Ухвала суду № 43076031, 11.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

в частині позовних вимог

11 березня 2015 року м. Київ № 826/1380/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

1) скасувати Рішення № 158/26-55-15-08-57 від 31.12.2014 року про виключення з реєстру платників єдиного податку, видане ДПІ у Печерському районі м. Києва;

2) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва видалити запис про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»;

3) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва провести зарахування надлишково сплачених сум по податку на прибуток в сумі 5024грн. та по комунальному податку в сумі 94,60грн. в рахунок сплати податку на додану вартість (код платежу 14010100);

4) скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008751505 від 16.09.2014 року, видане ДПІ у Печерському районі м. Києва;

5) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва скасувати нарахування пені в сумі 1162,95 грн.

Щодо першої позовної вимоги позивач по суті зазначає, що рішення ґрунтується на тому, що за позивачем рахується податковий борг в сумі 67,39 грн. При цьому, як зазначає позивач, платником єдиного податку товариство зареєстровано 01.10.2014 р. та передумовою цього є відсутність податкового боргу. Навіть якщо б позивач мав податковий борг станом на 01.01.2015 р., то вказана сума не може бути податковим боргом протягом двох послідовних кварталів, що як раз і є підставою для анулювання реєстрації. З урахуванням наведеного позивач вважає, що підстави для анулювання реєстрації платником єдиного податку відсутні.

При цьому, як зазначає позивач, він не мав податкового боргу. В контексті наведеного позивач (а.с. 6) зазначає, що згідно декларацій за період грудня 2012 року, лютого, квітня, травня, липня, серпня, листопада, грудня 2013 р., березня, травня, вересня 2014 було задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ. За період жовтня, червня, липня, листопада 2014 року було задекларовано від'ємне значення у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ. Між тим, маючи надлишково сплачені суми по податку на прибуток та по комунальному податку, позивач 03.08.2013 р. листом № 37 від 20 червня 2013 р. подав до ДПІ заяву про зарахування в рахунок погашення заборгованості по ПДВ переплату по податку на прибуток в сумі 5024 грн. та переплату по комунальному податку в сумі 94,60 грн. Оскільки відмови в проведенні зарахування позивач не отримував, то вважав, що дане зарахування проведено. Але при звірянні розрахунків 26.01.2015 р. стало відомо що зарахування сум не проведено.

Щодо останнього ДПІ зазначає, що 08.08.2013 р. було отримано заяву позивача від 20.06.2013 р. № 37. У відповідь направлено повідомлення від 11.10.2013 р. № 14509/10/26-55-15-03-10 з урахуванням якого ДПІ зазначає, що оскільки позивач до вказаного листа не надав доказів надміру сплаченої суми, а також враховуючи що «надмірно сплачена сума» з податку на прибуток виникла внаслідок зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань, тому ДПІ було запропоновано позивачу зарахувати переплату з податку на прибуток в рахунок майбутніх платежів. Однак, під час розгляду справи не надано доказів направлення вказаного повідомлення.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 03.03.2015 р. ухвалено про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Так, відносно позовної вимоги № 3 та дотримання у зв'язку з цим строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 81 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджений наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 21.12.2010 № 974/1597/499 та який був чинний на час звернення позивача із заявою про зарахування платежів, відповідний висновок за результатами розгляду заяви готується в залежності від виду бюджету в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів чи не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В даному випадку заява про зарахування податку на прибуток та комунального податку в рахунок сплати ПДВ від 20.06.2013 р. надійшла до ДПІ 08.08.2013 р., а відтак, із спливом строку, зазначеного у п. 7 вищезгаданого Порядку, та у разі не підготовки ДПІ відповідного висновку, не вчинення зарахування у встановлений строк, позивач не був позбавлений оскаржити до суду бездіяльність відповідача в наведеному контексті у строк, визначений ч. 2 ст. 99 КАС України.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що позивач був позбавлений можливості отримувати відомості щодо результатів розгляду своєї заяви.

У той же час позовна заява, однією з вимог якої є вимога про зобов'язання зарахувати податки, подана до суду 29.01.2015 р.

З наведеного вбачається, що відносно вказаної вимоги позивач звернувся з пропуском строку звернення до суду. При цьому не вбачається поважних причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не був обмежений у можливості дізнатися про результати розгляду його заяви одразу після спливу строків, визначених п. 7 вищезгаданого Положення, та із спливом вказаного строку звернутися до суду. З позову не вбачається інших причин, які б можна було вважати поважними.

Відповідно до положень статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суддя приходить до висновку про залишення позову без розгляду в частині позовної вимоги № 3.

Керуючись положеннями статей 99, 100, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт» в частині вимог про зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провести зарахування надлишково сплачених сум по податку на прибуток в сумі 5024грн. та по комунальному податку в сумі 94,60грн. в рахунок сплати податку на додану вартість (код платежу 14010100) - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін