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 11 від 12.01.2011 року, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період. Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Встановлено, що ФГ «СВАМ» у повному обсязі виконувало вимоги ст. 209 ПК України, кошти ПДВ акумулювало на спеціальному рахунку та використовувало їх за призначенням у власній діяльності в межах визначених п. 209.2 ст. 209 ПК України, про що у відповідних рядках податкових декларацій зазначались відповідні данні.

Відповідно п. 123.2 ст. 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Застосування до ФГ «СВАМ» штрафної санкції у відповідності до п. 123.2 ст. 123 ПК України є не вірним, оскільки підставою для накладення таких штрафних санкцій є встановлення, що кошти податкової пільги використовувались не за призначенням або в супереч умов використання. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області не було доведено, що позивач використовував кошти, які перераховував на спеціальний рахунок як податкову пільгу у сплаті ПДВ були використані ним не за призначенням, або нарахування податку, його акумулювання на спеціальному рахунку відбувалось з порушенням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі №808/1426/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук