УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2015 р.Справа № 818/3069/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 818/3069/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина"
до Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Сумській області
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 р. задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" ( далі - позивач - ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина») до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач 1, Роменська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області ( далі - відповідач 2 ).
Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області на користь ПАТ "Роменський завод "Тракторозапчастина" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 958 271 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Роменський завод "Тракторозапчастина" в рахунок повернення судового збору 487,2 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, Роменська ОДПІ подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 р. та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що з жовтня 2013 р. ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина» заявляє до відшкодування податок на додану вартість з бюджету в зв'язку з проведенням експортних операцій з реалізації продукції власного виробництва. Податкові декларації з ПДВ платника податку із заявленими сумами бюджетного відшкодування понад 100 000,00 грн перевірялися Роменською ОДПІ в ході позапланових виїзних документальних перевірок. Залишок невідшкодованих сум ПДВ в розмірі 1 958 271,00 грн у встановлені строки включено до можливих обсягів відшкодування, інформацію про які направлено до Головного управління Міндоходів у Сумській області для подальшого погодження у Державній фіскальній службі України. Без погодження Державною фіскальною службою України, Роменська ОДПІ не має права на складання висновків про відшкодування сум ПДВ. Апелянт також зауважив, що відповідно до змін, які внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-УІІ до п.200.17 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування ( в тому числі заборгованість бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина».
Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено без участі представників сторін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності заявлених позовних вимог.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що сума 1958 271,00 грн. , яку позивач просить стягнути на його користь є сума невідшкодованого ПДВ за квітень 2014 р. - 809 800 грн.; за травень 2014 р. - 408 555,00 грн, за липень 2014 р. - 739 916,00 грн.
Правомірність нарахування сум ПДВ у вище зазначених розмірах, була перевірена Роменською ОДПІ під час проведення документальних позапланових виїзних перевірок.
На підтвердження реальності здійснення експортних господарських операцій з реалізації продукції власного виробництва (тракторних запчастин) у період, що перевірявся, позивач надав копії контрактів, договорів поставки, специфікацій до договорів, рахунків, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, вантажно-митних декларацій (а.с. 134-193, 212-248 т. 1, а.с. 1-13, т. 2).
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з пунктом 200.11 ПК за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Враховуючи те, що податковим органом, за результатами перевірок, було визнано право ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердила достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подала у визначений законодавством строк до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що джерелом сплати бюджетного відшкодування ( в тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок, а не Державний бюджет України колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень п.9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків.
Пункт 9.3 вище зазначеної статті передбачає, що зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать також і податок на додану вартість.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що оскільки податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків і є доходною частиною загального фонду Державного бюджету України, то вище зазначені доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року по справі № 818/3069/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2015 р.
Судове рішення № 43075723, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3069/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: