Постанова № 43075982, 11.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2015 року 11:40 № 826/1380/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

1) скасувати Рішення № 158/26-55-15-08-57 від 31.12.2014 року про виключення з реєстру платників єдиного податку, видане ДПІ у Печерському районі м. Києва;

2) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва видалити запис про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»;

3) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва провести зарахування надлишково сплачених сум по податку на прибуток в сумі 5024грн. та по комунальному податку в сумі 94,60грн. в рахунок сплати податку на додану вартість (код платежу 14010100);

4) скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008751505 від 16.09.2014 року, видане ДПІ у Печерському районі м. Києва;

5) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва скасувати нарахування пені в сумі 1162,95 грн.

Щодо першої позовної вимоги позивач по суті зазначає, що рішення ґрунтується на тому, що за позивачем рахується податковий борг в сумі 67,39 грн. При цьому, як зазначає позивач, платником єдиного податку товариство зареєстровано 01.10.2014 р. та передумовою цього є відсутність податкового боргу. Навіть якщо б позивач мав податковий борг станом на 01.01.2015 р., то вказана сума не може бути податковим боргом протягом двох послідовних кварталів, що як раз і є підставою для анулювання реєстрації. З урахуванням наведеного позивач вважає, що підстави для анулювання реєстрації платником єдиного податку відсутні.

При цьому, як зазначає позивач, він не мав податкового боргу. В контексті наведеного позивач (а.с. 6) зазначає, що згідно декларацій за період грудня 2012 року, лютого, квітня, травня, липня, серпня, листопада, грудня 2013 р., березня, травня, вересня 2014 було задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ. За період жовтня, червня, липня, листопада 2014 року було задекларовано від'ємне значення у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ. Між тим, маючи надлишково сплачені суми по податку на прибуток та по комунальному податку, позивач 03.08.2013 р. листом № 37 від 20 червня 2013 р. подав до ДПІ заяву про зарахування в рахунок погашення заборгованості по ПДВ переплату по податку на прибуток в сумі 5024 грн. та переплату по комунальному податку в сумі 94,60 грн. Оскільки відмови в проведенні зарахування позивач не отримував, то вважав, що дане зарахування проведено. Але при звірянні розрахунків 26.01.2015 р. стало відомо що зарахування сум не проведено.

Позивач також зазначає, що 27.03.2013 р. та 21.08.2014 р. сплачував ПДВ на суму 22 грн. та 50 грн.

Між тим, 25.09.2014 р. отримав податкове повідомлення-рішення № 0008751505 від 16.09.2014 р. про нарахування штрафу в розмірі 20% в сумі 2614,00 грн. на підставі акту від 16.09.2014 р. Позивач не погоджується з нарахуванням штрафу, оскільки не отримував інформації про проведення перевірки, про складання акту, спірне рішення не отримував, акт не підписував, не наданий розрахунок санкцій. Крім того, не погоджуючись з цим рішенням позивач зазначає, що згідно із спірним рішенням штрафна санкція нарахована на податковий борг станом на 20.08.2014 р., але станом на 20.08.2014 р. сума боргу з ПДВ складає не 13070 грн., а 7951,35 грн. Таким чином, як зазначає позивач, рішення складено з порушенням вимог ПК України.

Крім того, як зазначає позивач, 26.01.2015 р. стало відомо, що йому нарахована пеня 19.08.2014 р. у сумі 1830,41 грн., 20.08.2014 р. - в сумі 36,50 грн., 21.12.2014 р. в сумі 67,39 грн. Позивач зазначає, що пеня нараховується на суму податкового боргу. Оскільки податковий борг, на думку позивача, складав не 13070 грн., а 7951,35 грн., нарахована пеня не відповідає нормам ПК України та фактично, як вказується у позові, складає 771,98 грн. А станом на 20.12.2014 р., як зазначає позивач, податковий борг взагалі відсутній тому і відсутні підстави для нарахування пені, нарахованої на суму 13 070 грн.

Таким чином, як зазначено у позові, станом на 01.01.2015 р. у товариства відсутній податковий борг з ПДВ, а навпаки має місце переплата у сумі 8962,94 грн.

З урахуванням наведеного позивач просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує та по суті зазначає, що рішення про анулювання реєстрації товариства платником єдиного податку прийнято на підставі п/п.298.2.38 ПК України у зв'язку з тим, що за товариством рахувався податковий борг. Позивачу було запропоновано у відповідності до п/п. 298.2.1. ПК України подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування згідно вимог п/п. 298.2.2. ПК України. Оскільки таку заяву не було подано, то ДПІ було прийнято рішення про виключення товариства з реєстру платників єдиного податку.

При цьому, відносно вказаного рішення ДПІ зазначає, що станом на момент реєстрації платником єдиного податку (0110.2014 р.) позивач мав податковий борг, а тому не міг бути взятий на облік як платник податку. На облік позивач був взятий помилково.

Щодо проведення зарахування ДПІ зазначає, що 08.08.2013 р. було отримано заяву позивача від 20.06.2013 р. № 37. У відповідь направлено повідомлення від 11.10.2013 р. № 14509/10/26-55-15-03-10 з урахуванням якого ДПІ зазначає, що оскільки позивач до вказаного листа не надав доказів надміру сплаченої суми, а також враховуючи що «надмірно сплачена сума» з податку на прибуток виникла внаслідок зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань, тому ДПІ було запропоновано позивачу зарахувати переплату з податку на прибуток в рахунок майбутніх платежів.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ зазначає, що було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з ПДВ. Оскільки товариство в деклараціях за грудень 2012 р., лютий 2013 р., квітень 2013 р., травень 2013 р., вересень 2013 р., листопад 2013 р., грудень 2013 р., березень 2014 р., травень 2014 р. самостійно визначило суму грошових зобов'язань, але сплатило їх із затримкою, ДПІ у відповідності до ст. 126 ПК України застосувало штраф у розмірі 20 %.

Щодо нарахування пені ДПІ зазначає, що оскільки станом на 20.08.2014 р. за підприємством рахувався податковий борг у сумі 13 070 грн., тому у відповідності до п. 129.4. ПК України ДПІ нарахована сума пені, яка складає 1 162,95 грн.

З урахуванням наведеного у сукупності ДПІ вважає, що податковим органом не було порушено вимог податкового законодавства при відносинах з позивачем, а відтак просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 03.03.2015 р. ухвалено про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ухвали суду від 11.03.2015 року позовну заяву в частині позовної вимоги №3 про зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провести зарахування надлишково сплачених сум по податку на прибуток в сумі 5024грн. та по комунальному податку в сумі 94,60грн. в рахунок сплати податку на додану вартість (код платежу 14010100) залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Таким чином, позов розглянуто в частині позовних вимог про:

- скасування Рішення № 158/26-55-15-08-57 від 31.12.2014 року про виключення з реєстру платників єдиного податку, видане ДПІ у Печерському районі м. Києва;

- зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва видалити запис про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»;

- скасування податкового повідомлення-рішення № 0008751505 від 16.09.2014 року, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва;

- зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва скасувати нарахування пені в сумі 1162,95 грн.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Так, відносно скасування Рішення № 158/26-55-15-08-57 від 31.12.2014 року про виключення з реєстру платників єдиного податку, слід зазначити наступне.

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку позивач зареєстрований платником єдиного податку з 01.10.2014 р. Група - 4, із реєстрацією ПДВ.

31.12.2014 р. ДПІ прийнято рішення № 158/26-55-15-08-37 про виключення товариства з реєстру платників ПДВ.

Підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку є наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів, що не відповідає вимогам п/п. 298.2.3. ПК України, а саме: рахується податковий борг в сумі 67,39 грн.

Документи, які підтверджують наявність підстав для виключення з реєстру платників єдиного податку - згідно картки облікового рахунку платника податків.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2015 р. є п/п. 299.10 ПК України.

У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до п/п. 3 п. 299.10. ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 8 п/п. 298.2.3. ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

З наведеного вбачається, що можливість застосування цієї норми невід'ємно пов'язана з перебуванням певної особи у статусі платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів та наявності протягом цих двох послідовних кварталів перебування такої особи у статусі платника єдиного податку податкового боргу на кожне число місяця.

В даному випадку позивач був зареєстрований платником єдиного 01.10.2014 р. Спірне рішення про анулювання реєстрації прийнято 31.12.2014 р., тобто до закінчення вказаного вище строку, а відтак прийнято всупереч наведеним вище нормам податкового законодавства, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню з моменту прийняття.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва видалити запис про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт» слід зазначити, що вказана вимога є похідною від вищенаведеної вимоги, вчинення таких дій є наслідком виконання рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації, а відтак вказана вимога заявлена передчасно, прав позивача у наведеному контексті ДПІ ще не допущено, а відтак вказана вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008751505 від 16.09.2014 року (далі - ППР) та зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва скасувати нарахування пені в сумі 1162,95 грн., слід зазначити, що згідно із зазначеним ППР на підставі ст. 126 ПК України позивачу нараховано штраф у розмірі 2 614,00 грн., тобто у розмірі 20 % за затримку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 070 грн. на 567, 507, 447, 416, 353, 294, 233, 202, 108, 61, 52, 51 днів. Нарахування пені також пов'язано із прострочкою сплати податкових зобов'язань, які набули статусу податкового боргу та відображено у картці особового рахунку (а.с.106 - 124).

До матеріалів справи в контексті наведеного надано також акт камеральної перевірки від 16.09.2014 р., який був отриманий позивачем (а.с.131) та в якому міститься деталізація нарахувань, граничних строків сплати, дат сплати, суми сплати, а також надано розрахунок штрафної санкції (а.с.104). Крім того, до матеріалів справи надано картку особового рахунку за період 2014 - 2015 років, де, крім іншого, враховані оплати, зарахування у зменшення нарахувань на 11558 грн. від'ємного значення за податковою декларацією з ПДВ за липень 2014 р. та нарахування санкцій на 20.08.2014 р.

В контексті наведеного слід зазначити, що виходячи із позову, заперечень на нього та пояснень представників сторін, доводи позивача в обґрунтування протиправності ППР та нарахування пені зводяться до того, що позивач звернувся до ДПІ із вищезгаданим листом від 03.08.2013 р. № 37 про зарахування в рахунок погашення заборгованості по ПДВ переплати по податку на прибуток в сумі 5024 грн. та переплати по комунальному податку в сумі 94,60 грн. У зв'язку з цим, як вважає позивач, заборгованість перед бюджетом з ПДВ повинна була зменшитись на загальну суму цих податків у зв'язку з чим, на думку позивача, з урахуванням показників по особовому рахунку, нарахування прострочки сплати заборгованості не відбулося, у зв'язку з чим, у свою чергу, нарахування штрафу та пені є безпідставним.

Між тим, як встановлено під час розгляду справи та визнається сторонами, вказане зарахування ДПІ не було проведено. Станом на час нарахування санкцій (прийняття ППР) відсутні будь-які судові рішення про протиправність не проведення зарахування та про зобов'язання ДПІ провести таке зарахування, а відтак із подачею вказаної заяви змін у структурі податкових зобов'язань та податкових вигод з ПДВ відносно позивача не відбулося. Слід додати, відповідно до вищезгаданої ухвали по справі № 826/1380/15 позовні вимоги позивача в частині зобов'язання ДПІ провести зарахування відповідно до вищезгаданої заяви залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування зменшення заборгованості з ПДВ та відсутності у зв'язку з цим підстав для нарахування штрафу та пені, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Що стосується доводів позивача відносно порушень у зв'язку з проведенням перевірки, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 76 ПК України камеральна перевірки проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Відповідно до п. 86.2. ПК України підписується лише посадовими особами ДПІ, тобто підпис платника податків на ньому, на наявності якої наполягає позивач, не передбачена. При цьому, із зворотного повідомлення про вручення вбачається направлення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акту (а.с. 105).

З урахуванням наведеного судом не встановлено вчинення ДПІ порушень податкового законодавства, які б скасовували обов'язок позивача щодо сплати штрафних санкцій. Відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Наведені позивачем доводи, у т.ч. у додаткових поясненнях, та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, у зв'язку з чим, як зазначено вище, позов в цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування цього рішення з моменту його прийняття. У той же час, у задоволенні позову в іншій частині, як зазначено вище по окремим епізодам, слід відмовити.

При цьому, враховуючи те, що у частині майнових вимог у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги, що позивачем при зверненні з позовом сплачено (щодо майнових вимог) 182,70 грн. (10 відсотків розміру ставки судового збору), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, виходячи з обсягу заявлених майнових вимог, розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 1 827,00 грн. (мінімальний розмір). Враховуючи сплачену позивачем суму та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині майнових вимог, підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 1 644,30 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення № 158/26-55-15-08-57 від 31.12.2014 року про виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт» (код з ЄДР 13690450), яке прийнято ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Пласт» (код з ЄДР 13690450; адреса: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2 кв. 125; поштова адреса: 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 5) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін