Постанова № 43075976, 11.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2015 року 12:00 № 826/1343/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НВ ЕКВІПМЕНТ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ ЕКВІПМЕНТ» з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить суд:

- (1) визнати протиправними дії ДПІ щодо неприйняття та невизнання як податкових декларацій позивача з ПДВ за жовтень та листопад 2014 року та додатків до них. В судовому засіданні представник позивача уточнив, що позовна вимога стосується, крім іншого, декларації з ПДВ за жовтень від 17.12.2014 р.

- (2) зобов'язати відповідача прийняти та вважати податковою декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року та додатки до неї, що були прийняті адресатом звітності 17.12.2014 р. за реєстраційним номером 9072976793;

- (3) зобов'язати відповідача прийняти та вважати податковою декларацію з ПДВ за листопад 2014 року та додатки до неї, що були прийняті адресатом звітності 19.12.2014 р. за реєстраційним номером 9073831305.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що засобами телекомунікаційного зв'язку позивачем були надіслані вищезгадані декларації. За результатами відправки декларацій були отримані квитанції № 2 про прийняття податкової звітності.

Однак, в першому випадку в усному порядку йому було повідомлено про невизнання поданої декларації податковою звітністю. Звернувшись письмово до ДПІ, як зазначає позивач, відповіді не було отримано. Та сама ситуація, як зазначається у позові, відбулася і у другому випадку при поданні податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 р.

Позивач вважає, що підстав для невизнання поданих декларацій податковою звітністю не було, оскільки ним дотримано всі вимоги податкового законодавства.

Виходячи з наведеного, у позові позивач просить задовольнити позов.

Відповідач у свою чергу зазначив відносно декларації з ПДВ за жовтень 2014 року від 17.12.2014 р., що позивачу направлено лист від 18.12.2014 р. № 62993/10/26-55-15-07-10 з пропозицією надати нову декларацію, оформлену згідно вимог законодавства.

Відносно декларації з ПДВ за листопад 2014 р. від 19.12.2014 р., ДПІ зазначає, що її подано з порушенням вимог оформлення звітності, відносно чого направлено лист від 23.12.2014 р. з пропозицією надати нову декларацію, складену відповідно до вимог законодавства.

При цьому, зазначається, що для вручення листа від 16.12.2014 р. та від 18.12.2014 р., працівником ДПІ здійснено вихід за адресою позивача, в результаті чого посадових осіб та персоналу товариства не встановлено. У зв'язку з цим складено акт від 18.12.2014 р. та направлено запит від 18.12.2014 р. на встановлення місцезнаходження товариства.

Відтак, ДПІ вважає, що оскільки в деклараціях було зазначено недостовірні відомості щодо місцезнаходження товариства, декларації є такими, що складені з порушенням встановлених вимог та не можуть вважатися податковою звітністю, у зв'язку з чим вважає правомірним невизнання податкової звітності позивача.

На підставою ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 03.03.3015 р. ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ ЕКВІПМЕНТ» (код з ЄДР 38489150) зареєстровано у статусі юридичної особи 27.11.2012.

Зареєстроване місцезнаходження - 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 139, офіс 315/1.

Товариство є платником ПДВ згідно свідоцтва № 200151633 від 01.01.2013 р.

Між позивачем та ДПІ укладено договір від 06.02.2014 р. № 060220141 про визнання електронних документів.

Остання податкова декларація з ПДВ за жовтень 2014 року, відносно неприйняття та невизнання якої позивач просить визнати протиправними дії ДПІ, сформована 17.12.2014 р. та направлена засобами телекомунікаційного зв'язку для прийняття податковим органом.

Крім іншого, у декларації зазначено податкову адресу: вул. Червоноармійська, 139, офіс 315/1, Печерський р-н, м. Київ, 03150. Разом із декларацією сформовано додаток № 1, № 5.

17.12.2014 р. позивачем отримано квитанцію № 1 про доставку документу до Міндоходів. Зазначено у квитанції, що документ буде оброблений у складі пакету пов'язаних документів.

17.12.2014 р. позивачем також сформовано та направлено для реєстрації реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 р., отримано квитанцію № 1.

17.12.2014 р. позивачем отримана квитанція № 2 про прийняття пакету документів та його доставку до ДПІ. Номер реєстрації декларації - 9072976793.

18.12.2014 р. ДПІ на адресу позивача сформовано повідомлення № 62993/10 про те, що ДПІ встановлено заповнення декларації з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначених в наказі ДПА України від 14.06.2012 р. № 516 (методичні рекомендації), ст. 46-48 ПК України, а саме: невідповідність заповнення податкової звітності. У чому наведене полягає - у повідомленні не зазначено. Констатовано, що податкова звітність складена з порушенням не вважається податковою звітністю. Зазначено пропозицію про подання нової звітності з ПДВ за відповідний період, складену належним чином.

Докази направлення цього повідомлення відсутні. Позивачем категорично заперечується отримання вказаного повідомлення про невизнання ДПІ податковою звітністю декларації з ПДВ за жовтень 2014 р.

18.12.2014 р. інспекторами ДПІ складено акт з питань фактичного місцезнаходження товариства, в якому зазначено, що при виході на перевірку місцезнаходження товариства, фактичне місцезнаходження посадових осіб та персоналу не встановлено.

18.12.2014 р. сформовано запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Окрім того, 19.12.2014 р. позивачем сформовано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року та направлена засобами телекомунікаційного зв'язку для прийняття податковим органом.

Крім іншого, у декларації зазначено податкову адресу: вул. Червоноармійська, 139, офіс 315/1, Печерський р-н, м. Київ, 03150. Разом із декларацією сформовано додаток № 1, № 5.

19.12.2014 р. отримана квитанція № 1 про доставку документу до Міндоходів. Зазначено у квитанції, що документ буде оброблений у складі пакету пов'язаних документів.

19.12.2014 р. позивачем також сформовано та направлено для реєстрації реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 р. отримано квитанції № 1 та № 2.

19.12.2014 р. отримана квитанція № 2 про прийняття пакету документів та його доставку до ДПІ. Номер реєстрації декларації - 9073831305.

23.12.2014 р. ДПІ сформовано повідомлення № 63815/10 на адресу позивача про те, що ДПІ встановлено заповнення декларації з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначених в наказі ДПА України від 14.06.2012 р. № 516 (методичні рекомендації), ст. 46-48 ПК України, а саме: невідповідність заповнення податкової звітності. У чому наведене полягає - у повідомленні не зазначено. Констатовано, що податкова звітність складена з порушенням не вважається податковою звітністю. Зазначено пропозицію про подання нової звітності з ПДВ за відповідний період, складену належним чином.

Вказане повідомлення вручено позивачу 14.01.2015 р. за його зареєстрованою адресою місцезнаходження.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 49.8. ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9. ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У свою чергу, пунктом 49.11. ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п. 49.15. ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Згідно з п. 48.7. ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

В даному випадку повідомлення ДПІ про відмову у визнанні декларацій податковою звітністю, крім загальних посилань на зміст положень ПК України, не містять визначення конкретних причин відмови у прийнятті декларації, а отже відмови у визнанні податкових декларацій позивача не можуть вважатися таким, що відповідають вимогам ПК України, та вважатися обґрунтованим, що у свою чергу вказує на невідповідність відмови вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України (вимогам щодо обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень), дотримання вимог щодо чого перевіряється судом під час розгляду справи. В сукупності наведене вже само по собі вказує на протиправність відмови у визнанні податкових декларацій податковою звітністю.

Окрім того, відповідно до положень п/п. 49.11. ПК України, у разі отримання податкової декларації, надісланої засобами електронного зв'язку, повідомлення про відмову у прийнятті декларації (за наявності підстав) контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Даною нормою не передбачено право ДПІ прийняття такого роду відмови поза межами визначеного строку.

У той же час, відповідно до п/п. 49.9.2. ПК України податкова декларація вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що згідно з п. 49.13. ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

В даному випадку декларація з ПДВ за жовтень 2014 р. подана та доставлена до ДПІ 17.12.2014 р. із зазначеними вище додатками та реєстром податкових накладних. Однак, з боку ДПІ не надано доказів направлення позивачу повідомлення про відмову у визнанні податкової декларації податковою звітністю.

Виходячи з наведеного, вказана декларація вважається прийнятою в силу закону датою її фактичного подання та у ДПІ відсутні підстави для її невизнання, у т.ч. з тих підстав, що ДПІ у встановлений строк на надано позивачу повідомлення про відмову у її прийнятті.

Окрім того, слід додати, що представником ДПІ у судовому засіданні зазначено, що підставами для відмови у визнанні декларацій було зазначення у деклараціях адреси позивача, за якою позивач не знаходиться, тобто у декларації зазначено відомості щодо одного з обов'язкових реквізитів, відомості щодо чого не відповідають дійсності.

У той же час, під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Із змісту п. 49.11. ПК України вбачається, що рішення про відмову у прийнятті декларації може бути прийнято у разі, якщо податкової декларації заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до п. 48.3. ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В даному випадку доводи ДПІ щодо відсутності позивача за місцезнаходженням спростовуються договорами суборенди приміщення від 31.10.2013 р. та від 15.10.2014 р. (за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 139, оф. 315/1), які укладено з ТОВ «ПГК-ЛОКУС», актами приймання-передачі приміщення від 31.10.2013 р. та від 15.10.2014 р. з доказами оплати, відомостями з ЄДР станом на 21.01.2015 р., фактом отримання за зареєстрованою адресою повідомлення ДПІ про невизнання декларації за листопад 2014 р., отриманням інших поштових відправлень від ДПІ (а.с. 103) у т.ч. за період, що охоплює період подання вищевказаних декларацій, а також відсутністю в ЄДР запису про відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням.

Між тим, відносно складеного ДПІ акту щодо відсутності позивача за місцезнаходження, який складений за участі охоронця ОСОБА_1, власником приміщення (ТОВ «ПГК-ЛОКУС»), яке (приміщення) орендується позивачем, надано лист від 03.03.2015 р., в якому зазначено, що вказана особа на цьому підприємстві не працює, право підпису від імені цього товариства має лише директор. Враховуючи наведене, суд не вважає складений ДПІ акт юридично значимим документом для цілей підтвердження доводів ДПІ відносно відсутності позивача за своїм місцезнаходженням.

Більш того, орендодавцем підтверджено, що ТОВ «НВ Еквіпмент» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 139, оф. 315/1, що відповідає зареєстрованій адресі позивача. зазначається про надходження оплати за оренду приміщення.

Відтак, враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості відмови у визнанні вищезгаданих декларацій. Судом не встановлено підстав для їх неприйняття та невизнання з боку ДПІ, у зв'язку з чим та з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про визнання вказаних відмов у визнанні декларацій протиправними та задоволення позову в цій частині (п. 1) у зазначений спосіб, що означає, що вищезгадані відмови у визнанні декларацій податковою звітністю не створюють жодних правових наслідків з моменту формування вказаних відмов. Протиправність вказаних відмов підтверджується і рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 27.02.2015 р. Між тим, враховуючи те, що ДПІ заперечує проти позову та спірні відносини продовжують існувати, суд вважає за необхідне вирішити спір по суті.

Оскільки вказані відмови у визнанні декларацій є протиправними, в силу наведених вище норм законодавства декларації вважаються поданими у день їх фактичного надходження, що зумовлює обов'язок ДПІ враховувати ці декларації поданими датою на день їх фактичного надходження та, відповідно, відображати у відповідних АІС. З огляду на наведене та з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 162 КАС України, позов у цій частині (п. 2, п. 3) підлягає задоволенню у зазначений вище спосіб.

Що стосується вимог про визнання протиправними дій ДПІ щодо неприйняття вказаних декларацій та зобов'язання їх прийняти, суд зазначає, що вказані декларації доставлені до ДПІ та прийняті, але, як зазначено вище, надалі ДПІ було протиправно відмолено у визнанні їх податковою звітністю. Відтак, оскільки декларації надійшли та прийняті ДПІ, підстав для їх зобов'язання повторно їх прийняти не має та в цій частині позов слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, як зазначено вище.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ ЕКВІПМЕНТ» (код з ЄДР 38489150; адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 139, офіс 315/1) задовольнити частково.

Визнати протиправними відмови ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оформлені повідомленнями від 18.12.2014 р. № 62993/10 та від 23.12.2014 р. № 63815/10, про невизнання податковою звітністю податкових декларацій ТОВ «НВ ЕКВІПМЕНТ» (код з ЄДР 38489150) з податку на додану вартість за жовтень 2014 року (від 17.12.2014 р. № 9072976793) та за листопад 2014 р. (від 19.12.2014 р. № 9073831305).

Зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві врахувати в обліку декларацію ТОВ «НВ ЕКВІПМЕНТ» (код з ЄДР 38489150) з податку на додану вартість за жовтень 2014 року (від 17.12.2014 р. № 9072976793) разом з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних датою їх фактичного надходження - 17.12.2014 р. та відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ «НВ ЕКВІПМЕНТ» (код з ЄДР 38489150) станом на 17.12.2014 р.

Зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві врахувати декларацію ТОВ «НВ ЕКВІПМЕНТ» (код з ЄДР 38489150) з податку на додану вартість за листопад 2014 року (від 19.12.2014 р. № 9073831305) разом з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних датою їх фактичного надходження - 19.12.2014 р. та відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ «НВ ЕКВІПМЕНТ» (код з ЄДР 38489150) станом на 19.12.2014 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін