Постанова № 43075223, 03.03.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 809/233/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за учасю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - ОСОБА_1.,

представників відповідача - Цахнюк Н.М., Непеляка В.І.,

преставника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

19.01.2015 року ОСОБА_6 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, УДМС в Івано-Франківській області) про зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Івано-Франківським міським відділом УДМС в Івано-Франківській області в порушення вимог чинного законодавства, без згоди позивача у належній йому на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1 приписано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом.

04.02.2015 року до участі в розгляді даної справи судом залучено ОСОБА_4 та Службу у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (надалі - треті особи).

03.03.2015 року представником позивача подано суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив також визнати дії Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області щодо реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, - неправомірними.

Представник позивача у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав. Просив позов повністю задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 28.01.2015 року. Суду пояснили, що 18.06.2013 року до Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області звернулася ОСОБА_4 із заявою для реєстрації її, а також неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_1, на що власник житла - ОСОБА_9 надав свою згоду. При цьому ОСОБА_9 представив нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу квартири від 18.04.2002 року АЕК № 116330 в якості документа, що підтверджує його право на проживання у АДРЕСА_1. На підставі поданих документів та згоди власника житла - ОСОБА_9, 18.06.2013 року Івано-Франківським міським відділом УДМС в Івано-Франківській області було здійснено реєстрацію місця проживання вищезгаданих осіб за адресою: АДРЕСА_1. З урахуванням наведеного, просили у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ОСОБА_4, у судовому засіданні з позовними вимогами не погоджувався, просив у задоволенні позову відмовити.

20.02.2015 року у судовому засіданні представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання, призначене на 03.03.2015 року о 13:00 год., представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (а.с.74).

Вислухавши представника позивача, представників відповідача, представника третьої особи, дослідивши наявні та подані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 являється власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1, яку ним 18.02.2013 року придбано на прилюдних торгах арештованого майна.

Так, на підставі акту про проведені прилюдні торги арештованого майна, затвердженого начальником Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції 18.02.2013 року, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 22.02.2013 року видано позивачу Свідоцтво про придбання нерухомого майна (однокімнатної квартири АДРЕСА_1) з прилюдних торгів, яке зареєстроване в реєстрі за № 419 (а.с.7).

22.02.2013 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 прийнято рішення № 530328 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_6 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та цього ж дня проведено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.8).

У судовому засіданні з'ясовано, що у грудні 2014 року ОСОБА_6 стало відомо про те, що у належній йому квартирі АДРЕСА_1, без його згоди Івано-Франківським міським відділом УДМС в Івано-Франківській області приписано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

У зв'язку з наведеним, у грудні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до УДМС в Івано-Франківській області із заявою про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

УДМС в Івано-Франківській області листом від 30.12.2014 року відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні його заяви про зняття з реєстрації місця проживання згаданих осіб (а.с.14), що і послужило підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може мути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1).

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і порядку, встановлених законом (частина 2).

Згідно частини 1 статті 2 Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'' громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до статті 3 даного Закону місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Статтею 6 Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'' встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (частина 1).

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) (частина 2).

Відповідно до вимог пункту 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2109/22421, документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Пунктом 1.3 даного Порядку закріплено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

У судовому засіданні встановлено, що Івано-Франківським міським відділом УДМС в Івано-Франківській області проведено реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_4 від 18.06.2013 року та згоди попереднього власника квартири - ОСОБА_9 (а.с.25). Дана обставина також не заперечувалася представниками відповідача у судовому засіданні.

При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_9 в якості документа, що підтверджує його право власності на квартиру АДРЕСА_1, надано відповідачу договір купівлі-продажу квартири АЕК № 116330 від 18.04.2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, а також копії свідоцтв про переміну прізвища, імені, по батькові з ''ОСОБА_9'' на ''ОСОБА_9'', з ''ОСОБА_9'''' на ''ОСОБА_9'' та з ''ОСОБА_9'''' на ''ОСОБА_9'' (а.с.26, 27, 28, 29).

Однак, як уже встановлено судом, з 22.02.2013 року єдиним власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_6, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.02.2013 року.

Представник позивача вказав суду, що ОСОБА_6, як законний власник згаданої квартири, не надавав згоди на реєстрацію у власній квартирі ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Будь-яких інших угод, які б надавали згаданим особам право на користування квартирою АДРЕСА_1, ОСОБА_6 не укладав.

Більше того, рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.04.2014 року у справі № 344/2932/13-ц, яке набрало законної сили 23.05.2014 року, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 та виселення задоволено повністю (а.с.11-12).

За таких обставин, посилання представника відповідача на те, що реєстрація місця проживання ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем проведена зі згоди власника квартири, зокрема, ОСОБА_9, не відповідають дійсності.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2109/22421, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.

При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.

До адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України надсилаються відомості про реєстрацію місця проживання того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, у графу 14 цих відомостей вноситься інформація про дитину (прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата і місце народження).

Згідно частини 4 статті 6 Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'' реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У заяві для реєстрації за місцем проживання від 18.03.2013 року, що подана ОСОБА_4 до Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області, остання просила також зареєструвати своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_1.

З наведеного слідує, що станом на 18.06.2013 року ОСОБА_7 виповнилося 14 років, а відтак він на виконання вимог пункту 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, повинен був особисто подати заяву про реєстрацію місця проживання.

Представник відповідача вказала суду, що ОСОБА_7 не було подано до Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні також з'ясовано, що ОСОБА_4 при поданні заяви для реєстрації за місцем проживання не було надано письмову згоду батька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та довідку територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. Доказів протилежного представником відповідача суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що Івано-Франківським міським відділом УДМС в Івано-Франківській області реєстрацію місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_1, проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме за відсутності для цього належних підстав.

Як наслідок, позовна вимога у цій частині, як і позовна вимога про зобов'язання відповідача зняти вказаних осіб з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, підлягають до задоволення.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Івано-Франківського міського відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області щодо реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, - протиправними.

Зобов'язати Івано-Франківський міський відділ Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області зняти з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 10.03.2015 року.